Последние публикации
Открытие инсулина - это Комментариев: 27Дата: 21.03.2015, 03:20

Кишечно-желудочный тракт реакция на холод Красный корень для при диабете

Почему в одном глазу белые нити Комментариев: 8Дата: 24.03.2015, 03:31
Степень миопии 1 это какая Комментариев: 25Дата: 31.03.2015, 20:33

Боль в позвоночнике и суставах рук Как убрать с желудка дискомфорт

Если долго стоять геморрой Комментариев: 1Дата: 09.03.2015, 17:51

Стихи о родителях-алкоголиках Кто является основателем язвенной болезни

Врач сурдолог г.брянск Комментариев: 8Дата: 11.04.2015, 05:38
Фейс лифтинг или подтяжка лица без операции для мужчин Комментариев: 1Дата: 29.03.2015, 04:30

У папы рак простаты иногда бывает температура 38 Rss пауэрлифтинг статьи

Запорізькі десантники пишуть листа турецькому султану

Your SlideShare is downloading. ×
История Украины. 5 класс. Пометун. Учебник 2013

Like this document? Why not share!

28,169
views

Published on Sep 19, 2013

Учебник для 5 классов по истории Украины. Пометун. 2013

Учебник для 5 классов по истории Украины. Пометун. 2013


0 Comments 2 Likes Statistics Notes
Views

Total Views

28,169

On Slideshare

0

From Embeds

0

Number of Embeds

10

Actions

Shares

0

Downloads

56

Comments

0

Likes

2

Embeds 0

No embeds

Report content

No notes for slide

  • 1. 0. І. Пометун, 1. А. Костюк, Ю. Б. Малієнко
  • 2. О. І. Пометун, I. А. Костюк, Ю. Б. Малієнко Історія України (Вступ до історії) Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України Київ Іидавничий дім «Освіта» 2013
  • 3. ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ Музика Михайла Вербицького Слова Павла Чубинського Ще не вмерла України і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці. Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу й тіло ми положим за нашу свободу, Іпокажем, що ми, браття, козацького роду.
  • 4. ШАНОВНІ П’ЯТИКЛАСНИКИ! Вітаємо вас на порозі цікавих історичних подорожей і відкриттів, що допо­ можуть вам пізнати історію як предмет, дізнатися, як жили і працювали люди в минулому, як захищали батьківщину та створювали неповторну культуру, зрозуміти зв’язок між народами, історія яких пов’язана з територією України, Ці знання допоможуть вам стати освіченими людьми і гідними громадя­ нами України. Умовні позначки t завдання, що треба виконати завдання, що треба виконати на початку уроку р у / самостійно або з однокласни­ ками (у парі чи в групі) Ш завдання, що треба виконати під час або після прочитання домашне завдання пункту параграфа завдання двох типів: на повторення змісту параграфа та на розуміння матеріалу уроку Історична мозаїка рубрика для допитливих Під час роботи з підручником скористайтеся нашими порадами. Як працювати в парах та малих групах Така робота допоможе вам здобути навички співпраці, оволодіти уміннями висловлюватися, уважно слухати і чути одне одного. Після об’єднання у пари чи малі групи ви повинні упродовж короткого часу (3-5 хвилин) виконати завдання та представити результати роботи у класі. Організуйте свою роботу таким чином: 1. Прочитайте завдання та інформацію щодо його виконання. 2. Визначте, хто буде висловлювати свою думку першим. 3. Висловлюйтеся по черзі, не перебиваючи одне одного. 4. Прийдіть до спільного висновку. 5. Визначте, хто буде оголошувати результат роботи, та підготуйтеся до його представлення. Як взяти участь в обговоренні питання всім класом Спільне обговорення — це чудова нагода виявити різні позиції щодо певного питання. Для того щоб обговорення теми уроку було цікавим ідопомогло вам зро­ зуміти матеріал, необхідно дотримуватися правил культури ведення обговорення: 1. Висловлюйтеся по черзі, а не всі одночасно. 2. Коментуйте запропоновані погляди й ідеї, а не особу, котра їх висловила. Поважайте всі висловлені думки (точки зору). 3. Будьте активними та намагайтеся заохочувати до участі в обговоренні інших. У своєму класі ви можете доповнити ці правила, затвердити та дотримувати­ ся їх під час спільної роботи. Бажаємо вам захопливих уроків! З повагою, автори
  • 5. 'J'f/Ktu’ tilt ff,Hi’J.tm .'«■,■#f^flf ЦШІ J! 4 t 'l i ’if-thlhtf f t tfflh rtf i>гіЖаггИщ^#/ Cttitti /•»f mtmtrftiifthw, ru ft. m'ttfim fU f iC n rttfih fire. «Вігх .
  • 6. 6 РОЗДІЛ 1 § 1. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ 1. Що означає слово «історія». 2. Як історія перетворилася на науку. 3. Хто такі історики. и Чому присвячений вірш Данила Кулиняка? Як ви розумієте слова автора про минуле і його значення для кожного народу? Минуле Ріка себе рятує берегами, А для народу пам’ять — оберіг. Минуле — як заорані кургани1, Вони існують, хоч не видно їх. На світі можна втратити багато... Найбільша втрата — пам’ять Це для народу рівнозначно страті Минуле невіддільне, наче тінь. 1. ЩО ОЗНАЧАЄ СЛОВО «ІСТОРІЯ» Люди здавна цікавляться минулим. Адже у світі постійно щось змінюється, з’являється нове, а те, що минає, стає історією. Напевно, ви пам’ятаєте перший день у школі, відпочинок з рід­ ними на природі, день знайомства з друзями. У пам’яті поступово складається історія вашого життя. Батьки кожного з вас завжди пам’ятатимуть своє дитинство, де і як вони жили в минулому, щас­ ливу мить народження їхніх дітей. Іще тривалішою є історія ваших бабусь і дідусів, народу, країни, де ви живете, та людства загалом. Слово «історія» — багатозначне. Якщо зазирнемо у словники або Інтернет, знайдемо кілька його пояснень. Так, у Тлумачному 1 Курган —штучний пагорб, пам’ятник у вигляді насипу над стародав­ нім похованням. Які значення має слово «історія»? Складіть одне-два речення з цим словом.
  • 7. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 7 словнику української мови їх вміщено сім. Історією називають події в минулому, оповідання чи розповідь про життя людини, пригоди та випадки, які траплялися з нею. Навіть документ про стан здоров’я — також історія! Що ж пов’язує всі значення цього слова? Історія — це оповідь про минуле, про те, що вже відбулося. Однак словом «історія» стали називати не тільки розповідь про ми­ нуле, а й саме минуле. Людство не може жити без пам’яті про минуле. Адже пам’ять до­ помагає зрозуміти, звідки людина родом, чому має такі погляди на навколишній світ тощо. Першими збирачами оповідань про мину­ ле були співці. Подорожуючи, вони описували та прославляли по­ дії минулого, свідками яких були, а також розповідали історії, про які дізналися від інших. В Україні такі розповіді супроводжували­ ся грою на народних інструментах: лірі, кобзі, бандурі. Оскільки писемності тоді не було, саме співці зберігали пам’ять про минуле народу. Щоб не втратити спогади про важливі події, згодом люди розпочали записувати відомості про них. Значна кількість таких записів дійшла до сьогодні. 2. ЯК ІСТОРІЯ ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА НАУКУ Що вивчає історія як наука? Кількість письмових розповідей про минуле поступово нагро­ маджувалася, збільшувалася й упорядковувалася. Згодом з них виникла окрема галузь людських знань — історична наука. Історія (з грецької — «розпитування») — наука, що вивчає минуле людства на основі усних, письмових свідчень (літописів, документів, спогадів та ін.) і матеріальних пам ’яток (житла, одягу, знарядь праці тощо). Сьогодні історія вивчає різні події та періоди минулого життя окремих сіл, міст, країн і всього людства. Вона досліджує жит­ тєвий шлях визначних людей. Окрім того, мають свою історію і різноманітні галузі життєдіяльності людини. Наприклад, існує історія іграшок і новорічних прикрас, історія одягу, техніки, ме­ блів, книжок тощо. До того ж історія вивчає і розвиток самої на­ уки. Так, є історія фізики, хімії, біології і т.д. Існує навіть істо­ рія самої історії! Адже те, як досліджували минуле в різні часи,
  • 8. РОЗДІЛ 1 ким були люди, котрі присвячували своє життя вивченню мину­ лого, — це також надзвичайно важливо і цікаво. Роздивіться назви книжок і назвіть, історії чого вони присвячені. Чи доводилося вам гортати сторінки подібних книжок? Чим вони вас зацікавили? МЮ№і«гіІ ІЛЮСТРОВАНА ш.істоіія У к р а ї н і▼ 1Я6ААѴИМІ 3. ХТО ТАКІ ІСТОРИКИ Читаючи текст, виписуйте імена українських учених-істориків. З ’ясуйте, що саме вони досліджували. Людей, які обрали своєю професією вивчення минулого, нази­ вають істориками. «Батьком історії» європейці вважають давньо­ грецького вченого Геродота. Історик записав розповіді учасників війни, що відбувалася в його часи (понад 2000 років тому), і назвав ці записи «історіями». Згодом уважні й допитливі люди різних країн почали запису­ вати події рік за роком (літо за літом). Так виникли літописи — щорічні записи важливих подій. Європейські історики називають їх хроніками. Найвідомішого літописця, який мешкав у старо­ давньому Києві понад 900 років тому, звали Нестором. Він був монахом і автором найвидатнішого літопису —«Повість минулих літ ».
  • 9. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 9 Порівняйте зображення. Яким побачили Нестора Літописця митці? Леонтій Тарасевич. Нестор Літописець (гравюра в Києво-Печерському патерику) Марк Антокольський. Нестор Літописець (скульптура) Спочатку історики здебільшого вивчали записи інших людей. Згодом вони почали досліджувати залишки старих будівель, дав­ ні знаряддя праці, посуд, прикраси, аналізували походження назв та імен. Науковці з’ясовують причини і наслідки подій, по­ рівнюють розповіді про минуле різних людей, установлюють їхню достовірність. Головне завдання діяльності істориків — дізнатися якомога більше про минуле та пояснити його, з’ясувати те, що було раніше невідомим. Так, Вікёнтпій Хвойка та його послідовники зосере­ дили свою діяльність на трипільцях, які мешкали на землях на­ шої країни кілька тисяч років тому. Борис М озолевський та його колеги вивчали спосіб життя стародавніх скіфів — одного з наро­ дів, що проживав на території України. М ихайло Груиіёвський уперше написав історію нашої країни від найдавніших часів до козацької доби. Його праця називалася «Історія України-Руси» і складалася з десяти томів.
  • 10. 10 р о зд іл і Спираючись на текст, установіть таку відповідність: історик результат його діяльності (знахідка). /ГЬ МШЙ30ГРѴШВШ ст! ІСТОРІЯ УКРАЇНИ РУСИ XIVXVIКІКИ-біашнйіншшн;£. _ У Історія України-Руси В. Хвойка Пектораль — нагрудна прикраса скіфського царя М. Грушевський Посуд трипільців У друкованих та електронних енциклопедіях ви знайдете пере­ лік з кількох сотень імен сучасних українських істориків. Чимало з них досліджують не тільки різні періоди історії, а й різноманітні сторони життя в минулому нашої країни та інших держав. Б. Мозолевський
  • 11. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 1 1 Перевірте себе 1. Що означає слово «історія»? Поясніть на прикладах. 2. Що вивчає історична наука? 3. Кого з відомих істориків України ви можете назвати? Що ви про них знаєте? 4. Коли ви разом з друзями читаєте казку (оповідання), чи можна сказати, що ви вивчаєте історію? Поясніть. 5. Для чого історія потрібна кожній людині зокрема і людству в цілому? 1. Завершіть речення і запишіть їх у зошиті. «Історія як предмет вивчає...» «Істориками називають...» «Я вважаю, що професія історика важлива тому, що...» 2. Запитайте у дорослих: Яка подія, що відбулася в минулому, має для них особливе значення? Яку подію в житті країни вони вважають найвизначнішою? Запишіть назви і дати цих подій в зошиті. Історична мозаїка Давні греки створили чимало міфів — оповідань та легенд про життя богів, ге­ роїв та людей. Так, неймовірно цікавими є розповіді про Кроноса (Хроноса) і Кліо. Титан Кронос увесь час побоювався, що діти позбавлять його влади і життя — саме так він вчинив колись зі своїм бать­ ком. Тому титан поглинав своїх ново­ народжених дітей. Давні греки вірили, що Кронос символізував Час, який по­ глинає теперішнє і перетворює його на минуле. Сестра Кроноса — Мнемозіна — була богинею пам’яті. Вона мала дочок — муз, однією з яких була муза історії — Кліо. Її ім’я означає «та, що прославляє». Кліо стала покровителькою Історії. Вона за­ вжди занотовувала події, що відбували­ ся навколо, тому її зображують із сувоєм або книгою, де описувалися події мину­ лого із зазначенням учасників і дат. Скульптура музи Кліо в колісниці Історії. Зала статуй у Конгресі США
  • 12. 12 РОЗДІЛ 1 § 2. ЯК ПОВ’ЯЗАНІ ІСТОРІЯ І ЧАС 1. Чому історію називають наукою про людей у часі. 2. Як люди вимірюють час. 3. Що таке календарі та якг вони бувають. 1. ЧОМУ ІСТОРІЮ НАЗИВАЮТЬ НАУКОЮ ПРО ЛЮДЕЙ У ЧАСІ З ’ясуйте, які слова в тексті, пов’язані із поняттям «час», для вас нові. Поясніть значення цих слів на прикладах із життя. Пояснити, що таке час, складно. Однак усі ми живемо в ньому. Наше життя поділяється на вчора, сьогодні і завтра, на хвили­ ни, години... роки. Ви, напевно, зауважували, що іноді час «тяг­ неться» — особливо, коли чекаєш на щось чи когось. А от коли маєш безліч важливих справ, то час «стрімко біжить», або «ле­ тить» . Таке сприйняття часу пов’язане з нашими думками, почут­ тями, ставленням до того, що відбувається навколо. Щодня ми є свідками або учасниками подій, і кожен з нас по-різному пам’ятатиме їх за тиждень, місяць, рік чи за десятиліття. Історія як наука про минуле людини і людства тісно пов’язана з часом. Кожна з історичних подій має свою дату — рік, місяць і число. Аби зрозуміти минуле, люди вибудовують ланцюжок з дат подій,т визначають їхню хронологічну по­ слідовність, тобто установлють, що відбулося раніше, а що — пізніше, і який між цими подіями зв’язок. Хронологічна послідов­ ність — послідовність подій за часом (рік за роком, століт­ тя за століттям). Прочитайте приказки і прислів’я. Поясніть зміст будь-якого з них на ваш вибір. • Час — не кінь: не підженеш, та й не зупиниш. • Багато води збігло з того часу. • Усякому овочеві свій час.
  • 13. Наприклад, коли почалася війна і коли вона закінчилася, що від­ бувалося напередодні війни і після її завершення. Для вивчення історії важлива і тривалість події, тобто з’ясування періоду часу, протягом якого вона відбувалася. На­ приклад, як довго володарював той чи інший правитель, буду­ вався замок тощо. І тому історикам важливо знайти відповіді на запитання «Коли?» та «Як довго?». Історичний час рухається лише вперед: від минулого до майбут­ нього. Історія є безперервним процесом — перебігом подій і змін у житті людей у часовій послідовності. Недарма відомий французь­ кий історик Марк Блок писав, що історія є «наукою про людей у часі». ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 1 3 2. ЯК ЛЮДИ ВИМІРЮЮТЬ ЧАС На основі тексту поясніть, що таке відлік часу в історії та якими проміжками користуються історики для вимірювання часу. У пошуках відповіді на запитання, як виміряти час, люди звер­ талися до природи. Завдяки спостереженням за небосхилом, ру­ хом зірок, Сонця і Місяця вони зуміли обчислити тривалість доби, тижня, місяця і року. Розгляньте зображення й обговоріть, які проміжки часу ми вимі­ рюємо годинником. Я ку різні часи люди вимірювали час? Маятниковий годинник Пісочний годинник Сонячний годинник Водяний годинник
  • 14. 14 РОЗДІЛ 1 Роки історії людства об’єднувалися у століття, а століття — у тисячоліття. Отже, людям треба було якимось чином установити порядок літочислення. Літочислення — відлік історичного часу від певного історичного моменту. Літочислення у різних народів було неоднаковим. Наприклад, мешканці Стародавнього Єгипту лічили роки за часом правління царів. Літочислення давніх греків відбувалося відповідно до років проведення Олімпійських ігор. Для давніх римлян відлік часу роз­ почався тоді, коли було засновано місто Рим. Мусульмани, послі­ довники ісламу, вважають початком своєї історії час, коли пророк Мухаммад, засновник нової релігії — ісламу, переселився з Мекки у Медину (міста на Аравійському півострові). Відлік історичного часу в країнах, де панівною релігією є християнство, ведеться від Різдва Христового. Така система літочислення використовується і в Україні. Історики, вивчаючи досить три­ валі історичні періоди, застосову­ ють такі одиниці виміру, як роки, століття і тисячоліття. Познача­ ють ці проміжки часу цифрами, що записуються у різному вигляді. Дні та роки в історії позначають араб­ ськими цифрами, а століття і тисячоліття, зазвичай, записують римськими. 1 -S— ----------------------------- 0" 1 1 100 років — століття. 1000 років — тисячоліття Розгляньте лінію часу. Перебування скіфів на території України Заснування Києва XII XI X IX VIII VII VI IV III І IV V До нашої ери (до Різдва Христового) Наша ера (від Різдва Христового) іі тис. до н. е. І тисячоліття до н. е. І тисячоліття
  • 15. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 15 Розгляньте арабські й римські цифри і прочитайте їх. Щоб уявити рух часу в історії, використо­ вують умовну лінію часу. Це пряма лінія, на якій нанесені часові проміжки: зліва — по­ дії минулого, і чим далі ліворуч, тим давніша подія. Європейські історики домовилися діли­ ти лінію часу на дві частини. Точкою відліку вважають Різдво Христове, після якого розпо­ чинається нова — наша ера. І на цій умовній лінії часу відлік років до Різдва Христового відбувається у зворотному напрямку. Так, пе­ ріод часу між V століттям до нашої ери і V сто­ літтям нашої ери становить тисячу років. Важливо пам’ятати, що перше століття від Різдва Христового починається у пер­ шому році й закінчується в 100-му. Таким чином, якщо цифри року закінчуються на два нулі, то перша або дві перші цифри вка­ зують номер століття, наприклад: 500 рік — V століття, 1800 рік — XVIII століття. Якщо ж замість нулів з’являється хоча б одна цифра, тоді цю дату відносять до на­ ступного століття, наприклад: 501 рік — VI століття, 1860 рік — XIX століття. АРАБСЬКІ Р И М С Ь КІ 1 І 2 II 3 III 4 IV 5 V 6 VI 7 VII 8 VIII 9 IX 10 X 11 XI 12 XII 13 XIII 14 XIV 15 XV 16 XVI 17 XVII 18 XVIII 19 XIX 20 XX 21 XXI Хрещення Русі 988 р. Діяльність Українська українського революція козацтва ,1917-1920; _ VI VII VIII IX X XI XII XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX XX XXI Наша ера (від Різдва Христового) Ітисячоліття І! тисячоліття III тис.
  • 16. 16 РОЗДІЛ 1 3. ЩО ТАКЕ КАЛЕНДАРІ ТА ЯКІ ВОНИ БУВАЮТЬ Прочитайте текст і, працюючи в парах1, розкажіть одне одному, як і для чого люди складали календарі. Календар — слово, що прийшло зі Стародавнього Риму і спочатку означало «боргова книга». У цій книзі вели записи про борги. Кожної калёнди — першого дня місяця — у ній робили від­ мітки про повернення боргу. Згодом це слово почали використо­ вувати для лічби проміжків часу з поділом на місяці, тижні, дні. Календар —послідовний список днів усього року з поділом на місяці та тижні. Чимало народів створили власні календарі, які завжди були тіс­ но пов’язані зі спостереженнями за зоряним небом. Навіть назва періоду «місяць» походить від назви супутника нашої планети — Місяця. Точність календарів — це свідчення того, що люди зналися на математиці, розумілися на природі. Захоплива історія календарів з різними назвами місяців і днів пов’язана з культурними традиціями кожного народу. Так, українські назви місяців походять від природних явищ, а у бага­ тьох європейських мовах вони пов’язані з числами. Вересень — September — у давніх римлян (у яких рік розпочинався в берез­ ні) був сьомим місяцем, тому і походить від числа сім — septim. October (жовтень) — від числа вісім, December (грудень) — від числа десять. Похідним словом є і декада — тобто десять днів, чи десятиліття. Поділ місяця на чотири тижні по сім днів пов’язують із рухом Місяця по небосхилу. Число 7 є священним для багатьох народів. Так, ми знаємо сім кольорів веселки, сім нот музичної грамоти тощо. Назви днів тижня у багатьох народів пов’язані з назвами не­ бесних тіл, які можна побачити неозброєним оком. Наприклад, не­ діля — Sunday — день Сонця, понеділок — Monday — день Місяця. Українські назви днів тижня достатньо зрозумілі. Так, «поне­ ділок» означає перший день «по неділі», середа — середина тиж­ ня, четвер — четвертий день тижня і т.д. Лише слово «субота» має давньоєврейське походження та означає «спокій, відпочинок». 1 Якщо вам необхідно пригадати, як працювати в парах, зверніться до інструкції на початку підручника.
  • 17. Культури Березень Квітень Травень Баклажан 14-15 9-12, 22 7-8 Боби 9-11 5-7, 16, 26 14-15 Капуста 9-10,14-15 5-7,9-11 7-8,14-15 Картопля 23-25, 28 2, 20-30 Цибуля 22-23,27 1-2,20 2, 20-22 Морква 2,22,31 1,20,23-25 1,2, 20-22 Огірки 14-15 5,9-11, 16 ■2,7-8, 14 Помідори 14-15 9-12,22 7-8 Гарбуз 5, 9-11, 16 2,7-8, 14 Перець 14-15 9-12, 22 7-8, 19 Буряк 2 1,20,25 Квасоля 5-7, 16, 28 14-15 Неспри­ 3 -4 , 3 -4 , 3 -4 , ятливі дні 18-19 17-18 17-18 Схід 5.56 / ^ Схід 0.50 Захід 17.38 ' Захід 15.59 Тривалість дня 11.42 Остання чв. 27 вересня ________Місяць у Леві. Дні Місяця 24/25 ДЕНЬ УСИНОВЛЕННЯ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК Національне свято Республіки Ботсвана. День незалежності. 100 років від дня народження Л.І. Антро­ пова (1913-1994), українського хіміка. 90 років від дня народження О.М. Алимо­ ва (1923), українського вченого в галузі економіки. З народного дж ерела Сьогодні розпочинається “старе бабине літо” і триватиме воно до 8 жовтня. Погода на цей час визначається з Першою Пречистою. Листок відривного календаря Вересень S®ПОНЕДІЛОК 2013 ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ Розгляньте зображення календарів. Чим вони відрізняються і що у них спільного? Настінний календар запорозьких козаків. XVIII ст. Посівний календар 2013 Вічний календар Посівний календар
  • 18. 1 8 р о з д іл і Перевірте себе 1. Що таке послідовність і тривалість історичних подій? 2. Намалюйте велику лінію часу, щоб працювати з нею на наступних заняттях. Позначте на ній римськими цифрами: 5 століття, 11 століття, 17 століття, 21 століття. 3. Запишіть у зошит, у якому столітті були 1300 p., 1650 p., 2005 p. 4. Чому календарі бувають різні? 5. Завершіть речення: «Історію називають наукою про людей у часі тому, що. .. » 6. Чи міг гетьман Богдан Хмельницький, який жив у XVII столітті, знати творчість Тараса Шевченка, котрий жив у XIX столітті? Чому? 1. Запишіть римськими цифрами число і місяць вашого дня наро­ дження. 2. Побудуйте лінію часу вашого життя. 3. Запишіть у зошит, у якому столітті були 1600 р., 1799 р., 1901 р. 4. Знайдіть календарі в себе вдома або відвідайте бібліотеку, книгарню. Роздивиться їх та з ’ясуйте, чому календарі присвячені, якщо вони тема­ тичні. Позначте в домашньому календарі дату сьогоднішнього уроку. Історична мозаїка Задовго до винайдення сучасного годинника у Стародавньому Китаї для відліку часу викорис­ товували свічки. Спочатку люди зауважили: во­ гонь, що рівномірно горить, спалює за однаковий проміжок часу приблизно таку саму кількість воску чи олії. Тому на мотузці, яку попередньо змочували в олії, на однаковій відстані один від одного зав’язували вузлики. Потім таку мотузку підпалювали, і щоразу, коли полум’я доходило до наступного вузлика, минав визначений про­ міжок часу. Пізніше схожий спосіб виміру часу почали застосовувати до свічок з позначками. Щоразу, коли свічка догорала до певної позначки, люди розуміли, скільки часу минуло. Сьогодні також можна придбати свічки з позначками. Свічка-годинник
  • 19. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 19 1 І. і , § 3 . ЯК ПОВ’ЯЗАНІ ІСТОРІЯ І ПРОСТІР 7Щ 1 1 J - .............. ................................................ 1 1. Чому історію називають подорожжю в часі та просторі. ] 2. Як з ’явилися карти і навіщо вони потрібні. 3. Про що можна дізнатися з історичних карт.■ Подумайте, як пов’язані простір і життя людини. Обговоріть свої думки з однокласниками1. 1. ЧОМУ ІСТОРІЮ НАЗИВАЮТЬ ПОДОРОЖЖЮ В ЧАСІ ТА ПРОСТОРІ Поясніть на прикладах, як ви розумієте твердження: «Занят­ тя людей, їхні житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають». Ви вже розумієте, як важливо для історика знати, коли відбула­ ся та чи інша подія. Однак історію іноді називають подорожжю не лише у часі, а й у просторі. Споглядаючи навколишній простір, ми вивчаємо, які довкола гори, ріки, моря, рівнини, який клімат у цій місцевості. Зазвичай ці відомості дозволяють нам зрозуміти, як заняття людей, їхнє житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають. Наприклад, люди, які ж и­ вуть у місцині з теплим кліматом (у країнах Африки, Південної Америки і т.д.), будують житло, що значно відрізняється від бу­ динків на територіях з морозними і сніжними зимами (у країнах Скандинавії тощо). Якщо ми дивимося на простір з точки зору історії, то звертає­ мо увагу і на те, які народи заселяли цю територію у різні часи, з'ясовуємо, як ці народи добували все необхідне для життя, які знаряддя праці виготовляли, легенди та пісні складали, які тра­ диції зберігали. 1 Якщо вам необхідно пригадати, як обговорювати думки в загальному колі, зверніться до інструкції на початку підручника.
  • 20. Порівняйте зображення людей на малюнках. Чим відрізняються їхній одяг та спосіб життя та чому? 2 0 ____________ ______________________________________________ р о з д іл і Оранка землі (давньоєгипетський розпис). 1200 р. доР.Х. Сім’я давніх германців на початку IV ст. (історична реконструкція) Історики приділяють велику увагу місцям, де відбувалися певні події минулого. Це може бути історія окремих континентів (Аф­ рики ЧИ Південної Америки), певних країн (Китаю, України) чи окремих регіонів (Донбасу, Полісся) і населених пунктів (історія міст Ужгорода, Одеси, села Паланки Черкаської області тощо). Зв’язок життя людей з простором можна простежити і за на­ звами міст, сіл чи місцевостей. Вони невід’ємно пов’язані з часом, коли виникли, і з мовою, якою користувалися народи, що засво­ ювали цей простір; з їхніми заняттями. Наприклад, назва нашої столиці — Київ — говорить про те, що воно слов’янського1похо­ дження (місто Кия). Назва міста Запоріжжя тісно пов’язане не тільки з місцевістю біля колишніх порогів на Дніпрі, а й із тери­ торією, де проживали козаки. А ось назва міста Бахчисарай має кримськотатарське походження й означає «сад-палац». 1 Слов’яни — велика група європейських народів, до якої належать українці, росіяни, білоруси, поляки, чехи, словаки, серби і т.д.
  • 21. 2. ЯК З’ЯВИЛИСЯ КАРТИ І НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ Навіщо людям карти? Як їх складають? Чим відрізняються історичні карти від географічних? Відтоді як люди почали пізнавати навколишній світ і подо­ рожувати, вони намагалися відтворити простір, який бачили, у вигляді малюнка чи схеми. Так з’явилися карти. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 21 Карта — зменш ене узагальнене зображення поверхні Землі чи її частин на папері. Збірку карт називають атласом. Спочатку карти були недосконалими і малопридатними для користування — подорожувати за їх допомогою було складно. Поступово люди навчилися точніше відтворювати місцевість, а також створили систему умовних позначок, які відображають реальний простір на карті. Із розвитком наук з’явилися різноманітні карти. Так, сучасна географічна карта розповідає про природу країни, її корисні ко­ палини, розвиток транспорту чи промисловості. Існують синоп­ тичні карти, на основі яких складають прогнози погоди. Карти, на яких позначають сучасні держави та їхні кордони, називаються політичними. Якщо ж на картах позначено міста, країни, кордони держав та їхні території в різні часи, а також місця, пов’язані з битвами, від­ криттям шкіл, театрів та іншими подіями в минулому, — це істо­ ричні карти. Поміркуйте, яку інформацію можуть містити карти з такими на­ звами: «Розселення слов’янських племен у VI—IX століттях»; «Ко­ зацькі повстання кінця XVI — першої половини XVII століття»; «Розвиток освіти і науки на українських землях у 1920-х роках». З кожної історичної карти можна дізнатися, коли і на якій саме території відбувалися відображені на ній події. Щоб скласти таку карту, недостатньо лише подивитися навколо чи відвідати яку-не- будь місцевість. Історикам насамперед необхідно ґрунтовно ви­ вчити всі події, що відбулися на цій території, у хронологічній по­ слідовності і лише потім відтворити їх на карті.
  • 22. 22 РОЗДІЛ 1 Розгляньте стародавню — XIV ст. (1) і сучасну фізичну (2) карти Європи. Обговоріть у парах, що в них спільного, а що - відмінного.
  • 23. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 23 3. ПРО ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ З ІСТОРИЧНИХ КАРТ Що називають легендою історичної карти? Що означає «читати» карту? У кожної історичної карти є власна система позначок, чи леген­ да. Її, як правило, розміщують у кутку карти. Легенда історичної карти — перелік умовних позначок, які допом а­ гають визначити період і події, що на ній зображені. Аби зрозуміти події, зображені на історичній карті, ви повинні ретельно вивчити її легенду. Для цього розгляньте умовні познач­ ки, підписи і кольори, представлені у ній. Тоді ви легко віднайдете на карті те, що вам потрібно. Історична карта може розповісти дуже багато: про кордони і територію держав, що змінювалися в часі, про перебіг воєн і битв, про розвиток міст і торговельні шляхи, про повстання і мирні уго­ ди, виникнення університетів, друкарень тощо. Особливу увагу зверніть на умовність позначок. Наприклад, крапка чи кружечок невеликого розміру означають поселення, один-два вершники — військо, схрещені мечі — найважливіші битви і т.д. На історичній карті, на відміну від географічної, обов’язково вказують дати тих подій, яким ця карта присвячена. Вона пов’язує в одне ціле історичний простір з історичним часом. Роздивіться позначки, які можуть складати легенду історичної карти, та поясніть, про що вони розповідають. Різними кольорами позначають території розселення племен і народів, країн і держав. Стрілками різної форми і кольору позначають напрямок руху учасників подій у просторі. о Рівне Колами і точками позначають населені пункти. ^ Перехрещеними мечами (списами, штиками тощо) з датами по­ значають місця і час битв. Різнокольоровими лініями (суцільними, пунктирними, штрихова­ ними тощо) позначають кордони держав і території всередині них.
  • 24. 24 РОЗДІЛ 1 лЧудське Новгород Ростов Полоцьк |У РОМа Смоленськ Херсонес (Корсунь) Працюючи в парах, розгляньте і перелічіть умовні позначення, використані в історичній карті «Київська Русь у Х-ХІ ст.». Пояс­ ніть однокласникам, яку історичну інформацію ви отримали з цієї карти. Київська Русь у X —XI ст. Походи варягів на землі східних слов’ян (шлях «з варяг у греки») Київська Русь на початку князювання Володимира Великого Території, приєднані до Київської Русі за княжіння Володимира Великого (980-1015 pp.) і Ярослава Мудрого (1019-1054 рр Володіння Візантійської імперії Похід Володимира на Херсонес, хрещення князя Походи печенігів на Київ Битва князя Ярослава Мудрого з печенігами у 1036 р. Найбільші міста Київської Русі у Х-ХІст. Перша бібліотека, заснована князем Ярославом Мудрим Кордони Київської Русі в XI ст. Повстання древлян проти князя Ігоря (945 p.), повстання киян проти князя Ізяслава (1068 р.)
  • 25. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 25 1. Що таке простір в історії? 2 Які бувають карти? 3. Що зображують на історичних картах? - Що таке легенда історичної карти? 5. Про що, на вашу думку, розповідають історичні праці з такими назвами: «Історія Європи», «Історія слов’янських країн у X-XV століттях», «Історія Києва», «Історія села Городище від часів виникнення до наших днів»? 6. Як історичні карти допомагають нам зрозуміти історію? 7. Чому історію неможливо вивчати без знань про час і простір, в якому розвивалися події? Розпитайте дорослих, які місця України, пов’язані з історичними подіями, вони відвідали протягом свого життя. Запишіть назви місць та події, що з ними пов’язані, у зошит і знайдіть їх на карті України. Спробуйте по­ значити ці події на лінії часу. Історична мозаїка Здавна люди намагалися вимірювати навколишній простір. І робили це по-різному. Уявлення про поняття «далеко» чи «близь­ ко залежало від того, як швидко людина могла пересуватися. Спочатку за міру довжини брали те, що було поруч. Тому існували такі способи вимірювання, яких сьогодні вже не зустрінеш: «день шляху», «відстань, яку пролетить стріла» тощо. На території України в давні часи були поширені свої міри до­ вжини та простору. З літописів можна дізнатися, що поширени­ ми були перст, п’ядь, лікоть і сажень. Зрозуміло, що «перст» — це довжина пальця, «лікоть» — це довжина руки від ліктьово­ го згину до найдовшого пальця (36-40 см). «П’ядь» походить зід слова «п’ять» і означає розмір долоні. Поняття «сажень» має декілька пояснень. Дехто з учених вважає, що це слово похо­ дить від дієслів «сягати», «досягати», інші — що воно пов’язане із кроком (із старослов’янської мови «шаг, сяг»). Отже, відстань, о називалася «сажень», була різною: це відстань між кінчиками зказівних пальців розведених в сторони рук або відстань найшир- zioro кроку. 1. Знайдіть на карті України: область чи регіон, де розташоване ваше місто, село, селище; — місто, що є центром вашої області (регіону); — столицю нашої країни.
  • 26. 26 РОЗДІЛ 1 § 4. ЩО ТАКЕ РЕЧОВІ ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА 1. Чому вивчення історії неможливе без 2. Як знаходять історичні джерела. 3. Де зберігаються речові джерела. джерел Як ви вважаєте, чи можуть історики відтворити картини минулого, коли свідків подій уже немає? Що їм для цього потрібно? 1. ч о м у ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ НЕМОЖЛИВЕ БЕЗ ДЖЕРЕЛ Ч к Читаючи текст, заповніть у зошиті таблицю «Види історичних ^ джерел». Види історичних джерел Речові Письмові Етнографічні Зображувальні Завданням історика є відтворення картини минулого. Проте, навіть розпитавши свідків події, ми не отримаємо цілісної до­ стовірної інформації. Аби дізнатися про реальні події минулого, історики звертаються до історичних джерел. Учені досліджують, порівнюють і зіставляють їх, адже саме історичні джерела є відо­ браженням минулого, без яких це минуле неможливо відтворити. Історичні джерела — це письмові документи, предмети, будівлі та інші пам ’ятки, які відображають історичні події та явища і дають можливість досліджувати життя людей в минулому. Щоб полегшити дослідження минулого, в історичній науці домовилися групувати історичні джерела так: —речові джерела — все, до чого можна доторкнутися руками: від стародавніх будівель до пам’ятників і механізмів; — писемні джерела — ті, що існують у письмовому вигляді:
  • 27. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 27 писи, книги, літописи, газети, написи на камені, стінах буді- ль тощо; — етнографічні джерела: орнаменти, традиції, звичаї, правила поведінки, пісні та ін.; — зображувальні, чи візуальні: портрети, фотографії, реклама, малюнки, картини, кінофільми тощо. На що не звернув би увагу допитливий і уважний дослідник — усе це може розповісти йому дуже багато. Розгляньте зображення. Поміркуйте, що саме вони можуть розповісти про життя людей в минулому. 1. Турецька криниця у м. Чернівці. 1787р. 2. Ювелірні прикраси XI—XIII століть, знайдені підчас розкопок у м. Києві 3. Радянська поштова марка із зображенням місяцехода. 1971 р. 4. Порцелянова чашка з блюдцем, виготовлені в Рівненській обл. 1829р. Дослідження історичних джерел — цікаве, проте дуже кропіт- ке заняття. Аби пам’ятка минулого стала історичним джерелом, необхідно вміти досліджувати її. U Як дослідити історичне джерело U Досліджуючи історичне джерело, послідовно відповідайте на запитання: • Що це таке? Написане чи виготовлене? • 3 яких частин складається? • Коли і де було створене? • 3 якою метою було створене? • Кому могло належати? • Які припущення ми можемо зробити щодо людей, котрі виготов­ ляли та використовували ці предмети, речі, будівлі тощо?
  • 28. 28 Уявіть себе істориком-дослідником. Визначте, до якої групи іс­ торичних джерел належить ця пам’ятка минулого — старовин­ ний меч. Проаналізуйте історичне джерело на основі наведеної інструкції. Меч, знайдений на дні р. Дніпро поблизу м. Запоріжжя. Вчені припускають, що цей меч було виготовлено у X столітті. Окрім цього, історики завжди перевіряють надійність та досто­ вірність історичного джерела. Аби створити якомога детальнішу та реалістичнішу картину життя в минулому, дослідники порів­ нюють інформацію з різноманітних історичних джерел. 2. ЯК ЗНАХОДЯТЬ ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА На основі тексту поясніть, хто такі археологи та як вони допома­ гають досліджувати минуле. Речові джерела, або матеріальні свідчення минулого, — надзви­ чайно важлива складова історичної спадщини людства. їх деталь­ не вивчення та опис допомагають науковцям створювати цілісну картину певного періоду історії. Речі та будівлі оточують людину здавна. Проте не всі зі старо­ давніх споруд і предметів витримали випробування часом. Сонце й буревії, війни та будівництво руйнують і старовинні палаци, і стіни фортець, і прадавні поховання людей. Досліджувати схо­ вані під землею і водою речі, споруди та інші рештки діяльності людини допомагає археологія.
  • 29. •ВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 29 Працюючи як детективи, археологи-науковці відшукують у землі та на її поверхні свідчення про життя людей в минулому. Важливою складовою роботи археологів є встановлення часу виникнення різноманітних пам’яток, їхнього віку. Досліджуючи залишки глиняного посуду, будівель, знарядь праці, зброї, при­ крас, археологи допомагають істо­ рикам зробити висновки про розви­ ток ремесел та спосіб життя людей. Іноді поруч із залишками діяльнос­ ті людей учені знаходять кістки тва- тин, зерна рослин. Завдяки таким знахідкам вони роблять висновки про те, які рослини і тварини оточували людей у той час, як розви­ валося тоді господарство. Сьогодні існує навіть підводна археоло­ гія, що досліджує дно морів, залишки предметів і кораблів, які їх геревозили. Роздивіться фото та з ’ясуйте, які знаряддя праці використову­ ють археологи. Що є результатом археологічних розкопок? Ремесло — дрібне промис­ лове виробництво, що ґрунту­ валося на ручній праці. 1. Археологічні розкопки 2. Знаряддя праці археологів 3. Археологічні знахідки — посуд трипільців
  • 30. зо р о з д іл і Серед знахідок археологів чимало монет, виготовлених з різно­ манітних металів, різної форми, розміру. Такі монети слугують важливим історичним джерелом. Написи і зображення на монетах повідомляють нам про правителів, на честь котрих їх викарбува­ ли, та про час їх володарювання. Знахідки монет інших країн роз­ повідають нам про розвиток торгівлі між різними народами. Зо­ браження свят, спортивних ігор, технічних винаходів та пам’яток культури є відображенням суспільного життя людей. Про що можуть розповісти зображені монети? Монети часів князя Володимира Святославовича. X ст. Канадський долар. XX ст. Знайдені археологами речові пам’ятки історики порівнюють з іншими історичними джерелами, наприклад писемними. Лише у такий спосіб учені можуть зробити висновки про те, що відбуло­ ся в минулому. 3. ДЕ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ РЕЧОВІ ДЖЕРЕЛА Прочитавши текст, поясніть, навіщо люди створюють музеї та що в них зберігається. Щоб з часом не втратити різні речові знахідки і досконало ви­ вчити їх, люди створили спеціальні заклади — музеї. Спочатку музеї виникли на основі бібліотек і подарункових колекцій старо­ давнім храмам і правителям. Перший музей — Дім муз — був заснований у давньому місті Александрія Єгипетська понад 2000 років тому. Роздивіться фотографії і про- _ , читайте назви музеїв на на- Експонат латинської — ступній сторінці. Про що мо- «виставлений») — предмети, жуть розповісти їх експонати? Реч'> витвори мистецтва, що демонструються на виставках.
  • 31. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 31 ' V». нлшоиьнии МУЗЕЙ 1.CTG1 ЧЩ, К “ЩЛ .ігич >КУЛЬТУРИ і NWCTEUTB У « ЇЧ ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ (СУ- ' . а іт ш т о н о -л^ м о рід ' МУЗЕЙ ЛЕСІ УКРДТНКІ С КОАОДЯЖНЕ Більшість музеїв розташовано у спеціальних будівлях, про­ те існують і такі, що знаходяться просто неба — здебільшого це музеї народної архітектури та побуту. Іноді навіть цілі частини міст оголошують музейною територією. Дуже важливою у музе­ ях є робота екскурсоводів. Вони не тільки знайомлять відвідувачів з музейною колекцією, а й намагаються розповісти про неї цікаво та зрозуміло.
  • 32. Співробітники музею працюють з відвідувачами, зберігають речові історичні джерела, вивчають осо­ бливості кожного з них, а також за­ ймаються реставрацією. Порівняйте вигляд історичної пам’ятки до і після реставрації. Яке значення має робота реставраторів та музейних працівників у цілому? 32.................................................. ........ ...................р о зд іл і ЯНВВЯНИ І І і ивв Реставрація (з латинської ■ «відновлення») — поновлен­ ня пам’ятки культури, раніше втраченої чи зіпсованої, за­ для її збереження. Ікона святого Юрія Змієборця із с. Старий Кропивник Львівської обл. Корабель вікінгів, знайдений у 1881 р. на території сучасної Норвегії
  • 33. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 33 Уявіть себе відвідувачами музею. Розкажіть, що ви бачите на фо­ тографії та чому присвячені експонати. Експозиція Національного музею історії України в м. Києві Перевірте себе 1. Завершіть речення: «Історичними джерелами можуть бути...» 2. Що знаходять археологи? 3. Навіщо люди створюють музеї? 4. Поясніть, чому історичні джерела називають «слідами минулого» або «мимовільними свідками часу». 5. Яка роль археології у вивченні найдавнішого минулого? 5. Підберіть синоніми до слова «музей». Які з предметів, що вас оточують вдома, ви назвали б речовими джерелами? Які саме і чому? 2. Поверніться до заповненої вами таблиці на с. 26. До кожної групи додайте назви історичних джерел, про які ви дізналися. Розпитайте у дорослих, які музеї вони відвідували. Що вони запам’ятали з цих екскурсій? Які історичні джерела їх зацікавили найбільше? Дізнайтеся, які музеї є у вашому місті, селі чи селищі. Сплануйте з до­ рослими й однокласниками екскурсію до найближчого музею. Під час екскурсії занотуйте назву, рік створення та засновників музею. Напишіть лист уявному другові, в якому опишіть свою екскурсію та поясніть, чому ви радите йому відвідати цей музей також. Готуємося до практичного заняття Попросіть дорослих представників вашої родини показати фотографії, при­ свячені найважливішим подіям у їхньому житті. Виберіть 5 -7 знімків. Зробіть до них відповідні підписи з датами. З дозволу дорослих принесіть ці світлини на наступний урок.
  • 34. 34 РОЗДІЛ 1 § 5. Практичне заняття ПРО ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЬ ІЗ СІМЕЙНОГО ФОТОАЛЬБОМУ и и 1. Що історики бачать на фотографіях. 2. Як відображена історія вашої сім’ї у фотографіях. 3. Чому родинне дерево є історичним джерелом. Фотографію винайшли у першій половині XIX століття. Перші фотоапарати були великими та громіздкими. Щоб зробити зні­ мок, фотограф спочатку встановлював пристрій на певному місці, а потім накривав його і себе великим клаптем чорної тка­ нини. Після тривалих приготувань він робив фотознімок людей або певної місцевості. Як ви думаєте, чи можна було зробити тоді миттєві чи випадко­ ві фотознімки? Чому? Коли це стало можливим? До якого типу історичних джерел належать фотографії? 1. ЩО ІСТОРИКИ БАЧАТЬ НА ФОТОГРАФІЯХ У XX столітті фотографії стають одним із найважливіших видів історичних джерел. На фотознімках можна побачити одяг та пред­ мети, характерні для того часу, заняття людей, вигляд вулиць і будинків тощо. На відміну від письмових джерел, які могли ство­ рюватися через певний проміжок часу після події, фотографії є безпосередніми свідченнями про неї. Досліджуючи фотографію як історичне джерело, скористайтеся інструкцією. и Як працювати з фотографією —історичним джерелом Аналізуючи фотопам’ятку, намагайтеся послідовно відповідати на запитання: • Кого зображено на фотографії? Хто ці люди і що вони роблять? • Коли і де відбувається подія? Чому ви так вважаєте? • 3 якою метою зроблено фотографію? • Якої інформації бракує, аби повністю відповісти на ці запитання? • Чи є на фотографії підпис, інші написи? Чи можуть вони стати у при­ годі під час вашого дослідження? • Які висновки можна зробити? Про що ще ви хотіли б дізнатися?
  • 35. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ Ознайомтеся зі зразком дослідження фотографії, виконаним за інструкцією. Першотравнева демонстрація в українському місті. Середина 1970-хpp. 1) На фотографії зображено групу людей, які разом йдуть вулицею міста. 2) Люди святково вдягнені, у їхніх руках повітряні кульки та гілки дерев з молодими листочками. Чоловіки несуть прапори, Р ртрети та заклики. Разом з дорослими прямують діти. Люди міхаються. 3) Фотографія зроблена у місті. На фото видно, що одяг людей відрізняється від сучасного. Зрозуміло, що подія відбувається навесні, оскільки на деревах молоде листя. Асфальт мокрий — напевно, незадовго до події дощило. 4) Фотографію, можливо, було зроблено на прохання одного з учасників події, так би мовити «на пам’ять». 5) Підпис повідомляє, що зображена подія — це Першотравне­ ва демонстрація, яка відбулася у середині 1970-х років. 6) Бракує відомостей про те, де саме (в якому місті) відбувалася пя подія і в якому році. 7) Із фото незрозуміло, чому і з якою метою люди зібрались ра- [нього дня і що таке Першотравнева демонстрація.
  • 36. 36 р о з д іл і 1. Скориставшись інструкцією, проаналізуйте фотографію (ро­ бота в парах). 2. Відокремлюйте у ваших відповідях те, що бачите, і ваші припущення щодо зображуваного на фотографії. 2. ЯК ВІДОБРАЖЕНА ІСТОРІЯ ВАШОЇ СІМ’Ї У ФОТОГРАФІЯХ Важливою для кожного з вас є сімейна історія. Знання того, ким є ваші батьки, де і коли вони народилися, де навчалися і як оби­ рали свою професію, з якої родини походять, — необхідна частина вашої особистої історії. Сімейна історія тісно пов’язана з історією всієї країни. Історію сім’ї можна дослідити за допомогою різних історичних джерел, і, звичайно ж, за фотографіями. Дослідіть фотографії вашої родини як історичного джерела у такій послідовності: • подивіться, чи мають фотографії підписи, і пригадайте пояснення, надані вам дорослими вдома; • укладіть сторінку фотоальбому, розміщуючи фотографії з підписами у хронологічній послідовності; • позначте на карті України місця, пов’язані з історією життя ваших родичів та знайомих; • придумайте назву історії, яку можна скласти на основі відібраних фотографій; • розкажіть однокласникам складену вами історію. Урок англійської мови в українській школі. 1973 р.
  • 37. 5 5:дки І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 37 3. ЧОМУ РОДИННЕ ДЕРЕВО Є ІСТОРИЧНИМ ДЖЕРЕЛОМ Пригадайте, що таке родинне дерево. З ’ясуйте, чому родинне дерево є історичним джерелом. / н» і + мштішзт 033 ЖЩіШтй ідам" І И4 Ч » waaopшйгіашftnmj.ІяеШ деевітшРикиКугШ ніmm і У сімейних архівах знатних ро­ дин у давнину та нині зберігають відомості про походження сім’ї та прізвища, про родинні зв’язки та слизькість до інших заможних і відомих людей. Схему походження :ім’ї називають родинним або генеа­ логічним деревом. Збирання інформації про власний родовід стало дуже важливим у X столітті. Аби довести свою шляхетність і мати право на приві­ леї, рицарі та інші дворяни збирали відомості про своє походження. Результати досліджень історії власної родини зображали у вигля­ ді дерева. В основі, або ж у корінні, такого дерева часто розміщу­ вали герб засновника родини, а на гілках (праворуч і ліворуч) — герби батька і матері. Зазвичай родинне дерево має вигляд картини, яку розміщують на видноті. Порівняйте зображення. Яку інформацію можна отримати з цих родинних дерев? Чому родинне дерево важливе для людей? Що потрібно знати, аби створити родинне дерево? 1. Родинне дерево англійських королів на стіні Великої зали Королівського палацу у Вінчестері, Англія. XIVст. 2. ГоигорійЛевицький. Родинне дерево Олексія Розумовського у вигляді трояндового куща (гравюра). XVIII ст. »Яв Генеалогія ( від грецьких слів «рід, походження» та «слово, знання») — допоміжна істо­ рична наука про походження та взаємний зв’язок родин.
  • 38. 38 РОЗДІЛ 1 У молодших класах ви створювали родинне дерево. Для цього з’ясовували засновників родини, або ім’я найстарішого родича, та всі «відгалуження» братів і сестер у кожному поколінні. Напев­ но, ви дізналися, які прізвища є у вашій великій родині, чим за­ ймаються члени вашої сім’ї, чому ваші батьки, дідусі та бабусі є вашим «корінням». Родовід будь-якої людини, особливо історичного діяча, дає можливість на основі багатьох документів дізнатися не лише роки життя та імена членів родини, а іноді про їхню діяльність. Перевірте себе Пригадайте свою діяльність на уроці та оцініть у балах, наскільки ви пого­ джуєтеся з твердженнями (2 бали — цілком погоджуюся, 1 бал — частково, 0 балів — не погоджуюся) Твердження Бали Я знаю, чому фотографія є цінним історичним джерелом Я розумію, що означає «досліджувати фотографію як історичне джерело» Я вмію описувати те, що зображено на фотографії Я вмію висловлюватися щодо картини минулого, зафіксованого на фотографії Я вмію укладати історію родини на основі фотографій Я знаю, що таке родинне дерево Я можу пояснити, чому родинне дерево є історичним джерелом 1) Пропонуємо вам зобразити історію вашої сім”ї у вигляді родинного дерева. Виберіть фотографії кожного члена вашої родини, на яких ві­ дображаються події з сімейної історії: шкільні роки, подальше навчання, одруження, народження дітей, сімейні свята тощо. Разом із до­ рослими встановіть час і місце подій, зображених на фото. Розмістіть фо­ тографії та супутню інформацію на схемі родинного дерева, дотримуючись хронологічної послідовності подій та взаємозв’язків між членами родини. Після завершення роботи приготуйтеся розповісти своїм друзям про цікаві знахідки, що з ’явилися під час роботи над родоводом.
  • 39. ДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 39 2 Відповідно до запропонованої схеми створіть родинне дерево видатної особи, чиє життя і діяльність вам цікаві. 3) На основі запропонованої інформації доповніть генеалогічне дерево давньоруських князів. Анна — дочка князя Ярослава Мудрого, яка вийшла заміж за французького короля й отримала у Франції ім’я Анна Руська. Володимир (правив упродовж 1113-1125 років) — син князя Всеволода та візантійської принцеси з роду Мономахів. Увій­ шов в історію як князь Володимир Мономах. Княгиня Ірина — дочка шведського короля, дружина князя Ярослава Мудрого. Князь Ігор Рюрікович (правив упродовж 912-945 років) — батько князя Святослава та чоловік княгині Ольги. Князь Володимир Великий (правив упродовж 980-1015 років) — син князя Святослава та батько князя Ярослава Мудрого. Запровадив християнство в Київській Русі. Княжна Анна (Янка) — дочка князя Всеволода. Відкрила пер­ шу в Київській Русі школу для дівчаток.
  • 40. 40 РОЗДІЛ 1 и § 6. ЧОМУ ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА ВАЖЛИВІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ 1. Які бувають писемні джерела. 2. Про що повідомляють писемні джерела. 3. Що таке архіви та навіщо вони потрібні. _____— U Уявіть, що ви підіймаєтесь у гори і раптом бачите викарбуваний на ске­ лі напис: «Я цар великий, цар царів, вирушив походом у сусідню країну. Вороже військо я розгромив, 6 тис. воїнів убив, 20 міст спалив, 10 тис. чоловіків і жінок у полон узяв, коней, верблюдів, овець без ліку викрав. Хто цей напис знищить, нехай пока­ рають того грізні боги». Про що розповість ученим це писемне джерело? 1. ЯКІ БУВАЮТЬ ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА Як з ’явилися писемні джерела? Випишіть із тексту види писем­ них джерел та об’єднайте їх за певними ознаками. Серед різноманітних історичних джерел значну групу станов­ лять писемні джерела. Саме до них найчастіше звертаються істо­ рики, оскільки такі джерела описують історичні події, міркуван­ ня людей, їхні враження, почуття та уявлення. Писемність виникла на Землі майже 5 тисяч років тому. Щоб записувати відомості про події та явища, у різних країнах у дав­ нину люди використовували глиняні дощечки, кору дерев і навіть кам’яні брили. У Давньому Єгипті матеріалом для письма слу­ гував папірус, зроблений зі стебла багаторічної водяної рослини. У давній Русі писали на верхньому шарі кори берези — бересті. Пізніше для записів застосовували пергамент — спеціально обро­ блену шкіру домашніх тварин: телят, кіз та ін. А перший папір винайшли у Китаї майже 2000 років тому.
  • 41. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 41 Зберігаючи інформацію, люди почали створювати книги, які спочатку були рукописними. З винайденням книгодрукування у XV столітті серед писемних джерел з’являються друковані книги. Сьогодні існують книги без паперу — електронні, в яких можна зберігати та читати не тільки сучасні записи, а й переведені в елек­ тронний вигляд цінні старовинні джерела. Які писемні джерела ви бачите? Чим вони відрізняються? Чи схожі вони на сучасні книги? Чому? Графіті (настінні написи) Фрагмент берестяної грамоти. Софійського собору в м. Києві. XI ст. XIVст. Радзивіллівський літопис. XVст. Сучасна електронна книга
  • 42. Усі писемні джерела, які також називаються документами, дуже різноманітні. Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи. У минулі часи хроністами і літописцями були здебіль­ шого монахи, адже, на відміну від більшості населення, вони мали освіту. У монастирях не тільки записували те, що відбувалось у країні, а й переписували та перекладали з іноземних мов найви- датніші рукописи. Це було єдиною можливістю зберегти та розпо­ всюдити такі книги. Згодом вчені почали використовувати як писемні джерела збір­ ки законів, накази, розпорядження, поштові листи, торговельні та між ­ народні угоди. Важливою групою писемних джерел є журнали, газети, мемуари та щоденники, літературні твори. 2. ПРО ЩО ПОВІДОМЛЯЮТЬ ПИСЕМНІ ДЖЕРЕЛА Читаючи текст, складіть до нього 4 -5 запитань. Поставте їх одне одному і дайте відповіді. То ж про що можна дізнатися з писемних джерел? Стародавні закони розповідають про те, як люди розуміли справедливість, як поводилися з власністю та відповідали за злочини. З літературних творів дізнаємося, які уявлення про красу, добро і зло мали наші попередники. Із записів про роботу магазину чи ринку можна з’ясувати, які товари виробляли на продаж у певний час, що саме привозили здалеку, якими були ціни, які продукти, тканини, ре­ місничі вироби користувалися попитом. Цікавими можуть бути найнесподіваніші документи. Напри­ клад, з непримітних, на перший погляд, записів у шкільному жур­ налі можна довідатися про те, які предмети вивчали у навчально­ му закладі та хто мав право ходити до школи. А з переліку жителів міста і села — зробити висновки про те, до яких верств населення належали ті чи інші люди, в яких будинках вони мешкали, а та­ кож про їхні заняття, родинні та професійні зв’язки. Газети минулого, що виникли в Європі як невеликі друкова­ ні аркуші з новинами, набули поширення у ХІХ-ХХ століттях. Вони розказують допитливому читачеві про те, що турбувало 42 р о зд іл і Мемуари (від французького слова «пам’ять») — особисті спогади людей.
  • 43. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 43 суспільство, якою була влада та повсякденне життя. У газетах друкували різноманітні оголошення, рекламу, з якої можна було дізнатися про популярні тоді товари та послуги. Пригадайте, хто такий Нестор Літописець і що таке літописи. Ознайомтеся з уривком літопису «Повість минулих літ». И живяхѵ в .иир^ Поляне, и Древляне, и Оеверо, и Р а д и м и ч и , и В я т и ч и , и Хорвлти. Дул'кви же живяхѵ по Бугу, кде ныне Волыняне, а улутичи Тиверци с^дяхѵ по Бугу и по Днепру, и присЬдяхѵ к Дунлевиіі Илі^яхуть БО ОБЫЧАЯ СВОЯ, И ЗАКОНЫ 0ТЄ Ц Б СВОИХ^Ь И ПреДАНИЯ КАЖ- до своя норовъ. З «Повісті минулих літ» Чи вдалося вам зрозуміти текст? Що вам потрібно для цього? Щоб скористатися інформацією з писемних джерел, необхідно добре розуміти мову, якою вони написані. У давнину кожна мова була інакшою, люди вживали слова, зміст яких нині загубився, на­ зивали предмети, якими ми сьогодні не користуємося. Тому на до­ помогу історикам приходять мовознавці, укладачі словників ста­ родавніх й іншомовних слів, перекладачі і навіть шифрувальники. Деякі мови давніх народів вчені не можуть розшифрувати й дони­ ні, як-от писемність давніх мешканців грецького острова Крит, ти­ хоокеанського острова Пасхи, давнього народу Америки — інків. Тому ці писемні джерела досі «мовчать». Але знайти джерело і зрозуміти його мову недостатньо. Адже не всьому, що написано в документі, можна цілком довіряти. По- перше, автор документа міг записати те, чого сам особисто не ба­ чив, а лише почув від інших людей. А це означає, що відомості можуть бути неточними. Іноді автор з певних причин не міг пи­ сати відверто, наприклад, через страх перед правителем, інколи міг про щось забути або навмисно перебільшити, ввести читача в оману. Тому завдання історика — ретельно вивчити джерело і визначити, чи можна довіряти викладеній у ньому інформації. Здебільшого достовірність документа перевіряють шляхом зістав­ лення інформації, яку отримують з декількох джерел.
  • 44. 44 РОЗДІЛ 1 3. ЩО ТАКЕ АРХІВИ ТА НАВІЩО ВОНИ ПОТРІБНІ Для чого створюються архіви? Письмові джерела, як і речові, також недовговічні: вони псу­ ються, згорають у пожежах, їх викрадають чи навмисно знищу­ ють. Тому важливо зберігати усі письмові свідчення, що дійшли до нас з минулого. Сховищем документів різних часів є архіви. Архів (з грецької «архе» — давній) — збірки документів, а також місця, де зберігають, упорядковують і вивчають письмові документи. Архіви, як і музеї, зберігають для сучасників і нащадків письмові джерела, без яких неможливо досліджувати історію. Розгляньте зображення. Опишіть побачене. З ’ясуйте рік появи джерела. Я и. я хжтытаѵехаИ шля» щ ш ст -tSL. Рішення Петербурзької Академії мистецтв про нагородження Тараса Шевченка срібною медаллю (з фондів Національного музею Тараса Шевченка)
  • 45. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 45 Архіви є обов’язковою складовою діяльності будь-якої держав­ ної установи, центральних, обласних, місцевих органів влади. Архіви є при університеті і школі, заводі, науковій лабораторії, театрі тощо. Бібліотеки і музеї також мають свої архіви. У багатьох родинах є сімейні архіви. Так, у вас вдома є свідо­ цтва про народження членів сім’ї, про одруження ваших батьків, дипломи про освіту, документи, що засвідчують володіння жит­ лом та оплату за користування ним. До сімейного архіву належать і важливі для членів вашої родини фотографії, листи, поштові листівки, різноманітні посвідчення, грамоти й подяки. Архіви — це наукові установи. Співробітники архівів — архі­ варіуси — вивчають походження і достовірність документів, сис­ тематизують їх для полегшення досліджень, порівнюють інформа­ цію з різних джерел. Історик-дослідник не може написати історію без допомоги архіваріусів. Саме вони на прохання вчених шукають відповідні документи, за потреби перекладають та підготовлюють їх для читання, упорядковують збірки документів тощо. 1. Які бувають писемні джерела? 2. Про що ми можемо дізнатися з писемних джерел різних видів? 3. Як архіви допомагають історикам? 4. Які знання та вміння необхідні дослідникові, щоб використовувати пи­ семні джерела для написання історії? 5. Щ о розповідає документ про смерть Київського князя Олега у X столітті? Чи можемо ми довіряти цій розповіді? Чому? Приспіла осінь, і спом’янув Олег коня свого, якого поставив був году­ вати, зарікшись не сідати на нього. Бо колись... сказав йому один віщун: «Княже! Кінь, що його ти любиш і їздиш на нім, — од нього тобі померти». Олег же, взявши це собі на ум, сказав: «Ніколи тоді не сяду на коня сього, ані гляну більше на нього». І повелів він годувати його, але не водити його до нього. ...Минуло чотири роки... І призвав він старшого над конюхами, запиту­ ючи: «Де є кінь мій, що його я поставив був годувати і берегти його?» А він сказав: «Умер». Олег тоді посміявся і вкорив віщуна, кажучи: «Неправди­ во то говорять волхви... кінь умер, а я живий». І повелів він осідлати коня: =Дай-но погляну я на кості його». І приїхав він на місце, де лежали його кості голі і череп голий, і зліз він з коня, посміявся, мовлячи: «Чи од сього черепа смерть мені прийняти?» І наступив він ногою на череп, і, випо­ взши звідти, змія вжалила його в ногу. І з того розболівшись, він помер. З «Повісті минулих літ»
  • 46. 46 РОЗДІЛ 1 3 . 1. Дізнайтеся в дирекції школи, де знаходиться шкільний архів та що в ньому і з якою метою зберігається. 2. Знайдіть удома чи в бібліотеці газети і журнали минулих ро­ ків. Випишіть назви та час видання. Погортайте сторінки преси та з ’ясуйте, що тоді цікавило читачів. Попросіть батьків чи бабусю (дідуся) показати вам старі листи. З ’ясуйте, чим вони можуть збагатити ваші знання про історію родини. Історична мозаїка Спочатку люди не вміли писати, тому було досить важко пере­ давати інформацію на великі відстані. Підтвердження тому — різ­ ні легенди про передання відомостей. Зокрема давня легенда про персидського царя розповідає, що одного разу він отримав послан­ ня від скіфів з чотирьох предметів: птаха, миші, жаби і стріли. Цар Дарій вирішив, що скіфи віддають себе в його владу і на знак покірності принесли йому землю, воду і небо, бо миша озна­ чає землю, жаба — воду, птах — небо, а стріли означають, що скі­ фи відмовляються від опору. Проте один з мудреців заперечив Да- рію. Він розтлумачив послання скіфів інакше: «Якщо ви, перси, як птахи, не відлетите в небо, або, як миші, не зариєтеся в землю, або, як жаби, не пострибаєте в болото, то не повернетеся назад, уражені цими стрілами». Як виявилося згодом, цей мудрець був правий. Зразками первинних типів пи­ семності були зарубки на камені; па­ личне письмо — надрізи на дереві, на дерев’яних паличках; вузликове письмо, для якого застосовувались мотузки різного кольору та роз­ міру з вузликами. Значення мало все: кількість вузликів, їхній роз­ мір, колір, місце на мотузці тощо. Близьке до нього письмо — стрічка, сплетена з мотузок із нанизаними на них розмальованими мушлями, було поширено в деяких племенах Північної Америки та Африки. Вузликове письмо
  • 47. ЗВІДКИ І я к ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 47 § 7. ч о м у МОВА Є ДЖЕРЕЛОМ ЗНАНЬ ПРО МИНУЛЕ 1. Які свідчення минулого можна знайти у мові. 2. Що повідомляє про минуле усна народна творчість. 3. Як можна дізнатися про минуле з пам’яток усної народної творчості. и В ескімосів — народу, який проживав за Полярним колом, біля Північного Льодовитого океану, є понад десяток слів на позначення снігу. А в народів Африки, які живуть біля екватора, слова, що означає поняття «сніг», взагалі немає, ви вважаєте, з чим це пов’язано? сніг,уч4 V ВИгт біЛИХзІ?ферніоиадиу 3 и без снігу - ' « Р е а л ів . П^-.і955/т ° г ЗЫ1'ба(УР- Гад^ о тадіВіи(о; Сильна маса и ^ о г о -Небудь. Тьна поверх. 1. ЯКІ с в ід ч е н н я м и н у л о г о МОЖНА ЗНАЙТИ У МОВІ Читаючи текст, знайдіть речення, що підтверджують вислів німецького мовознавця XIX століття Якоба Гримма: «Наша мова є також наша історія». Слова, як і все інше, мають свою історію. І вона така ж захоплю­ юча, як історія людей, адже перше — невід’ємне від другого. Уче- ні-мовознавці цікавляться походженням слів, які ми вживаємо щодня, здебільшого навіть не замислюючись над тим, коли саме і як вони виникли. Наприклад, з’ясовуючи походження слова «хліб», дослідники висунули декілька версій щодо цього. Одні вважають, що це ело- зо прийшло з іранської мови, інші — що воно вперше з’явилося у давніх мовах народів Кавказу. Слово «хата», на думку мово­ знавців, могло прийти з давньоугорської, давньогерманської або з давньоіранської мов. Незважаючи на кількатисячолітню історію, ці слова є частиною нашої повсякденної мови й донині. Мова не є застиглою, вона змінюється упродовж століть і деся­ тиліть. Поступово з’являються слова на позначення нових предме­ тів, речей або явищ, іноді нові слова запозичуються з інших мов. У 1961 році Юрій Гагарін став першою людиною, яка полетіла в космос. Відтоді нам відомі слова «космонавт», «космічний кора­ бель» , «ракета». Ваші бабусі та дідусі в дитинстві не вживали такі звичні сьогодні слова, як «комп’ютер» або «супермаркет».
  • 48. 48 РОЗДІЛ 1 Коли з життя зникають певні явища чи предмети, зникають і слова, що їх позначають. Так, сьогодні вам треба пояснювати такі поширені колись слова, як «п’ятирічка» або «трюмо». У розвитку мови відображається світогляд, культура і традиції людей у різні часи. Використовуючи мову як історичне джерело, вчені можуть дати відповіді на такі важливі запитання: які наро­ ди проживали на території нашої країни та які народи були наши­ ми сусідами у давнину? Як пов’язані мова та зміни у державному, господарському та культурному житті нашого народу? Наприклад, голландське слово «матрос» з’явилося в україн­ ській мові лише тоді, коли українці почали нести службу на кораб­ лях Російської імперії у XVIII столітті. А поява у нашій мові таких звичних тепер слів, як «тротуар» (із французької) чи «трамвай» (з англійської) стала можливою лише наприкінці XIX — на почат­ ку XX століття, коли життя мешканців українських міст збагати­ лося новими видами транспорту. Прочитайте наведені у схемі іншомовні слова. Як ви вважаєте, за яких обставин в минулому кожне з них могло закріпитися в укра­ їнській мові? Обговоріть, про що свідчить наявність у нашій мові такої великої кількості іншомовних слів. брама, скарга (польська) пальто, пюре (французька) баскетбол, дизайн (англійська) клас, конституція (латинська) Слова, які прийшли в українську мову з мов інших народів -------------------- -------- соло, тріо, акорд (італійська) кавун, базар ч (турецька) _____ музей, метеор (грецька) бутерброд, магазин (німецька) Є у нашій мові і слова, які тісно пов’язані з певними подіями чи періодами в історії, наприклад, воєвода, князь, полюддя — з істо­ рією Київської Русі1, а отаман, гетьман, курінь — з історією коза­ цтва. Вище наведені слова пов’язані з історією, тому їх називають історизмами. Знання історизмів допомагає зрозуміти старовинні 1 Ознайомитися з цими словами детальніше ви зможете у наступних параграфах.
  • 49. літописи, твори письменників, написати підручник з історії, від­ творити картину життя у попередні століття. Отже, вивчаючи мову, ми не тільки ознайомлюємося з історією слів, а й з історією у словах. 2. ЩО ПОВІДОМЛЯЄ ПРО МИНУЛЕ УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Які види усної народної творчості слугують історичними джере­ лами? Наведіть приклади. Історія значним чином відображена в усній народній творчості, фольклорі. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 49 Фольклор (з англійської — «народна мудрість») — усна та музична на­ родна творчість, обряди та звичаї, що мають давнє походження. Прислів’я, казки, балади, історичні думи та пісні розповідають про працю і побут, родинні стосунки, обряди й звичаї, вірування і цінності народу. Наприклад, повагу наших предків до знання ві­ дображає прислів’я: «Голова без розуму — як ліхтар без свічки», а про значущість для них ремісничих умінь й інструментів говорить прислів’я: «Без сокири — не тесляр, а без голки — не кравець». Роздивіться обкладинки книжок. Поясніть, чим, на вашу думку, може бути корисним кожен із різновидів фольклорного твору. Передавання відомостей про минуле «з уст в уста» зберігає пам’ять народу про давні події і разом із письмовими та речови­ ми історичними джерелами розповідає про життя народу в мину­ лому. Недаремно два століття тому українські історики почали
  • 50. досліджувати думи, билини, пісні, укладати словники, аби довес­ ти, що існує окрема мова — українська, окремий народ — україн­ ці, який зберігає свою історію в усній народній творчості. Нам відомі схожі сюжети казок у різних народів. Це свід­ чить, що люди всюди мають подібні турботи. Недаремно у багатьох народів є схожі казки про злу мачуху і недобрих сестер; про лісових та домашніх тварин; про чарівних помічників у боротьбі з лихими персонажами чи ворогами. 3. ЯК МОЖНА ДІЗНАТИСЯ ПРО МИНУЛЕ З ПАМ’ЯТОК у с н о ї НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ Працюючи в малих групах1 над завданнями, поданими нижче, подумайте, що є важливим під час використання фольклору як історичного джерела. Досліджуючи усні народні твори як історичне джерело, скорис­ тайтеся інструкцією. 50 р о з д іл і Як працювати з пам’яткою фольклору —історичним джерелом Аналізуючи текст фольклорного твору, намагайтеся послідовно відпові­ дати на запитання: • Про що та про кого йдеться у пісні, казці, думі чи прислів’ях? • До якої групи населення належать головні персонажі? • Про які події йдеться у творі? • Який історичний період описується? Чому ви так вважаєте? • Які географічні назви згадуються? • Що у цьому творі, на вашу думку, є правдою, а що схоже на вигадку? Оберіть один із наведених творів і проаналізуйте його за допо­ могою інструкції. 1) Уривок з історичної пісні «Розмова Дніпра з Дунаєм». 2) Українські прислів’я. 3) Уривок з обрядової пісні. 1 Якщо вам необхідно пригадати, як працювати в малих групах, звер­ ніться до інструкції на початку підручника.
  • 51. 1) РОЗМОВА ДНІПРА З ДУНАЄМ Питається Дніпр тихого Дунаю: «Тихий Дунаю, Що я своїх козаків на тобі не видаю? ...Чи твоя Дунай-вода моїх козаків забрала?» Промовить тихий Дунай до Дніпра-Славути: «Дніпр-батьку, Славуто! ...Ні, моя дунайська вода твоїх козаків не забрала, Твої козаки на черкеській1горі пробувають, Холодної води в барила набирають, Ш ляхи і дороги замічали, Городи бусурменські2плюндрували, Огнем-мечем воювали, Сребра-злата по достатках набирали, До річки Хортиці прибували, До стародавньої Січі поспішали...» 2) • Коли козак у полі, то він на волі. • Кінь та ніч — козакові товариші. • Хліб та вода — то козацька їда. • Береженого Бог береже, а козака шабля стереже. ®Козак хороший, та нема грошей! ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 51 3) Добра нивонька була, Сто кіп жита зродила: Що копа, то колода — Панові нагорода. Запрягайте воли, їдьте по підпори, Скиртоньки підпирати, В’язальників поспрашати. ІгорДзись. Запорозький козак (авторська реконструкція) 1 Гори черкеські — середгір’я гір Кавказу. 2 Городи бусурменські — турецькі міста.
  • 52. РОЗДІЛ 1 1. З якою метою досліджують мову як історичне джерело? 2. Звідки в українській мові іншомовні слова? 3. Що таке фольклор? 4. Про що свідчить наявність в українській мові іншомовних слів? Пригадай­ тегеографічні назви або історизми, запозичені з мов інших народів. 5. Якими прикладами можна підтвердити, що казки, прислів’я та пісні є історичними джерелами ? 1. Прочитайте українську народну казку. Застосуйте для її аналізу наведену в тексті уроку інструкцію. 2. Знайдіть удома або у шкільній бібліотеці текст історичної думи, пісні чи казки. Проаналізуйте обране вами джерело за інструк­ цією «Як дослідити історичне джерело». Був собі на світі бідний селянин і мав він двох синів. Один па­ рубок як парубок, а другий зроду на ноги слабий, ходити не може. Якось у жнива пішли всі в поле, зостався слабий сам у хаті. Коли це приходить білобородий старець і просить чогось напитися. — Рад би, дідуню, дати вам пити,— каже хлопець,— та не можу встати. — Іди й принеси! — каже дід. І так він ото вимовив, що хлопець забув про свою недужість, встав і пішов. Приніс кварту пива, дід надпив трохи, а решту наказав хлопцеві випити. — Що ти тепер в собі чуєш? — питає. — Чую — така в мене сила ввійшла,— каже хлопець,— що дайте мені, дідуню, об що обпертись, то світ переверну. — Забагацько в тобі сили,— каже дід,— піди ще пива принеси. Приніс хлопець, дід і наказав йому всеньке випити. — А тепер що в собі чуєш? — Тепер, дідуню, наполовину сили не стало. — Ото й досить, як для чоловіка! — сказав дід і пішов собі. А хлопець вже й в хаті не може всидіти. Треба, думає, що- небудь для старого батька зробити, бо він стільки років його, каліку, жалів та годував. От і пішов він до багатого пана. КАЗКА ПРООеЛЯНСЬКОГО СИНА
  • 53. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 53 — Чи віддаси ти мені, пане, комору зі збіжжям, якщо я її на плечах з місця на місце перенесу? Здивувався пан. — Хто ти такий,— питає,— та чи не здурів, що комору зі збіжжям на плечах переносити хочеш? — Я ,— каже хлопець,— Іван, селянський син, а комору таки перенесу, якщо ти її мені віддаси. — Ну що ж ,— сміється пан,— перенесеш — твоя буде! От повернувся Іван додому, та як прийшов батько з поля, по­ чав його просити, щоб позичив в цілому селі, де тільки є які, мотузки та посторонки, бо він буде комору переносити. Батько здивувався, що син ходить міцно та ще й таке говорить, але по­ слухав і пішов по мотузки. Збирав цілий вечір по селу, а вран­ ці Іван узяв їх цілу купу, закинув на плечі й пішов до комори. Прийшов і почав комору обплутувати, неначе павук павутин­ ням. Побачив оте слуга, побіг до пана. — Що мені з тим хлопцем робити? — питає.— Він каже, ніби пан йому дозволив. А пан все сміється, каже, що справді дозволив і сам ще при­ йде подивитися на ту роботу. Закінчив Іван комору обплутува­ ти, тут і пан надійшов. — Що ж, неси,— глузує пан,— як перенесеш, все твоє буде! Зігнувся Іван, підсунувся під мотуззя, а потім підвівся, під­ няв комору на плечі і пішов. Люди дивуються, а хлопець іде до батькового городу та там комору і становить. Є тепер в батька хліб на довгі роки! Панові вже не до сміху, комори зі збіжжям шкода, та нічого не вдієш! А Іван батькові уклонився й каже: — Ж ивіть щасливо, а я піду по світу силу свою поспитати. Історична мозаїка Дуже давно на українські землі прийшла монгольська навала. Монгольські хани і полководці самі себе називали «бабай-ага», що означає «старший пан». Звісно, на слов’янське населення наводи­ ла жах звістка про те, що з військом іде бабай-ага. Адже це озна­ чало напади на міста і села, пожежі, розбій, смерть або полон. І якщо матері хотіли вгамувати своїх непослухів, то казали: «Цить, оабай йде!» Цим словом досі лякають маленьких дітей в Україні. А в Росії це слово, на думку дослідників, перетворилося на Бабу- Ягу — жахливого персонажа багатьох казок.
  • 54. 54 РОЗДІЛ 1 1 1 ‘ 1 1 § 8. ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ ПРО МИНУЛЕ 3 ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ І 1 ^ U 1. Що таке історична топоніміка. 2. Як географічні назви пов’язані з історією. 3. Звідки з ’явилися назви вулиць. Уявіть, що навколо зникли всі географіч­ ні назви: вулиць, вашого міста чи села, нашої країни, інших країн світу... Що ви відчуватимете? Що станеться, коли ми пронумеруємо країни, міста, села, ву­ лиці та майдани? 1. ЩО ТАКЕ ІСТОРИЧНА ТОПОНІМІКА З ’ясуйте, чим керувалися люди, даючи географічним об’єктам назви. Що вони можуть означати? Кожна людина має ім ’я та прізвище. Гори, ріки, моря, океани, континенти, країни, міста і села мають назви. Даючи географіч­ ну назву, люди прив’язують місце до поверхні Землі, а також ви­ являють своє ставлення до нього. Вивчає назви та їхню історію топоніміка. Історична топоніміка (від грецьких слів «топос» — місце та «оно- ма» — ім ’я, назва) — наука, що вивчає походження, значення та історичний розвиток географ ічних назв. У минулому назви ніколи не давали випадково. Вони поєднува­ ли особливості навколишньої природи зі способом життя людей. Тому правильне пояснення сутності та походження географіч­ ної назви допомагає отримати важливу інформацію про природу краю, про заняття людей, які тут мешкали, про історичні події, що відбувалися саме на цій території. Деякі з географічних назв досить «прозорі» для розуміння, а значення і походження інших пояснити складно. Тому топоніміку часто порівнюють з мовою природи, що розкриває свої багатства, історію, традиції народу.
  • 55. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 55 Спробуйте пояснити, від яких слів походять назви українських населених пунктів: Мости, Броди, Базар, Гуляй-Поле, Щасливе, Андріївка, Софіївка. Часто, щоб зрозуміти сутність назви, необхідно знати не лише географічні особливості місцевості, а й мови багатьох народів. На­ приклад, що означає найменування річки Сули — лівої притоки Дніпра, яка протікає територією Сумської та Полтавської облас­ тей? Хто і якою мовою її так назвав? Знавці тюркських мов1 до­ помогли це з’ясувати. Вони розшифрували назву так: су — річка, лай, лей — глина. Тобто Сула — це «глиняна річка». Так утворила­ ся назва, якою користуються понад тисяча років. Поясніть походження назв річок і міст за схемами. -стр- з індоєвропейських мов означає «швидко», «течія, струмінь» f л г ір и — і л и и и к с і п м и и і сі; виде Д н - г Дністер — швидка вода > з іранської мови Ґ Дунай — велика вода ^---------- означає «вода» / Г Донець — мала вода А Л Г-— Павлоград (Україна) - - г р а д Червоноград (Україна) > з давньослов’янської Белград (Сербія) мови означає «місто» / Волгоград (Росія) % J р. Стрий р. Бистриця р. Стрипа р. Стир 1 Тюркські мови — мови народів, що в середині І тисячоліття від Р .Х . прийшли в Європу з Азії з Алтайських гір.
  • 56. 56 РОЗДІЛ 1 2. ЯК ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ ПОВ’ЯЗАНІ З ІСТОРІЄЮ Читаючи текст, позначте на лінії часу виникнення згаданих міст і дотичні до цього події. Обговоріть, як географічні назви пов’язані з історією. Історична топоніміка вивчає походження різних географічних назв і те, як вони пов’язані з історичним подіями та діяльністю людей. Об’єднати географічні назви можна за такими ознаками: —пов’язані з природним середовищем та вказують на розташування; —пов’язані з назвами народів чи племен, що проживали у даній місцевості; —походять від імен людей, зокрема видатних історичних діячів; —вказують на заняття, діяльність і особливості життя людей. Працюючи в парах, завершіть речення: 1) Назви с. Рудники, м. Шахтарськ вказують на ... 2) Назви с. Поляни, с. Печеніги, м. Індіанаполіс (США) походять в ід .... 3) Назви м. Івано-Франківськ, країни Колумбія пов’язані з ... . 4) Назви м. Рівне, країни Нідерланди (низові землі), країни Чорногорія походять в ід ... . Значну роль у виникненні назв відіграли міграції — пересе­ лення народів. Переселяючись, люди нерідко приносили із собою на нову місцевість старі назви. Прикладом може слугувати місто Галич, що є і в Галичині, і в Костромській області в Росії, або назва Самбір, що є у Львівській та в Сумській областях. Це характерно не лише для України та Росії. Європейські наро­ ди, які мігрували до Північної Америки, привезли із собою багато назв міст своєї батьківщини, іноді додаючи до них слово «нью» — новий: Нью-Йорк, Новий Орлеан, Нью-Хемпшир. Інколи прибуль­ ці називали нові міста так само, як і ті міста, з яких вони приїхали, наприклад, Мемфіс, Портленд, Одеса, Петербург. Багато українських міст мають назви, що пов’язані з давніми ча­ сами в історії нашої країни. У XI столітті Ярослав Мудрий на честь військових перемог заснував місто Ярослав (нині — у Польщі), місто Львів було засновано у середині XIII століття князем Дани­ лом Галицьким для свого сина Лева. А місто Алчёвськ (Луганська
  • 57. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 57 область) названо на честь відомого промисловця і доброчинця Олексія Алчевського. 3. ЗВІДКИ З’ЯВИЛИСЯ НАЗВИ в у л и ц ь Читаючи текст, з ’ясуйте, що саме впливає на появу різних назв вулиць та інших частин міст. Заповніть у зошиті таблицю, додаю­ чи за потреби ті назви, що відомі вам із власного досвіду. Чинники, що вплинули на назву Назви вулиць Розташування Заняття мешканців Зв’язок з історичною подією Зв’язок з історичною особою нші чинники Порівняно з іншими географічними назвами, найменування ву­ лиць у містах і на картах з’явилися не так давно. Вулиці як про- >між двома рядами будинків отримували свої назви поступово, деякі з них неодноразово змінювалися упродовж історії міста. Першим вулицям давали назву відповідно до навколишньої місцевості: річок, морів, гір, ярів тощо. Чимало назв пов’язані з храмами, іменами святих і церковними святами, наприклад, ву­ лиці Нікольська і Вознесенська. Також найменування вулиць з'являлися відповідно до назв народів, які на них проживали: Грецька, Єврейська, Сербська, Татарська вулиці, Вірменський гровулок тощо. Вулиці об’єднували ремісників однієї професії — так з’явилися назви Гончарна, Залізна, Кожум’яцька, Шевська, а з розвитком промисловості та появою нових професій набули по­ ширення такі назви вулиць: Електрична, Гарматна, Метробудів- :ька. У місті Луганську, наприклад, колись була Базарна площа. У багатьох містах також збереглися площі з назвою «Ринок».
  • 58. РОЗДІЛ 1 Розгляньте фотографію. Що має бути в місті, аби там з ’явилися назви вулиць зі словами «вал», «стіна», «башта»? Якщо вам зустрі­ чалися назви вулиць з такими словами, наведіть приклади. Замок Паланоку м. Мукачеве Закарпатської обл. (сучасний вигляд) Існує традиція називати вулиці, площі та майдани на честь ви­ датних людей, незалежно від того, проживали вони у певному на­ селеному пункті чи ні. У такий спосіб мешканці чи місцева влада увічнювали імена митців, полководців і правителів. Також є чимало назв, значення яких неможливо зрозуміти, не знаючи історію. Наприклад, у Львові є вулиця Листопадово­ го Чину. Що це означає? Чин (тобто вчинок, подвиг) — це слово, що використовувало населення Західної України на позначен­ ня повстання, героїчної боротьби. Так сучасні городяни зберегли пам’ять про українських громадян Львова, які повстали проти польського панування у листопаді 1918 року. У кожному місті України є вулиці, що увічнюють події Великої Вітчизняної війни. Вулиці вшановують пам’ять про полководців та звичайних солдат, які героїчно боролися за визволення Бать­ ківщини. Навіть коли назва загальна, наприклад проспект Пере­ моги, мається на увазі одна перемога — перемога над нацистською Німеччиною у травні 1945 року.
  • 59. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 59 Розгляньте дошки і вказівники і визначте, у зв’язку з чим та на чию честь ці вулиці отримали свої назви. Якщо якась із наведе­ них подій вам незнайома, зверніться по допомогу до вчителя. Надання назв вулицям і їх перейменування відбувається і нині. Шсля здобуття Україною незалежності з’явилися назви, що від­ творюють історичне минуле нашої держави. Наприклад, вулиці імені Івана Мазепи, Михайла Грушевського, Володимира Винни- ченка та ін. А відомий на всю країну майдан Незалежності, що у столиці нашої держави, закріпив у своїй назві появу самостійної вропейської держави — України. Пригадати історичні події та визначних історичних діячів мож- в будь-якому куточку України — варто лише поблукати вули­ к и її міст і сіл. Як називається наука, що вивчає походження, значення та історичний розвиток географічних назв? Що потрібно знати, аби зрозуміти сутність назви країни, міста, села? Про що свідчать географічні назви, запозичені з мов інших народів? 4. Чому географічні назви є частиною історії? Знайдіть на карті місто Білгород-Дністровський (Одеська область). Воно було засноване у IV століттідо н.е. Удавніх греків воно називалося Тіра, у римлян —Алба-Юлія, у слов ’ян —Білгород. Поляки називали це місто Бео- град, татари — Саркел, турки —Аккерман, румуни — Четате-Албе. Зробіть зисновки, я к у назві міста простежуються особливості його історії. Хто має вирішувати питання про перейменування вулиць у вашому насе­ леному пункті? Чим мають керуватися ці люди?
  • 60. 60 Готуємося до практичного заняття Оберіть для власного дослідження одну з вулиць відповідно до місця про­ живання вашої сім’їчи найближчих родичів, місця розташування вашої школи. Скористайтеся усіма доступними джерелами інформації і з ’ясуйте: • коли виникла ваша вулиця; • що означає її назва, на честь кого або чого названа вулиця; • чи завжди вулиця мала саме цю назву; якщо назву змінювали, то коли саме і з якої причини. Історична мозаїка Чи знаєте ви, що багато країн мають різні назви у власній мові і мовах інших народів? Наприклад, держава Велика Британія (поєднує кілька частин: Англію, Шотландію, Уельс і Північну Ірландію) навіть англійською має дві назви — Great Britain (Вели­ ка Британія) і United Kingdom, що означає «об’єднане коро­ лівство». Італійською мовою ця назва звучить як Regno Unito, а німецькою — Vereinigtes Konigreich. Найбільшу кількість назв має Німеччина. Німецькою вона на­ зивається Deutschland, що старовинною готською мовою означало «країна людей». Французькою цю країну називають Allemagne, що пішло від латинського варіанту слів «країна людей». А ось ан­ глійці звуть її Germany, близько до російського «Германія». Ця назва походить від латинського gar (спис) и man (людина), тобто по суті — «країна людей, озброєних списами». Зрозуміло, що така назва зародилася, коли племена давніх германців здійснювали на­ біги на сусідні країни. Естонською мовою Німеччина називається Saksamaa — тобто земля саксів. Але найцікавіша назва цієї країни китайською мовою і в перекладі означає «країна доброчинства». Під час переселень племена і народи приносили із собою на нові землі власні назви. Так, держава Франція називається іменем германського племені франків, які прийшли сюди наприкінці V століття із земель сучасної Німеччини. Англія отримала назву від племені англів, Італія — від племені італіків. 1 Пригадайте, які чинники впливають на виникнення назв вулиць чи населених пунктів. Знайдіть на карті України 3 -4 назви, по­ ходження яких ви можете пояснити. 2. Деякі громадяни нашої держави вважають, що не можна зміню­ вати назви вулиць та міст, оскільки всі вони є «вікнами в минуле». Інші міркують, що від деяких назв варто відмовитись. Запитайте дорослих, що вони думають з цього приводу. А як вважаєте ви?
  • 61. ІДКИ І я к ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ 61 § 9. Практичне заняття ЯКІ НАЗВИ НАВКОЛО ВАС ЗБЕРІГАЮТЬ ПАМ’ЯТЬ ПРО МИНУЛЕ и 1. Які назви оточують вас у рідному краї. 2. Яка історія назви вулиці, де ви живете. Коли вам запропонували би дати нову назву місту чи селу, де ви ж и­ вете, як ви його назвали б? Чому? 1. ЯКІ н а зв и о т о ч у ю т ь ВАС У РІДНОМУ КРАЇ Серед назв, що нас оточують, зустрічаємо географічні (назви гір, рівнин, озер, річок) та історико-географічні, що стосуються усього створеного людьми. Це назви міст, селищ і сіл, вулиць і площ, які можуть розказати вам історію рідного краю разом з іншими істо­ ричними джерелами. Вони також є цінним історичним джерелом. Як працювати з історико-географічною назвою —історичним джерелом І [ ..[ і .[ ,[ 1. Знайдіть на карті України ваше місто, село чи селище. 2. Дослідіть з допомогою дорослих чи/та додаткової літератури похо­ дження та історію назви вашого населеного пункту: • дізнайтеся про час його заснування; • установіть, від якого слова походить назва; • визначте, з чим саме пов’язана назва: способом життя і заняттями людей, певними історичним подіями чи історичними особами. 3. З ’ясуйте, чи змінювалась у минулому назва вашого населеного пункту й у зв’язку із чим.
  • 62. 62 РОЗДІЛ 1 Напишіть на дошці назву свого населеного пункту. Пригадайте 5 -6 назв населених пунктів рідного краю — малої батьківщи­ ни, і запишіть їх на дошці також. Об’єднайтеся у групи відповід­ но до кількості назв і опрацюйте інформацію щодо вашої назви, скориставшись інструкцією. Якщо ви не можете розтлумачити назву, зро­ біть припущення, чому вона саме така. Ознайомте однокласників з результатами вашого дослідження. 2. ЯІ<А ІСТОРІЯ НАЗВИ ВУЛИЦІ, ДЕ ВИ ЖИВЕТЕ 1. На невеликому аркуші стисло запишіть інформацію, яку ви підготували вдома про обрану для дослідження назву вулиці, скориставшись відповідною інструкцією. 2. Розкажіть історію назви вашої вулиці однокласникам. Укладіть з ваших аркушів спільний альбом «Історія вулиць, на яких ми живемо». Намагайтеся дотримуватися хронологічного порядку при розміщені. Перевірте себе 1. Обговоріть у класі результати вашої роботи, спираючись на відповіді до таких запитань: • Що нового ви дізналися про історію вашого міста/ села/ селища? • Чому важливо знати про назви населених пунктів рідного краю? • Як саме звичайні громадяни можуть зберегти пам’ять про минуле сво­ го краю та всієї країни? 2. Виберіть 2 -3 вислови і завершіть їх: «Сьогодні мені було цікаво...» «Сьогодні мені було легко...» «Сьогодні мені було непросто...» «Сьогодні мені вдалося...» 1 Розкажіть про результати уроку вашим рідним і друзям. 2. Підготуйте разом із однокласниками (на вибір) інформацію про хід і результати вашого дослідження для місцевої преси або стіннівку (стінгазету) і повісьте її у школі.
  • 63. 64 РОЗДІЛ 2 1. Хто такі історичні діячі. 2. Які групи людей вивчає історична наука. 3. Як досліджують життя і діяльність видатних людей. Уявіть, що ви у книгарні чи бібліотеці побачили книжку з назвою «Видат­ ні постаті України». Як ви думаєте, про кого і про що саме розповідають автори подібних друкованих видань? 1. ХТО ТАКІ ІСТОРИЧНІ ДІЯЧІ З ’ясуйте, хто такі історичні діячі. Завдяки чому люди стають історичними діячами? Здавна, ще за часів Геродота, головним змістом «історій» були вчинки людей — діяння. Чимало століть поспіль історики опису­ ють діяння відомих людей, насамперед правителів: царів, коро­ лів, імператорів. Прижиттєва слава супроводжувала й видатних полководців. На їхніх прикладах історики виховували своїх чита­ чів як мужніх, хоробрих і відданих людей. Однак людство цікавилося не тільки військовими і держав­ ними діячами, а й вченими, винахідниками, мандрівниками, художниками, композиторами і письменниками. Завдяки сво­ їм відкриттям, винаходам і творам вони залишились у пам’яті суспільства. Отже, люди та їхня діяльність є головним змістом історії. Без людей не було б величних споруд і поселень, мостів, водогонів, до­ ріг. Люди минулого через мову та книги, закони і витвори мис­ тецтва й архітектури залишили нам своє розуміння добра і зла, справедливості і краси. Імена багатьох з них сьогодні, на жаль, не­ відомі. І чим ближче до нашого часу, тим більше імен людей, чиї
  • 64. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 65 справи залишили свій яскравий слід у минулому і чиє життя нам цікаве. Таких людей ми називаємо історичними діячами. Історичні діячі — люди, чия діяльність змінила життя суспільства у минулому та продовжує впливати на нього сьогодні. З такими особистостями ви зу­ стрінетеся на сторінках книжок і підручників з історії. Зазвичай біо­ графії історичних діячів відомі. Іме­ на видатних особистостей, які впли­ нули на сучасників та змінили суспільство, ми бачимо скрізь: у назвах вулиць, театрів, бібліотек тощо. Історичним діячам вста­ новлюють пам’ятники, пишуть про них книги та знімають фільми. Знайомитися із життєписами видатних людей минулого не лише цікаво. Біографія історичної особи є цінним історичним джерелом. Вона допомагає з’ясувати, які погляди мала ця лю­ дина, що саме зробила та як це вплинуло на інших, чому ім’я та діяльність історичної особи залишились у пам’яті нащадків. З біографій можна також дізнатися про владу, господарство і куль­ туру тогочасного суспільства, про відносини між людьми. 2. ЯКІ ГРУПИ ЛЮДЕЙ ВИВЧАЄ ІСТОРИЧНА НАУКА Знайдіть у тексті відомості про групи людей, життя та діяльність яких вивчають історики. Визначте, чим вони відрізняються. Які сторінки історії ми не горта­ ли б, на кожній з них на нас чекають зустрічі з людьми. І це не лише іме­ на окремих історичних діячів, а й опис життя цілих народів: як вони з’явилися, як впливали на утворен­ ня тих чи інших країн і держав, яку культуру залишили у спадок. Розповідаючи про завойовницькі походи правителів, історики описували армії і народи, які брали -.■часть у війнах. Пояснюючи відмінність свого народу від інших, науковці звертали увагу на звичаї і традиції тих, хто жив на сусід­ ніх землях, на їхні заняття та спосіб життя. Народ — це велика група лю­ дей, яка живе на певній тери­ торії і відрізняється від сусідів особливостями мови, культу­ ри і способу життя. щя я ^ р я я ■ Біографія (від грецьких слів «біо» — життя та «графо» — пишу) — життєпис.
  • 65. 66 РОЗДІЛ 2 Читаючи уривок давнього тексту, встановіть, про кого пише історик VI століття Прокопій Кесарійський. Де і коли проживали люди, про яких йдеться в історичному документі? На які особли­ вості їхнього життя вказує автор? Прокопій Кесарійський про мешканців Подніпров’я VI століття .. .Ці племена, слов’яни і анти, не підкоряються одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії1; ...тому про все, що для них корисне і шкідливе, вони міркують спільно. Усі ці люди високі на зріст і надзвичайно сильні. З праці «Війна з готами» ■...... ........-_____________________________.---- -- —__ _____ _—л» Чимало історичних джерел розповідають про народи, що про­ живали поруч з українцями протягом віків і мали спільну з ними історію: греків і болгар, росіян, білорусів і поляків, євреїв, німців, кримських татар та ін. Характеризуючи будь-який істо­ ричний період, дослідники зверта­ ють увагу на те, як жили різні вер­ стви, або стани, населення у ті часи. Так, в описах Київської Русі завжди присутні імена правите- лів-князів, згадуються їхні вій­ ська — дружини; монахи, селяни і мешканці міст. Історію XV- XVIII століть неможливо розповісти без згадування козаків і ш лях­ ти2, ремісників і селян. Історію XX століття можна описати з точ­ ки зору робітників і селян, солдат і вчених, домогосподарок і дітей. Усі ці групи людей мали різне становище у суспільстві, різну влас­ ність і стосунок до влади, проте разом вони створювали історію. Працюючи у групах, з ’ясуйте, чим відрізняються групи людей, які вивчає історія. Для цього розгляньте зображення на наступній сторінці та підписи до них. Визначте і запишіть, які групи людей зображені. Знайдіть відмінності між ними. 1 Демократія (від грецьких слів «демос» — народ і «кратос» — влада) — устрій суспільства, за яким рішення приймається спільно, на основі думки більшості. 2 Ш ляхта (з німецької — «рід, порода») — назва дрібних і середніх землевласників на Правобережній Україні та на території Польщі у XV-XIX століттях.
  • 66. Валентин Реунов. Будівельники Лавр Плахов. У столярній майстерні ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ Клавдій Лебедев. Князь Ігор збирає данину з древлян Сергій Васильківський. Тип запорожця Микола Пимоненко. Жнива в Україні
  • 67. 68 РОЗДІЛ 2 з. як д о с л ід ж у ю т ь ж и т т я І ДІЯЛЬНІСТЬ ВИДАТНИХ ЛЮДЕЙ Не кожна історична особа залишила по собі спогади. Іноді на­ віть немає біографії, написаної за її життя. Аби дізнатися про характер, погляди і діяльність видатної людини минулого та укласти повний життєпис про неї, історики вивчають чимало історичних джерел. Як вивчати діяльність історичного діяча у Вивчаючи матеріал про історичного діяча, послідовно відповідайте на запитання: • Про кого йдеться? • Коли і в якій країни жив історичний діяч? • Які його риси характеру та погляди відомі? • 3 чим пов’язана основна діяльність цієї історичної особи? До яких історичних подій вона причетна? • Які вчинки і дії цієї особи відомі? • Яким є ваше ставлення до цієї історичної особи? Уявіть себе істориком-дослідником. Проаналізуйте текст та ілю­ страції про історичного діяча на основі запитань наведеної вище інструкції. Дмитро Іванович Яворницький (1855-1940) Все знесу, все перетерплю, а землю козацьку не кину. Д. Яворницький Дмитро Яворницький народився у 1855 році на Харківщині у родині церковного служителя. Ще в дитинстві, захоплено слухаючи повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба», яку читав йому батько, Дмитро зацікавився козацькою минув­ шиною. Мрія стати істориком привела Явор- ницького до Харківського університету, де юнак розпочинає досліджувати історію україн­ ського козацтва. Майже все життя він провів у мандрівках Запорізьким краєм, в якому мужньо захищали кордо­ ни України та билися з ворогами козаки; місцевістю, де збереглися
  • 68. «П І/ЧКорнн^Ы^Й^ r ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ L КОЗАКІВ . шimmm jm хрести на козацьких могилах. Запорізькі шляхи привели історика до Чорного моря, де він вивчав походи козаків. Яворницький був дивовижно таланови­ тою людиною. Як археолог, він здійснював зкопки і замальовки козацьких пам’яток, етнографом — збирав історичні пісні і думи, легенди та перекази про життя і по­ двиги запорожців. А невтомна робота в ар­ хівах зробила його справжнім архіваріусом. Дмитро Іванович Яворницький залишив на­ щадкам тритомну «Історію запорізьких ко­ заків» та близько 150 історичних праць! Під час написання історичних творів Яворницький зустрічався з найрізноманіт­ нішими людьми: селянами, городянами і на­ щадками козаків. Дмитро Іванович надавав слушні поради видатному художнику Іллі Рєпіну, коли той створював відому картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Саме Яворниць- хого в образі січового писаря втілив на своєму полотні Ілля Рєпін. ;ПРО КОГО І ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОР І Я ________ _________________ 69 Ілля Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султану
  • 69. 70 РОЗДІЛ 2 1. Кого називають історичними діячами? 2. Які групи людей зустрічаємо на сторінках історії? 3. Що таке біографія і чому біографії відомих людей є історичними джерелами? 4. Давньогрецький історик Плутарх написав книгу «Порівняльні життєписи», яку читають вже тисячі років. У цій книжці він писав як про доброчесних людей, такі про тих, з кого брати приклад не варто. Як ви вважєте, навіщо біограф писав про таких осіб? 5. Уявіть, що ви історик і хочете написати книгу про минуле. Кого ви оберете своїми героями: відомих діячів, невідомих поки що осіб чи групи людей, наприклад дітей або мореплавців? Чому? 1■ Завершіть речення: «На сторінках історії ми зустрічаємо опис таких груп людей, як...» 2. Знайдіть у будь-якій книзі чи довіднику коротку біографію істо­ ричного діяча та проаналізуйте його діяльність, скориставшись інструкцією. Про кого з ваших співвітчизників пишуть місцеві газети? Випишіть їхні імена та стислу інформацію про їхню діяльність. Історична мозаїка Сьогодні дуже популярні радіо- і телепередачі про видатних осіб минулого і сучасності, в яких не лише роз­ кривають найцікавіші факти їхнього жит­ тя, а іноді навіть складають рейтинги попу­ лярності серед мешканців країни. Сотню найкращих і найвідоміших осіб країни пер­ шою визначала Велика Британія. Згодом схожі опитування провели у багатьох краї­ нах Європи, Америки, Африки. Не стала винятком і наша держава. У 2007-2008 роках відбулося загаль­ нонаціональне телевізійне опитування «Великі українці». Серед імен видатних українців, які прославили нашу Вітчиз­ ну, не лише князі, гетьмани, політичні діячі, а й філософ Гри­ горій Сковорода, поети Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Василь Спгус, лікар-кардіолог Микола Амосов, футболь­ ний тренер Валерій Лобановський. Найвидатнішою особистістю українці визнали князя Ярослава Мудрого.
  • 70. ПРО КОГО I ПРО ШО РОЗПОВІААЄ ІСТОРІЯ л и г м § 11. ЩО НАЗИВАЮТЬ ІСТОРИЧНИМИ ПОДІЯМИ ТА ЯВИЩАМИ U 1. Що таке історична подія. 2. Які події та явища вивчає історія. 3. Як досліджують історичні події та явища. Уявіть, що ви прибули до іншої країни і маєте можливість відвідати урок іс­ торії. Про що передусім ви хотіли б дізнатися? 1. ЩО ТАКЕ ІСТОРИЧНА ПОДІЯ Встановіть, чому історикам важливо зрозуміти сутність, причини та наслідки подій. З давніх-давен твори про життя людей у минулому містять відо­ мості про засвоєння нових земель та війни, про будівництво міст та відкриття шкіл, про діяльність окремих людей та їх груп. Іс­ торики шукають відповіді на запитання, чому змінилися кордони і влада в державі, чому господарство в сусідній країні давало біль­ ше прибутку, як пов’язані між собою торгівля та виробництво, як релігія і культура впливали на людей. Тобто вчені з’ясовують, що у минулому може розглядатись як історичні події та явища. L Історичні події— те, що відбулося з людьми в минулому в певний час та в певному місці: подорожі, битви, відкриття тощо. Історичні події — це, наприклад, спорудження храму Софії Ки­ ївської на початку XI століття, укладання першого списку-реєстру козаків у 1572 році, Перша світова війна у 1914-1918 роках, чем­ піонат Європи з футболу у червні 2012 року тощо. Історики вивча­ ють події, перебіг яких вони зазвичай не спостерігали або ж участі з яких не брали. Зрозуміти, що саме, коли та з ким відбулося, вче­ ні намагаються на основі історичних джерел. Важливо з’ясувати причини і наслідки подій.
  • 71. 72 РОЗДІЛ 2 Причини події Чому це відбулося? Наслідки події Яким є результат того, що сталося? Які зміни ужитті людини відбулися? Одні історичні події мають велике значення і можуть трива­ ти упродовж років. Інші — швидкоплинні і можуть здаватися дріб’язковими, навіть непомітними. Однак, так чи інакше, вони в різний спосіб впливають на життя людей. Наприклад, війна сто­ сується всього населення країни, тоді як будівництво школи в селі — лише його мешканців. Зрозуміти значущість події можна лише з часом, визначивши її вплив на долю людей і те, яке явище ця по­ дія відображає. 2. ЯКІ ПОДІЇ ТА ЯВИЩА ВИВЧАЄ ІСТОРІЯ З ’ясуйте, що таке історичні явища, які події та явища вивчає історія. Історія як наука цікавиться не лише окремими подіями. Для дослідження минулого необхідно розуміти, що таке історичні явища. Події та явища відрізняються між собою тривалістю, кількістю учасників, впливом на життя суспільства. Події є поодинокими, завжди мають конкретну дату і відбуваються у певному місці з участю конкретних людей. Явища є сукупністю подій, що повто­ рюються у певній послідовності і мають спільні ознаки. Коли науковці вивчають таке явище, як війна, вони встанов­ люють причини війни (тобто чому і з якою метою її розпочали), перебіг подій (битв, переговорів тощо) та до чого вона призвела; порівнюють військову техніку та результати битв. Однак цього не­ достатньо, аби вичерпно дослідити війну як явище. Важливо зро­ зуміти роль полководців і рядових солдат, збагнути, як вплинула війна на людей на фронті і в тилу, на дорослих і дітей. Дослідження історії кораблебудування, винайдення компасу та морських карт допомагає історикам вивчити таке явище, як гео­ графічні відкриття. При цьому бажано з’ясувати, з якою метою
  • 72. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 73 люди вирішили мандрувати, як і коли вони це робили, чому одним усміхнулась удача, а іншим — ні. Вивчення такого явища як повсякденне життя неможливе без знань з історії одягу, посуду, взаємостосунків у сім’ї, ставлення до дітей і жінок. 3. ЯК ДОСЛІДЖУЮТЬ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ ТА ЯВИЩА Може скластися враження, що дослідження історичних подій і явищ — це не надто складне завдання. Але це тільки на перший погляд! Вивчаючи події та явища минулого, дослідник повинен поставити якомога більше запитань. Як досліджувати історичні події та явища и Вивчаючи матеріал про історичні події та явища, послідовно відповідай­ те на запитання: • Що відбулося? • Де і коли це сталося? • Хто, на вашу думку, брав участь у цих подіях? Чи всіх учасників названо? • Яких груп людей у суспільстві стосуються дані події та явища? • Які причини цієї події? • Які наслідки події можна визначити? • Чи це поодинока подія? Чи одна з багатьох подібних? • Яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібними до неї)? №№ЯВЩЯШШ ■мпэшрммм На деякі із запитань можна знайти відповідь одразу, інші по­ требують тривалих досліджень, збору документів, роботи з іс­ торичними джерелами, вивчення схожих подій та явищ в інших країнах чи в інші часи. Уявіть себе істориком-дослідником. Проаналізуйте текст, визна­ чаючи описані події і явища на основі наведених вище запитань. З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЗАЛІЗНИЦЬ Початком історії залізниць вважається дорога із залізними рей­ ками, по якій у 1825 році в Англії проїхав перший потяг з паровозом попереду. Після цього у багатьох країнах Європи почали будувати залізниці як швидкий і заощадливий вид транспорту та зв’язку.
  • 73. РОЗДІЛ 2 Спочатку будували колії для перевезення вантажів кіньми. Ці залізні дороги називали «чавунками», адже для їх виготовлення використовували чавун (сплав металів). Першою такою «чавун­ кою» на території України вважається колія протяжністю в один кілометр поблизу Севастополя. Її побудував морський офіцер Дми­ тро Волохов для перевезення вантажів на забудову. Першою залізницею з використанням паровозів на території України, що входила тоді до складу Австро-Угорської імперії, є сполучення між містами Перемишль (сучасна Польща) та Львів, яка діє з 1861 року. Пуск першої залізниці на території України, що входила тоді до складу Російської імперії, відбувся 1865 року. Вона з’єднувала морський порт Одесу та місто Балту, куди при­ возили багато збіжжя, вирощеного на українських землях. За два роки залізничне сполучення було продовжено до міста Єлісавет- град (сучасне м. Кіровоград). Так, щороку будувалося багато но­ вих залізничних шляхів, налагоджувалося залізничне сполучен­ ня між найбільшими містами України. Розвиток промисловості давав можливість отримувати бага­ то металу на будівництво колій, паровозів, вагонів. Залізницею можна було перевозити одночасно та швидко велику кількість вантажу. Серед таких вантажів були і вугілля, і ліс, і зерно, й устаткування. Будівництву залізниць сприяв технічний прогрес і розвиток промисловості у другій половині XIX століття. Завдяки цьому на українських землях відбувалося економічне зростання. Перший паровоз, виготовлений на території України у м. Луганську. 1900 р.
  • 74. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 75 I 1. Що таке історичні події? Наведіть приклади. 2. Що таке історичні явища? Наведіть приклади. 3. На які запитання потрібно відповісти історикам, аби дослідити історичні події та явища? 4. Сучасниками чи свідками яких історичних подій були особисто ви? Опи­ шіть їх відповідно до інструкції, наведеній у пункті 3 параграфа. 5. Історики стверджують: «Предметом історії є людина. Скажімо точніше — люди», а також «Історія —це світ подій таявищ». Як ви розумієте ці висло­ ви? Суперечать вони один одному чи доповнюють? 6. Спираючись на ілюстрації, опишіть розвиток телефонного з в ’язку як історичне явище. Перевірте себе У 1187 році вперше у писемному джерелі було вжито назву «Україна». У першій половині XVIII століття на землях Лівобережної Укра­ їни (у Чернігові, Харкові, Переяслові) почали діяти колегіуми; у м. Глухів — перша в Україні музична школа. У 1840 році у Петербурзі вийшов друком перший «Кобзар» Т. Г. Шевченка. У 1960 році в м. Києві було відкрито першу з трьох ліній метро. Ділянка метро між станціями «Вокзальна» і «Дніпро» започат­ кувала швидкі підземні перевезення у столиці. Українська спортсменка Оксана Баюл у 1994 році стала олім­ пійською чемпіонкою з фігурного катання. Працюючи з наведеним нижче переліком історичних подій: 1) розташуйте кожну з них на лінії часу в зошиті; 2) виберіть 2 -3 події та дослідіть їх за поданими в інструкції пара­ графа запитаннями.
  • 75. 76 РОЗДІЛ 2 § 12. ЯК ЖИЛИ ДАВНІ МЕШКАНЦІ УКРАЇНИ «ЯР» 1. Кого ми називаємо давніми мешканцями України. 2. Як жили східні слов’яни. 3. Як досліджують життя давніх мешканців України. 1. КОГО МИ НАЗИВАЄМО ДАВНІМИ МЕШКАНЦЯМИ УКРАЇНИ Життя яких давніх мешканців України описується в тексті? Звідки вчені отримують знання про історію давніх племен і народів? У різні часи на території України проживали різні народи. Іс­ торикам складно визначити, які саме групи людей оселилися на цих землях першими. Як і в історії інших країн, в історії Укра­ їни велику роль відіграли племена і народи, що приходили з ін­ ших земель. Деякі залишалися тут на довгі століття або й назавжди, інші — мігрували далі. Кожен з цих народів вів свій спосіб життя, мав власні звичаї і культуру. Дізнатися про життя народів у дописемні часи нам допомагають речові джерела, які вивчають археологи. Важливе місце серед давніх мешканців українських земель на­ лежить трипільцям. Залишки їхнього поселення поблизу с. Три­ пілля на Київщині віднайшов археолог Вікентій Хвойка. Саме від місця першої знахідки і походить назва цього народу, який вчені вважають першим осілим населенням на території давньої Украї­ ни. Основними заняттями трипільців було землеробство і домаш­ Міграція — переміщення людей на інші території зі зм і­ ною місця проживання на три­ валий час.
  • 76. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 77 нє скотарство. І хоча вони не залишили нам писемних пам’яток, трипільці відомі в усьому світі насамперед своїми глиняними ви­ робами, розписаними білою, жовтою, червоною та чорною фар­ бами. Наразі немає свідчень того, чи використовували майстри гончарний круг1, проте трипільский глиняний посуд і досі вражає витонченістю форм та різноманітністю орнаменту. Тож недаремно трипільців називають «племенами мальованої кераміки». Досліджуючи залишки поселень давніх землеробів, археоло­ ги з’ясували, що вони складалися зазвичай з кількох десятків жител і господарських споруд, які розміщувалися рядами або по колу. В одному поселенні проживало кілька сотень людей. За житло трипільцям слугували одно- і навіть двоповерхові при­ міщення, розділені на кімнати. У знайдених археологами решт­ ках помешкань можна роздивитися піч-лежанку, стільці, гли­ няні жіночі фігурки. Учені вважають ці фігурки символом сім’ї, родючості. Опишіть пам’ятки трипільської культури. Що вони розповідають про спосіб життя людей? : Гончарний круг —спеціальний пристрій для підтримки глини під час виготовлення посуду вручну.
  • 77. 78 РОЗДІЛ 2 Цікаву сторінку в історію давньої України вписали кімерійці і скіфи — кочові скотарі, які були вправними вершниками і лучни­ ками. Ці народи залишили по собі чимало курганів, де були похо­ вані їхні царі. В одному з таких на­ сипів на Дніпропетровщині знайшли золоту скіфську пектораль — одну з найвідоміших археологічних знахі­ док сучасної України. Роздивіться зображення золотої царської прикраси, знайде­ ної Борисом Мозолевським під час дослідження кургану Товста могила поблизу м. Орджонікідзе Дніпропетровської обл. Як ви вважаєте, чому цей витвір мистецтва IV століття до н.е. вважається одним із найцінніших експонатів Музею історичних коштовностей України? 0 її— Пектораль (з латинської мови — «що торкається гру­ дей») — нагрудна прикраса. Скіфська пектораль Збільшений фрагмент пекторалі Тісні відносини склалися у скіфів з причорноморськими грека­ ми, які заснували свої міста на узбережжі Чорного моря. Греки сподівалися, що на нових землях їм поталанить у ремеслах і тор­ гівлі. Напевно тому одне із заснованих ними міст назвали Ольвія, що з грецької означає «щаслива». Скіфи і греки активно торгу­ вали, тому на грецьких територіях археологи знаходять скіфські речі, а на скіфських — грецькі. Частина міст, заснованих грека­ ми понад 2000 років тому, існує і донині: Феодосія; Херсонес — на території сучасного м. Севастополь; П ант ікапёй — на терито­ рії м. Керч. Ці та інші народи, що мешкали у давнину на українських зем­ лях, залишили свій слід у матеріальних і писемних свідченнях. Вони зробили вагомий внесок у нашу спільну історію та культуру.
  • 78. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 79 2. ЯК ЖИЛИ СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ Читаючи текст, поставте до нього 3 -4 запитання. У місцевостях з непрохідними лісами, на крутих берегах річок, куди дістатися складно, у минулому жили представники давніх слов’ян. Слов’яни — це група європейських народів, о б ’єднаних спільним походженням та близькістю мови. Частина з них з початку І тисячоліт­ тя н. е. розселилася на території сучасної України. До сьогодні археологи знаходять укріплені поселення — го­ родища, де могли проживати до кількох сотень людей. Ж или слов’яни у напівземлянках або хатах, стіни яких будували з лози та глини. У такому приміщенні обов’язково була піч. Наявністю печей слов’янські помешкання відрізнялися від будівель племен- сусідів, наприклад германців, посеред жител яких було відкрите вогнище. На основі тексту та ілюстрацій порівняйте житло трипільців і давніх слов’ян. Житло давніх слов’ян Усім необхідним для життя слов’яни забезпечували себе самі. Вони займалися землеробством і скотарством, використовували залізні знаряддя праці, знали чима- м ___ ло ремесел. Завдяки цьому слов’яни мали змогу торгувати. З Візантії, наприклад, привозили сережки і браслети, золоті монети і шовкові тканини. А на ринки та базари су­ сідніх країн слов’яни везли на про­ даж мед, віск, хліб і рибу, ремісничі зироби. Візантія — держава в І тися­ чолітті від P. X., більша части­ на якої була розташована на півострові Мала Азія; її народ мав тісні взаємовідносини зі слов’янами.
  • 79. 80 РОЗДІЛ 2 У давнину слов’яни, як чимало інших народів, були язични­ ками — тобто вклонялися багатьом богам, які уособлювали сили природи та різні сторони життя людини (наприклад, бог Перун — грім з блискавками, богиня Мокош — воду й родючість). Схожим із сусідніми народами був і суспільний устрій населен­ ня давньої України. Прочитайте текст і поясніть, на які особливості життя слов’ян вказує автор. Михайло Грушевський про слов’ян Для громадських справ сходилися старші з родів чи сімей на нараду, звалось це «віче»; там порядкували і рішали, що треба.... Всякі справи рішала громада. Війська не було. А як треба, то дужі збиралися зі списом чи мечем, на коні чи піші, і йшли воювати. З «Історії України-Руси» Слов’янські племена розселилися на значній частині Європи. Вони стали предками багатьох народів: українців, білорусів і росі­ ян, чехів і поляків, сербів і хорватів та багатьох інших. Згодом ці народи створили власні держави, серед яких була і Київська Русь. 3. я к д о с л ід ж у ю т ь ЖИТТЯ ДАВНІХ МЕШКАНЦІВ УКРАЇНИ Аби зробити висновки про життя різних племен і народів, які проживали на території України у давнину, вчені здійснюють хро­ нологічні, картографічні й археологічні дослідження, аналізують різноманітні пам’ятки. Уявіть і ви себе такими дослідниками! Wm Ознайомтеся із хронологічними даними лінії часу. Які народи і племена жили на території України? КІМерІИЦ! скіфи греки сармати готи гуни XII XI X IX VIII VII VI V IV III II 1 1 II III IV V До ііашої ери (до Різдва Христового) Наша ера (від Різдва Христового) II тис. Д О Н . е . 1тисячоліття до Н„ е . 1тисячоліття
  • 80. РоздивітьсякартуІз'ясуйте,наякійтериторіїпроживалитрипільськіплемена,кіммерійці,скіфи,греки. Запишітьотриманузкартиінформаціюусвійзошит.КОГО І ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 81
  • 81. 82 РОЗДІЛ 1 v]) Прочитайте документ і визначте, про які особливості життя скіфських племен ви дізналися. Давньогрецький історик Геродот про скіфів Скіфи-хлібороби... сіють хліб не для власного вжитку на їжу, а на продаж. На схід від цих скіфів-хліборобів живуть уже скі- фи-кочівники, які нічого не сіють і не орють; вся ця країна по­ збавлена дерев, за винятком Полісся... Є так звані царські во­ лодіння, де живуть найкращі і найчисленніші скіфи, які вважають інших скіфів своїми рабами. ^ Уявіть, що ви археологи і знайшли під час розкопок давніх посе­ лень такі речі. Що ви можете розповісти прожиття давніх слов’ян? 1. Кам’яна сокира 2. Залишки кісток домашніх та диких тварин 3. Фрагмент тканини 4. Рибні гачки 5. Зернинки злакових культур 6. Кам’яні та металеві наконечники стріл і списів 7. Металеві ювелірні прикраси
  • 82. 1. Які народи проживали на території України в давні часи? 2. Хто такі слов’яни і де вони засновували свої поселення? 3. На основі яких джерел учені-історики досліджують життя давніх мешкан­ ців України? Наведіть приклади з матеріалу уроку. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 8З 4. Встановіть, що було спільного і відмінного у народів, які проживали на території України в давнину. 5. Пригадайте українські назви місяців і поясніть, як вони пов ’язані зі спосо­ бом життя слов ’ян. 6. Чому речові пам ’ятки — свідчення життя давніх мешканців на території наш ої країни —є частиною національних скарбів України? 1 На основі тексту і малюнків напишіть оповідання (5-6 речень) «Давні мешканці України». 2. Запишіть у хронологічній послідовності назви народів, що про­ живали на території України в давнину. 3. Дізнайтеся з Інтернету або інших джерел, які держави утворили слов’яни. Історична мозаїка Р" CapM&mu, чия назва перекладається як «оперезані мечем», — одне з кочових племен, яке проживало на Півдні України у при­ чорноморських степах. Давні джерела, які зберегли імена сармат­ ських цариць, розповідають про рішучий і войовничий характер жінок цього племені. Вони були вправними вершницями, добре володіли зброєю, нарівні з чоло­ віками очолювали військо. Не­ дарма давня легенда стверджує, що сармати — це нащадки скіфів і амазонок — легендарних жі- нок-воїнів. А історичні джерела повідомляють, що коли сарма­ ти, захищені металевими обла- дунками, «з’являються кінними загонами, жоден інший стрій їм не може чинити опір». Озброєна кіннота сарматів йшла на супро­ тивника з довгими тяжкими спи­ сами та мечами, пристосованими для удару з коня. Зовнішній вигляд сарматської кінноти (сучасна реконструкція)
  • 83. 84 РОЗДІЛ 2 ии 1. Яку державу називають Київська Русь. 2. Чим відомі перші київські князі. 3. За яких князів Київська Русь набула найбільшого розвитку. Поміркуйте, які справи уславлюють правителів. Кого із видатних історичних діячів ви пам’ятаєте і чому? 1. яку ДЕРЖАВУ НАЗИВАЮТЬ КИЇВСЬКА РУСЬ З ’ясуйте, коли і де існувала держава Київська Русь. Київ — найдавніше слов’янське місто на території нашої краї­ ни. Згідно з висновками археологів, його історія починається на­ прикінці V — на початку VI століття. Нестор Літописець залишив нам розповідь про заснування Києва у «Повісті минулих літ». Було три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щ ек, а тре­ тьому — Хорив і сестра їх — Либідь. Зробили вони городок і на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони тут звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими... З «Повісті минулихліт» Вибір місця для майбутньої столиці був дуже вдалий. Висо­ кі «київські» гори і Дніпро захищали місто від можливих напа­ дів. До того ж Київ був розташований на торговельному водно­ му шляху «з варяг у греки». Північних сусідів на Русі називали варягами1, а південних — жителів Візантії — греками. Ш лях цей 1 Варяги, або нормани — назва народів, що проживали на Скандинав­ ському півострові. Хто і де, за словами літописця Нестора, заснував Київ?
  • 84. пролягав від північних земель на південь, Дніпром до Чорного моря і Візантії. Яка особливість торговельного шляху показана художником? Чому, на вашу думку, участь у торговельній подорожі брали воїни, а корабель мусив бути укріпленим? ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 85 Микола Реріх. Заморські гості Що ж означає назва «Русь» та звідки вона походить? Історики пропонують кілька пояснень. Частина з них спирається на літо­ писну розповідь про варягів, серед яких були представники пів­ нічного племені «русь». Скандинавське слово «русь» близьке за значенням до слів «веслування», «судноплавство». Деякі вчені вважають, що назва «Русь» виникла від річок Рось і Росава, при­ ток Дніпра. Слов’янський корінь «русь» означає «ріка, вир, гли­ бина» . На думку інших істориків, назва давньої держави походить від слів «русявий, світлий». Поняття Русь у ІХ -Х ІІІ століттях застосовувалися щодо земель на яких проживали племена східних слов’ян. Історично обумовле­ ною є спорідненість назв Русь, Білорусія та Росія. Жителі Русі — русичі — проживали на великій території, яка згодом, під впли­ вом історичних обставин, розпалася на кілька менших держав. Назви переміщувалися разом із людьми. Давньоруські літописи та іноземні хроніки розповідають про правителів Київської Русі та називають їх князями. Слово «князь» («воїн на коні») спочатку означало воєначальник, а потім — прави­ тель земель-князівств. На початку утворення Київської держави князі були ще й завойовниками нових земель, збирачами данини1. : Данина — давня форма податку населення на утримання влади.
  • 85. 8 6 РОЗДІЛ 2 Київська Русь у X —XI ст. 1Ладозьке 03 Новгород Ростов .Смоленськ У Г О Р Щ И Н А Переяславець1 мужракань. Херсонес (Корсунь) KOHCTAHTHHOnOJ ^^(НАРГОРОД) ^ 1. На лінії часу в зошиті позначте час заснування Києва і початок історії держави Київська Русь. 2. Роздивіться карту, покажіть кордони Київської Русі та назвіть сусідні країни. Порівняйте територію Київської Русі із сучасними кордонами України.
  • 86. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 87 ПОЛЯНИ С х ід н о с л о в ' я н с ь к і п л е м е н а Шлях «з варяг у греки» Територія Київської держави наприкінці князювання Олега (912 р.) Територія Візантійської імперії Походи київських князів Території, приєднані до Київської Русі: за Святослава (964-972 pp.) за Володимира (980-1015 pp.) і Ярослава (1019-1054 pp.) Кордони держави Київська Русь за князя Ярослава Мудрого Київ — столиця Київської Русі Херсонес — місце хрещення князя Володимира у 988 р. ПОЛЬЩ А Назви сусідніх держав ЛИТВА Назви сусідніх племен Вторгнення половців .. у другій половині XI ст. Кордони сучасної України 2. ЧИМ ВІДОМІ ПЕРШІ КИЇВСЬКІ КНЯЗІ Працюючи у групах, оберіть одного з правителів, роздивіться його портрет і поміркуйте, як митець підкреслив характер істо­ ричної особи. На основі тексту, карт та ілюстрацій складіть роз­ повіді про кожного з них і представте класу. Наприкінці IX століття з Новгорода до Києва прибула варязька дружина на чолі з князем Олегом. Олег утвердився на київсько­ му престолі. Вражений красою та вдалим розташуванням Києва, назвав його «матір’ю городів руських». Цими словами підкрес­ лювалася значущість міста, що перетворилося на столицю. Олег об’єднав навколо Києва багато земель. А завдяки його вдалим по­ ходам на Візантію русичі могли вигідно торгувати на Чорному морі, яке тоді називалося Руським. К нягиня Ольга увійшла в історію як пер­ ша жінка-правителька Київської Русі, яка очолювала державу в середині X століття. Княгиня об’їхала всю державу: була на Десні, у Новгороді і Пскові. У санях або на звичайному возі Ольга долала тисячі кіло­ метрів, закладала міста, упорядковувала збір данини з усіх, навіть віддалених терито­ рій. Автори давніх хронік зауважували, що рішучістю, красою та мудрістю стоїть вона вище інших жінок. Ольга була однією з перших у Київській Русі, хто прийняв християнство, а потім сприяла його утвердженню. Донині пам’ять про неї увічнюють у скульптурах, а також в іконах православної церкви. Пам’ятник княгині Ользі в м. Києві
  • 87. 8 8 РОЗДІЛ 2 Святослав Ігоревич — син кня­ зя Ігоря і княгині Ольги, який пра­ вив у Києві у другій половині X сто­ ліття. Іще за життя його прозвали Хоробрим. Усі свої зусилля князь Святослав спрямував на зміцнення кордонів давньоруської держави. Давні автори писали, «що князь хоробрий і легкий, ходить «яко пардус» (немов гепард), не возить із собою в походи ні возів, ні каза­ нів, не ховається вночі до шатра, бо спить просто неба, поклавши сідло під голову». Як шляхетний супро­ тивник, Святослав не нападав на ворогів зненацька, а завжди поси­ лав виклик: «Іду на вас!» У скрутну хвилину, оточений ворогами, він підбадьорював своїх воїнів слова­ ми: «Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає». І хоча князь загинув у молодому віці від рук кочовиків-печенігів, він відомий і за тисячу років. з. за я к и х к н я зів к и їв с ь к а р усь НАБУЛА НАЙБІЛЬШОГО РОЗВИТКУ Читаючи текст, поставте до нього 2 -3 запитання, які допоможуть зрозуміти назву пункту параграфа. Найбільшу славу здобула Київська Русь за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Київського князя Володимира називали Великим. Тож за які справи сучасники так ушанували його? Володимир Великий пра­ вив державою наприкінці X — на початку XI століття. Він розши­ рив та зміцнив кордони держави. Князь заснував нові міста, нака­ зав карбувати перші монети та відкрив першу школу. Аби посилити свою владу та залучити суспільство до християн­ ської культури, князь Володимир вирішив прийняти нову віру, зрікшись язичницької. Країни Європи та Візантія тоді вже були християнськими, тому Володимир розумів необхідність хрещення. У 988 році він прибув до Києва та наказав усім киянам прийня­ ти нову віру. За сприяння князя Володимира розпочали будувати храми, переписувати книжки, розвивати освіту. ші Ш Я і ЗНИкНі 1 Пам’ятник князю Святославу у м. Бєлгороді (Росія)
  • 88. ПРО КОГО ІП РО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 89 На основі історичного документа та ілюстрацій складіть коротку розповідь про хрещення Київської Русі. Нестор Літописець про хрещення Київської Русі Володимир послав посланців по всьому місту, наказуючи: «Хто не прийде завтра до річки, — чи багатий він, чи вбогий, старець чи невільник, — той стане противний мені». Вийшов Князь Володимир зі священиками на Дніпро. Було там людей без ліку. Увійшли усі у воду і стояли там по груди, малі ж діти біля берега, дехто тримав немовлят на руках. Свя­ щеники проголошували молитви. З «Повісті минулих літ» Пам’ятник князю Володимиру Великому в м. Києві Хрещення князя Володимира в Корсуні (малюнок-мініатюра з Радзивіллівського літопису) Клавдій Лебедев. Хрещення киян
  • 89. РОЗДІЛ 2 Ярослав — син Володимира Ве­ ликого. Він правив у першій полови­ ні XI століття. Його звеличували за приєднання нових земель до Києво- Руської держави, за остаточну пере­ могу над кочовиками-печенігами. Але уславило Ярослава його друге ім’я — М удрий, яким вшанували князя за великі справи. Князь услід за своїм батьком поширював дер­ жавою християнство, будував нові міста і храми, найвеличніший серед яких — Софійський собор у м. Києві. Ярослав Мудрий створив першу на Русі бібліотеку. За часів його прав­ ління уклали першу писану збірку законів — «Руську правду», якою на українських землях користувались упродовж багатьох століть. Особливою мудрістю характеризуються державні справи Яро­ слава. Князь надавав перевагу мирним взаємовідносинам з іншими державами. Усі діти Ярослава були одружені зі спадкоємцями пра­ вителів європейських країн. Своїм синам він радив: «Якщо будете у ненависті жити, у сварках та бійках, то самі загинете і загубите зем­ лю своїх батьків та дідів, котрі здобували її трудом своїм великим...». Працюючи з картою «Київська РусьуХ-ХІ ст.» на с. 86-87, порів­ няйте кордони Київської Русі наприкінці X та у середині XI століть. Перевірте себе 1. Де і коли утворилася держава Київська Русь? 2. Назвіть князів Київської Русі у хронологічній послідовності. 3. Назвіть події з історії Київської Русі, про які ви дізналися у параграфі. 4. В Україні є чимало державних нагород, зокрема Орден княгині Ольги. Ним відзначають визначні заслуги жінок у державній, освітній, культурній, доброчинній та інших видах суспільної діяльності. Як ви вважаєте, чому саме княгиня Ольга уособлює цю нагороду? 5. У2010 році у всеукраїнському проекті <<Великі українці» князь Ярослав Му­ дрий посів перше місце. Як ви вважаєте, чому нащадки обрали саме його? 6. Чому ми можемо назвати перших князів Київської Русі історичними діячами? Пам’ятник Ярославу Володимировичу біля Золотих воріт у м. Києві
  • 90. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 91 1 На лінії часу в зошиті зазначте час правління перших київських князів. 2. Запишіть у ланцюжок 8-10 ключових слів або словосполучень, спираючись на які, ви зможете розповісти про давню державу Київську Русь. 3. Під якими іменами київські князі увійшли в історію? Поясніть на прикладах, використовуючи такі речення: «Князя ... назвали ... тому, що .... Я вважаю це справедливим (несправедливим) а дж е...» Історична мозаїка Назва «Україна» уперше зустрічається в Київському літописі про події 1187 року, з якого дізнаємося про переяславську землю на півдні від Києва. Походження і значення назви нашої держави також має декіль­ ка версій. За найпоширенішою, вона виникла від слов’янських слів «край, країна» — тобто це певні землі, які відокремлені від інших і є нашими. В українській мові є слова «краяти», «відкрая­ ти» у значенні «відрізати», «відокремити». У деяких слов’янських мовах, зокрема чеській, сербській та інших, також є схожі назви, що означають «власна земля». Видатний український історик Михайло Грушевський у своїй 10-томній «Історії України-Руси» поєднав дві назви: Київська Русь і Україна. Таким чином науковець показав безперервність та протяжність нашої історії від перших князів до козацьких часів. Старовинна карта українських земель XVII століття з використанням назви «Україна»
  • 91. 92 РОЗДІЛ 2 1. Хто такі українські козаки. 2. За що воювали козаки у XVI-XVIІ століттях. 3. Як ми вшановуємо пам’ять про українське козацтво. ..... 1. ХТО ТАКІ УКРАЇНСЬКІ КОЗАКИ Читаючи текст, визначте, хто такі козаки та чим вони займалися. У XV-XVI століттях значну частину українських земель склада­ ли степи, що сягали від Чорного та Азовського морів до Середнього Подніпров’я. Південні й східні окраїни України не були обжиті. Два дні подорожі верхи (саме в такий спосіб у ті часи вимірювали від­ стань) з Києва на Південь — і вас зустрічає майже незаселений степ, або Дике поле. На цих землях мешкали поряд татари та українці. Ці два народи і воювали між собою, і торгували, і об’єднувалися для спільних походів проти ворогів. Саме тоді українська мова поповни­ лася такими словами, як шабля, барабан, табір, майдан та іншими. У XV столітті на землях Північного Причорномор’я та Криму тата­ ри створили власну державу — Кримське ханство. Невдовзі настав час тривалих спустошливих набігів татар на українські землі. Українці, які оселялися на порубіжжі зі степом, мусили бути воїнами, захисниками окраїнних земель. їх називали козаками. Слово «козак» зустрічається у різних мовах і зазвичай означає «вільна, озброєна людина». Крім військової справи, козаки за­ ймалися мисливством, рибальством, хліборобством, вправно їзди­ ли верхи та долали водні перепони на човнах — «чайках». Що для вас означає словосполу­ чення «козацька Україна»? Як ви розумієте вислів «Ми козацького роду»?
  • 92. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 93 г >s
  • 93. 94 РОЗДІЛ 2 Прочитайте опис сучасного українського історика Наталії Яковенко про місцевість, де мешкали козаки. Чому, на думку науковця, там, де проживали козаки, був рай, створений лише для сміливців? Наталія Яковенко про козацьку місцевість Старезні дубові гаї в гирлах дніпровських допливів, незаймані бджолині рої, безмірні запаси риби йдичини, дика, по-південному розкішна краса витворювали з цих місць райську оазу1. Її створив Бог для сміливців, які зможуть дістатися сюди, подолавши степ і пороги. Саме з цим закутком обітованої землі, висунутої вглиб Поля, пов’язане утвердження на історичній арені козаків. Що зображено на картині Опанаса Сластіона? Який настрій у ге­ роїв картини? Що у тексті Н. Яковенко та в карті зі с. 93 допо­ могло вам зробити такі висновки? Опанас Сластіон. Проводи на Січ Козаків, які збирались у ватаги за порогами2Дніпра, називають запорожцями. Для боротьби з татарами на Запорожжі козаки по­ чали будувати козацькі фортеці — Січі. Кожна Січ була укріплен­ ням, усередині якого стояли церква, господарські будівлі та жит­ лові приміщення — курені. Історики налічують вісім Січей, що у різні часи розташовува­ лися в різних місцях України і проіснували упродовж майже двох з половиною століть. 1 Оаза, оазис — частина пустелі, напівпустелі, де є вода і, відповідно, рослинність. 2 Каміння та скелі, що перетинають ріку, називаються порогами. У середній течії Дніпра було дев’ять порогів, що становили велику небезпеку для кожного, хто плив на кораблі річкою.
  • 94. За переказами, першу Запорозьку Січ побудував князь Дмитро Вишневецький у 1550-х роках на острові Мала Хортиця. Як козаки намагалися зробити Січ неприступною? Яке значення мали для козаків кораблі? ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ__________________________________95 Макет Запорозької Січі в Музеї історії запорозького козацтва в м. Запоріжжі Козацька чайка (сучасна реконструкція). Музей історії запорозького козацтва в м. Запоріжжі
  • 95. 96 2. ЗА ЩО ВОЮВАЛИ КОЗАКИ У XVI-XVII СТОЛІТТЯХ ^ ким воювали козаки у XVI столітті? Чому розпочалися козаць- і кі повстання? Якою була мета визвольної війни під проводом з ґ Ш Богдана Хмельницького? Визначте напрямки походів козаків за картою на с. 93. Козаки мужньо і хоробро воювали з Туреччиною, що назива­ лась тоді Османською імперією, із Кримським ханством та Поль­ щею. Вміння козаків воювати вражало Європу, і чимало монархів запрошували запорожців у своє військо під час війни. Особливу славу козацьке військо здобуло за гетьмана Петра Конашёвича-Сагайдачного. Гетьман (з німецької — «старший, головний») — керівник козацького війська, котрого обирали на козацькій раді. Досвідчений воїн і очільник козаків, Сагайдачний став справ­ жнім захисником православної церкви. Відомий гетьман і свої­ ми доброчинними справами: він давав кошти на школи, лікарні і притулки. Доповніть опис Петра Конашевича-Сагайдачного в мемуарах польського державного діяча Якуба Собеського (XVII століття). Цей Петро Конашевич — муж рідкісної мужності й зрілості у судженнях, вина­ хідливий у словах і вчинках... в очах май­ бутнього потомства гідний стати поряд із найвизначнішими... людьми свого часу. Петро Конашевич-Сагайдачний (Київська гравюра, 1622р.) Проливаючи кров у далеких по­ ходах, козаки прагнули зберегти та примножити свої права. Чимало селян і міських жителів вируша­ ли за дніпровські пороги, аби стати —ц.............; 1 із ч Річ Посполита — назва Польско-Литовської держави у XVI—XVIII століттях.
  • 96. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ вільними козаками. Селянам також треба було відстоювати свої права. Саме у XVII столітті зросли утиски українського населення з боку Речі Посполитої, до складу якої входила тоді більша час­ тина українських земель. Православні церкви і школи закривали, українців усували від участі в управлінні своїми територіями, се­ лян змушували важко працювати на панів. Наприкінці XVI — на початку XVII століття українські козаки і селяни неодноразово повставали проти польського панування, але їхнє становище так і не поліпшувалося. І тоді у 1648-1654 ро­ ках українське козацтво з іншими верствами населення на чолі з Богданом Х м ельницьким піднялося для національно-визвольної війни. Ж иття Богдана Хмельницького наповнене багатьма подіями. Він здобув гарну освіту, разом з батьком брав участь у військових походах, пережив турецький полон, і ще до війни очолив боротьбу козацтва та українського народу за власні права і свободи. У роки війни Україна боролася за можливість побудувати влас­ ну незалежну державу. Частково їй це вдалося. Держава з назвою Військо Запорозьке мала кордони і владу. У козацькій державі се­ ляни стали вільними, зміцнилося становище православної церкви та самого козацтва. Про Військо Запорозьке дізнались у багатьох країнах Європи. 3. ЯК МИ ВШАНОВУЄМО ПАМ’ЯТЬ ПРО УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО Скориставшись наведеними джерелами, розкажіть, як у народ­ ній пам’яті вшановується історія українського козацтва. Пам’ятник козацькому кошовому отаману Антону Головатому в м. Одесі Колекційна монета та грошова купюра із зображенням Богдана Хмельницького 4 Історія України, 5кп.
  • 97. 98 РОЗДІЛ 2 Стела (пам’ятний знак) при в’їзді у м. Хмельницький «Козацькі забави» на о. Хортиця, м. Запоріжжя Поштова марка: Богдан Ступка у ролі Богдана серія «Гетьмани України» Хмельницького (кадр з фільму «Вогнем і мечем») НАШІ КОЗАЧЕНЬКИ — СЛАВНІ ЗАПОРОЖЦІ Народна пісня Сяяли на сонці шаблі запорожців, Як вони на конях гнали ворогів. Козацькому роду нема переводу, Лине його слава з далечі віків. Приспів: Гей, співай, козаки, Про любов, про землю святу, Про землю. Славте, гей, козаки, Волю золоту.
  • 98. П Ю КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 99 Наші козаченьки — славні запорожці, Вірними шаблями очищали світ. Козацькому роду нема переводу, Прапор малиновий кличе у похід. Приспів. Квітне наша доля, наче маки в полі. І ранкове сонце виплива з дібров. Козацькому роду нема переводу, Козаки в колисках виростають знов. 1. На якій території виникло українське козацтво? 2. Чим займалися козаки? 3. У яких походах брало участь козацьке військо під керівництвом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного? 4. Яку війну очолив Богдан Хмельницький? Коли вона відбувалася? 5. З чим пов’язане розташування козацьких фортець — Січей — саме нижче дніпровських порогів? 6. Чому і як ми сьогодні вшановуємо пам ’ять про козацтво? 1, На лінії часу позначте дати подій, про які ви дізналися з тексту параграфа. 2. Напишіть своєму уявному закордонному однолітку листа з роз­ повіддю про українське козацтво та ваше ставлення до нього. 3. Відвідайте шкільну чи міську бібліотеку. З допомогою бібліо­ текаря знайдіть книжки про українське козацтво. Оберіть одну з них для домашнього читання. Найяскравіший епізод книжки перекажіть одноліткам. Історична мозаїка У багатьох запорожців був свій джура — так називали хлопчи­ ків, яких козаки приводили на Січ. Більшість з них сиротіли після турецько-татарських набігів. Січ була для джури справжньою школою козацтва. Упродовж років вони вчилися володіти різною зброєю, зокрема влучно стріляти з лука, і доглядати за нею. Та­ кож вони опікувалися пораненими і куховарили. Водночас юні вихованці козаків здобували і звичайну освіту: вчилися читати, писати, опановували навіть хоровий спів та гру на музичних ін­ струментах. Дорослі козаки загартовували джур, аби вони стали фізично сильними і витривалими. Джури долали чимало трудно­ щів і випробувань, перш ніж стати справжніми козаками.
  • 99. РОЗДІЛ 2 § 15. ЯКИМИ Б ули МІСТО І СЕЛО В УКРАЇНІ у XVII—XVIII с т о л іт т я х . и U 1. Яка відмінність між містом і селом. 2. Як жили і чим займалися мешканці українських сіл. 3. Яким був спосіб життя людей в українських містах. Як ви розумієте заклик «У кожне місто завітати, у кожнім побувать селі»? 1. ЯКА ВІДМІННІСТЬ МІЖ МІСТОМ І СЕЛОМ Читаючи текст, визначте, якими були місто і село в минулому та чим відрізнялося життя селян і городян. Міста і села України виникали у різні часи та за різних обста­ вин. Появу перших поселень вчені пов’язують із тим, що давні люди почали обробляти землю. Це, у свою чергу, спонукало їх до осілого способу життя, тобто до постійного проживання на одному місці. Недарма у давнину слово «село» означало «населене місце» і «поле», «земля». Здавна й донині село — це невелике поселення, більшість мешканців якого займається землеробством і домашнім тваринництвом. Образ українського села зазвичай пов’язують із чепурними хатами у квітучих садках. Сільська хата була окремою будівлею і стояла посередині садиби, яка зазвичай обгороджувалася пле­ теним тином чи дерев’яним парканом. Біля хати розміщувалися господарчі будівлі: комори, стодоли, клуні, в яких селяни трима­ ли знаряддя праці, запаси зерна чи інші продукти, домашніх тва­ рин тощо. До селянської садиби належали город та садок. Навколо села розташовувалися поля, праця на яких годувала не лише са­ мих селян, а й мешканців міст. Міста виникли з появою ремесла і потребою у торгівлі. А відбу­ валося це так: у разі загрози ззовні поселення обгороджували обо­ ронними валами і мурами. Давньослов’янське та російське слово «город» якраз і відображає цю особливість — наявність захисного
  • 100. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 101 огородження. Давні міста світу мали певні властивості: щільність забудови, наявність головної площі та вулиць, замощених бруків­ кою. Оця давня традиція — мостити вулиці каменем — залишила­ ся в основі українського слова «місто». Тому жителів міст назива­ ли міщанами, або городянами. Ними ставали ремісники, купці та люди, що виконували певні послуги, наприклад, візники, вантаж­ ники, цирульники (перукарі), домашні слуги, і зрозуміло, прави­ телі та інші знатні люди. Із прийняттям християнства центром кожного українського села і міста стала церква, яка будувалася на пагорбі або на іншому найвищому місці. Церква була найбільшою будівлею та головним місцем зібрань населення, сховищем цінностей, притулком у разі ворожих нападів. Тоді дзвіницю найчастіше розташовували окре­ мо і використовували як вартову вежу, аби стежити за наближен­ ням ворога. Знайдіть на картинах художників відмінності між містом і селом. < Порівняйте свої враження з інформацією з тексту. Яким чином ці відмінності впливають на життя городян і селян? Сергій Васильківський. Околиця Карел (Кароль) Ауер. Площа біля Бернардинського костелу у Львові
  • 101. 102 РОЗДІЛ 2 2. ЯК ЖИЛИ І ЧИМ ЗАЙМАЛИСЯ МЕШКАНЦІ УКРАЇНСЬКИХ СІЛ Опишіть, як жили і чим займались українські селяни у XVII— XVIII століттях. Ж иття селян у XVII-XVIII століттях здебільшого було таким самим, як і в попередні часи. Основним заняттям залишалося зем­ леробство, зокрема вирощування жита і пшениці, гречки, проса, ячменю, вівса, гороху, квасолі, коноплі, маку, льону. Значною частиною селянського господарства були городи і фруктові садки. У XVIII столітті селяни розпочали вирощувати нові сільсько­ господарські рослини, зокрема картоплю, яку раніше називали «земляні яблука», а також соняшник. Значну роль у селянських господарствах відігравало утримування великої рогатої худоби, свиней, овець, коней, домашньої птиці. Також у селах можна було зустріти і майстерні ремісників, що виготовляли вироби для міс­ цевого вжитку. Виготовляючи багато продукції, селяни і городяни потребували її обміну або продажу. Для цього влаштовували ярмарки. сила-силенна людей різних звань і народностей —українців, ро­ сіян, німців, євреїв, циган, болгар, вірмен. І, Господи, скільки того товару понавезено, скільки живності викладено, скільки худоби пригнано! Ярмарку в селі чекають і старе, і мале, і чоловіки, і жінки. Дітвора за півроку, навіть за цілий рік готується до ярмарку: діставши від хрещеного батька на святвечір одну або дві, іноді й три копійки, хлопчик бережно загортає свій скарб у ганчі­ рочку, потайки від усіх закопує його десь у землі чи садку під яблунькою і жде не діждеться того найщасливішого дня, коли у село понаїде купців на ярмарок із солодкими пряниками, цукерками, смачними ріжками, щоб проміняти свої заповідні грошенята на ні з чим незрівнянні ласощі! Що таке ярмарок? Чим ярмарки приваблювали селян згідно з описом українського історика Дмитра Яворницького? Дмитро Яворницький про сільський ярмарок До дня Петра та Павла (12 липня) з’їжджається на ярмарок З книги «Із української старовини»
  • 102. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ Роздивіться зображення селянського помешкання на картині відомого українського художника Миколи Пимоненка та порів­ няйте його з описом, поданим нижче. Що спільного у зображенні та тексті? Микола Пимонёнко. Свати Жили селяни в хатах, що будувалися з глини, перемішаної з со­ ломою, інколи з додаванням каміння. Ззовні українську хату об­ мазували глиною і білили. Дах крили соломою чи очеретом. Під­ лога в хаті була також глиняною. Житлова кімната у будівлі була одна. Лише заможні селяни могли дозволити собі дві або три кім­ нати, центральна з яких називалася світлиця. Центром кімнати завжди була піч. Її не лише старанно білили, а й розмальовували квітами і птахами. Розписи означали, що у сім’ї є дівчина. Біля передньої та бокової стін кімнати стояли лавки. У східному кутку, що вважався особливим, на стінах розміщува­ лись ікони, прибрані вишитими рушниками, калиною та квітами.
  • 103. 104 РОЗДІЛ 2 Що можуть нам розповісти про побут селян подані нижче зображення? Скриня, вишивка і посуд селян (музейні експонати). XVIII ст. 3. ЯКИМ БУВ СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ В УКРАЇНСЬКИХ МІСТАХ Читаючи текст, з ’ясуйте, що спільного і відмінного у згадуваних містах. Знайдіть міста, про які йдеться, на карті України. Українські землі у другій половині XVII-XVIII століть уна­ слідок численних воєн були розділені між сусідніми державами. Правобережна і Західна Україна входила до складу польсько-ли- товської держави Речі Посполитої, а Лівобережна Україна з міс­ том Києвом — до Російської імперії. На Правобережній і Західній Україні збереглося багато міст і містечок, заснованих ще у княжі часи: Львів, Кам’янець- Подільський, Луцьк та ін. Вони залишалися важливими центра­ ми суспільного життя навколишніх земель.
  • 104. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 105 Зображення старої частини м. Полтави Значну роль почали відігравати Лівобережні землі, частина з яких отримала назву Слобідська Україна, або Слобожанщина. Словом «слобода» називали вільні («свобідні») поселення з влас­ ним самоврядуванням, мешканці яких були тимчасово звільне­ ні від податків. Це робилося, аби привабити нових мешканців на вільні землі та заснувати нові поселення. У середині та другій по­ ловині XVII століття на Слобідській Україні були засновані міста Суми, Чугуїв, Харків, Ізюм. Ось як описується життя в одному з таких містечок: «Будівлі у Чугуєві... зручностей не мали... Серед мешканців є майстри, кова­ лі, теслі, шевці, кравці, пічники, чесальники вовни... А купці тор­ гують тут невеликою кількістю матерії, а також іншими дрібними товарами, а деякі місцеві козаки торгують селянськими виробами та хлібом...» Наприкінці XVIII століття з’являються нові міста на Півдні України: Миколаїв, Одеса, Маріуполь, Херсон, що засновувалися як зручні порти для морської торгівлі. Вони будувалися згідно з зизначеним заздалегідь планом: із прямими вулицями та відве­ деними під заводи й житлові квартали ділянками землі. Здебіль­ шого у таких містах мешкали кораблебудівники, теслі, матроси, ковалі й будівельники та ін.
  • 105. 106 РОЗДІЛ 2 Усі міста, незалежно від того, в якій частині України вони зна­ ходилися, були насамперед центрами виробництва, торгівлі й віль­ нішого способу життя. У містах, де було запроваджено самовряду­ вання, як наприклад у м. Львові, на центральній площі будували ратушу — приміщення, де міська влада радилася щодо важливих рішень у житті городян. Нове явище у XVIII столітті — поява підприємств, які виготов­ ляли полотно, панчохи, екіпажі, фаянсовий і порцеляновий посуд. У містах будували великі кам’яні будинки, в яких жили не лише найбагатші землевласники, а й найвпливовіші купці та власники підприємств, представники влади. Міста від початку свого існування приваблювали людей різних соціальних верств, а також іноземців. Населення міст було «стро­ катим», багатомовним і різнокультурним. Про які явища у житті городян у XVII—XVIII століттях свідчать назви, подані у переліку? Знайдіть на карті згадані міста. 1) Вірменський собор у Львові; 2) площа Турецької криниці в Чернівцях; 3) Адміралтейство в Миколаєві; 4) Контрактова і Поштова площі в Києві; 5) Соборна вулиця у Вінниці; 6) будинок Ратуші в Бучачі; 7) шкіряний завод і грецька гімназія в Маріупо­ лі; 8) Шпитальна вулиця в Тернополі. Перевірте себе 1. На основі тексту підручника заповніть пропуски у реченнях: «Селом на­ зивали ... Поселення ставало містом, коли навколо нього будували...» 2. Які зміни відбулися у землеробстві у XVIII столітті? 3. Які міста були засновані у XVIII столітті? 4. Що нового з ’явилося в українських містах у XVIII столітті? 5. Як ви розумієте вислів: «Населення міст було ’’строкатим” , багатомов­ ним і різнокультурним»? 6. На основі уривку з сучасного краєзнавчого дослідження «Історія Мико­ лаєва» про заснування цього міста поясніть, чому населення міст було дуже різноманітним. Першими жителями міста стали [...] матроси і майстрові, які будували кораблі і Адміралтейство. їх тисячами пішки прига­ няли в місто з центральної Росії. Кого тільки тут не було! Напри­ клад, з Галича і Костроми прибули теслі, числом більше тисячі... Переводили до Миколаєва [...] селян з центральної України
  • 106. ПЮ КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 107 і Білорусії. До них додавалися всілякі «безпачпортні» волоцю­ ги, селяни-втікачі і солдати [...] взагалі всі, хто бажав оселити­ ся в місті, отримували таке право. 1. Серед українців є чимало людей, прізвища яких пов’язані з ді­ яльністю їхніх предків: Кушнір — Кушнірчук, Бондар, Теслен- ко, Слюсарчук, Коваленко — Ковальчук, Кравець, Писаренко, Швець, Козаков і т. п. Поясни, чим займалися носії цих прізвищ у минулому? З містом чи селом були пов’язані ці люди? 2. За допомогою ключових слів ратуша, фруктові садки, глиняна хата, кам ’яні будинки, ярмарок, купці, ремісники, селянське господарство, фабрика складіть розповідь про життя в селі чи у місті. 3. Використовуючи матеріал уроку, свої власні спогади або будь-які доступні історичні джерела, уявіть собі місто або село в минулому та намалюйте міський або сільський пейзаж того часу чи опишіть свої уявлення у вигляді невеликого усного твору, починаючи зі слів: «Ось я стою... Навколо мене...» Історична мозаїка На ринковій площі одного з французького міст встановлено пам’ятник аптекареві А нт уану Пармантьє (1737-1813). Завдя­ ки його завзятій пропаганді французи розпочали масово вирощува­ ти картоплю для їжі. Доти нею лише годували свиней. А пруський король Ф рідріх Великий (1712-1786) іще раніше оголосив виро­ щування і споживання картоплі національним обов’язком німців. Російська цариця Катерина II, німкеня за походженням, нака­ зала забезпечити усі губернії «земляними яблуками на розплід». Для цієї справи відвели найліпші землі в Росії. Проте селянам не пояснили, як правильно вирощувати і споживати коренеплід. Тому люди часто труїлися зеленими плодами, які зростають на бадиллі картоплі після її цвітіння. В Україні картоплю спочатку впровадили німецькі колоністи на Півдні — на колишніх запорозьких землях. Саме слово «карто­ пля» — перекручене німецьке «картофель». Допоки картопля не прижилася, в Україні її називали «чор­ товим яблуком», «земляною грушею», «ріпою диявола». Коли ж картопля, завдяки свої високій у порівнянні з зерновими куль­ турами врожайності, стала «другим хлібом», про її походження почали поширюватися легенди, оповідки й приказки.
  • 107. Як ви розумієте поняття «освіта»? Які споріднені слова ви можете назвати? 1. ЩО ТАКЕ УНІВЕРСИТЕТ Поставте однокласникам одне-два кожного абзацу тексту. Суспільство в усі часи потребувало освічених людей, котрі не лише вміли б читати й писати, лічити та правильно висловлюва­ тися, а й мали б певні професійні знання й уміння. У XI столітті в Європі зростає попит на високоосвічених людей, адже стрімко розвиваються міста — осередки ремесел. Підготовку лікарів, прав- ників, священиків, бухгалтерів мали здійснювати університети, у яких вчили тих, хто вже умів читати і писати. Університет (з латинської — «сукупність, спільнота») — вищий на­ вчальний заклад, до спільноти якого належать студенти та викладачі. Перший університет було відкрито в італійському місті Болонья. Згодом університети почали з’являтися майже в кожному велико­ му європейському місті. Упродовж кількох століть найголовніши­ ми предметами тут були: арифметика, геометрія, астрономія та му­ зика, а також граматика, риторика1і логіка2. 1 Риторика (з грецької — «промовляти») — красномовство, вміння пе­ реконливо виступати перед людьми. 2 Логіка (з грецької — «проза») — галузь знань, що вчить правильно міркувати, знаходити смисл та розуміння речей і явищ. запитання щодо змісту
  • 108. В університетах вчилися різні за віком та походженням люди. В одному класі могли сидіти поруч і 15-річний юнак, і дорослий чоловік. Університетських викладачів та студентів було видно здалеку: вони вирізнялися з-поміж інших городян довгими чорни­ ми плащами-мантіями та спеціальними шапочками або беретами. На основі зображень опишіть, як виглядали студенти та як відбувалося навчання. І ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ іс т о р ія 109 Навчання у перших європейських університетах (середньовічні мініатюри) 2. ЗАВДЯКИ КОМУ РОЗПОЧАЛАСЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Чиє ім’я присвоєно Харківському університету і чому? На початку XIX століття на українських землях не було універ­ ситету, де могли б навчатися українці. Відкриття першого університету Наддніпрянської України від­ булося завдяки Василю Назаровичу К аразіну. Він народився на Слобожанщині (Харківщина). Його батько був офіцером, а мати походила з козацького роду. Глибоко освічена людина, Василь Ка- разін мав ґрунтові знання з хімії, агрономії, ботаніки, літератури та багатьох інших наук. З юності він вірив, що лише освіта народу може допомогти суспільству розвиватися. Перебуваючи у Санкт- Петербурзі, Василь Каразін звернувся до російського царя з лис­ том, де пропонував створювати університети, які підготують для країни освічених людей.
  • 109. 110 РОЗДІЛ 2 По поверненню на Харківщину Василь Каразін плідно працював над проектом відкриття університету в рідному місті. Він зізна­ вався: «Ця думка захоплює усю мою душу». Земляки підтримали Василя Каразіна у цій нелегкій справі, згодом на їхні пожертви розпочалося спорудження будівлі вищого навчального закладу. 1805 року перший університет на території Наддніпрянської України відчинив двері для студентів. У рік відкриття Харків­ ського університету на факультетах навчалося 57 студентів, а за тридцять років, у 1835-му, — 263. З ініціативи Василя Каразіна в університеті було створено то­ вариство, яке мало б поширити серед українців досягнення на­ уки та техніки. Стараннями Василя Назаровича було закладено університетський ботанічний сад, започатковано першу сільську школу на Слобожанщині. За його безпосередньої участі було ви­ найдено нові види сільськогосподарських культур. У збудованій лабораторії вчений-винахідник проводив досліди з виготовлення хімічних добрив, також він працював над створенням лікарських препаратів, винайденням різних способів консервування м’яса та овочів. Василь Каразін навчився виготовляти цемент та спроекту­ вав систему парового опалення будинків, подібну до тієї, якою ми користуємося сьогодні. Василя Каразіна було обрано почесним і дійсним членом семи наукових товариств. Розгляньте меморіальну дошку, що розміщена на стіні Харків­ ського університету. Наведіть два-три міркування на користь присвоєння Харківському університету імені Василя Назаровича Каразіна.
  • 110. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 111 3. у ч ом у ЗНАЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Працюючи з матеріалом пункту параграфа, випишіть назви на­ укових напрямів, які розвивалися в Харківському університеті. Упродовж XIX століття у Харківському університеті діяли чотири факультети: фізико-математичний, медичний, юридичний та історико-філологічний. На всіх цих факультетах працювали дослідники природи, історії, мови та побуту українського народу. Університетські «Український вісник», «Український журнал», «Харківський тижневик» — перші періодичні видання на укра­ їнських землях тих часів. При університеті діяли український те­ атр, різноманітні наукові товариства. Окрім ботанічного саду, астрономічної обсерваторії1та бібліоте­ ки, заснованих іще Каразіним, університет прославився зоологіч­ ним кабінетом, що згодом став Музеєм природи, та ветеринарною школою, яка з часом «переросла» в інститут. Всесвітньому визнанню університет завдячує своїм виклада­ чам і випускникам. Ілля Мечников. Випускник університету, всесвітньо відомий учений-мікробіолог Петро Гулак- Артемовський. Викладач і ректор універ­ ситету, відомий філолог, письменник Михайло Остроградський. Випускник університету, відомий математик 1 Обсерваторія (з латинської мови — «спостерігати») — спеціально створене приміщення для споглядання за зірками та спостереження за природою.
  • 111. 112 РОЗДІЛ 2 Ознайомтеся з думкою відомого українського діяча Миколи Міх- новського про те, як змінилися форми боротьби українців. До чого це призвело? Країну цю — колишнє Дике поле, оселили й культивували предки. З шаблею в одній руці, з чепігою в другій — зміцнили вони своє опанування цією землею. їх енергією повстав Хар­ ків. Як змінилися способи боротьби, то й предки наші змінили шаблю на перо, а тоді Харків зробився осередком розумового життя й українського культурного руху... З початку XIX віку Харків був огнищем українства. З часопису «Сніп», 1912 р. Перевірте себе 1. Що таке університет? 2. Що вивчали в перших університетах? 3. Коли і де було відкрито перший університет Наддніпрянської України? 4. Хто такий Василь Каразін? 5. Чому саме з розвитком міст у Європі з ’являються перші університети? 6. Як ви розумієте висловлювання Василя Каразіна: «Блаженний вже сто­ кратно, якщо випадок дав можливість зробити бодай найменше добро л ю б ’язній моїй Україні»? 1. Позначте на лінії часу дату відкриття Харківського університету. 2. Випишіть у зошит назви наук, які розвивались у Харківському університеті. 3. Дізнайтеся, хто з вашої родини (близького оточення) вчився в університеті або іншому вищому навчальному закладі. З ’ясуйте його назву та факультет, який закінчили члени вашої родини. Розпитайте дорослих про вплив освіти на їхнє життя. 4. Оберіть 1-2 відомі в Україні університети (наприклад, Львів­ ський національний, історія якого сягає XVII століття). Імена яких видатних осіб звучать у їхніх назвах? Які професії здобува­ ють студенти в цих навчальних закладах? Історична мозаїка Один з найстаріших і найвідоміших університетів Європи і сві­ ту, що у столиці Франції — Парижі, називається Сорбонна. На початку XIII століття в Парижі вже діяв університет, у якому ви­ кладали відомі на той час вчені. Багато юнаків з різних країн Єв­ ропи, різних національностей і станів навчалися тут. У середині XIII столітті Робер де Сорбон, духівник короля Людовика IX Свя­ того, заснував при університеті коллеж для дітей з бідних сімей. Поступово навколо коллежу об’єдналися різні навчальні заклади, а назва Сорбонна поширилася на весь університет.
  • 112. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ и з 1. Чому розпочалася революція в Україні. 2. Як розгорталися події Української революції. 3. Як зберігається Українська революція у пам’яті народу Як ви думаєте, багатьох людей змін? 1. ЧОМУ РОЗПОЧАЛАСЯ РЕВОЛЮЦІЯ В УКРАЇНІ Випишіть із тексту нові поняття. Складіть речення з кожним із них. Поясніть, чому розпочалась Українська революція. «Революція» має латинське походження, означає «поворот, зміни». Дослідники революцій завжди прагнуть зрозуміти, чому в певні періоди часу велика кількість людей збурюється, вимага­ ючи докорінних змін у своєму житті, та підіймається на бороть­ бу. Однією з найвизначніших подій в історії України XX століття вчені вважають Українську революцію 1917-1920 років. Якими ж були причини революції? Революції передувала Перша світова війна (1914-1918). У цій війні українці воювали у складі двох ворогуючих армій — росій­ ської та австро-угорської, оскільки у той час українські землі були розділені між Російською та Австро-Угорською державами. Війна супроводжувалася загибеллю і каліцтвом мільйонів солдат, руй­ нуванням міст і сіл, зокрема і на території України. Оскільки се­ ляни воювали на фронті, обробляти землю було нікому. У містах і селах почався голод. Робітників також призвали в армію. Тому чимало заводів і фабрик зупинилося, а отже і зросло безробіття. Багато міст залишилося без опалення та електрики. Не курсував громадський транспорт, більшість магазинів зачинилося, а гроші втратили свою вартість, оскільки ціни на продукти харчування зросли у кілька разів. що може спонукати одночасно прагнути г
  • 113. 114 РОЗДІЛ 2 Страждання, відчай і зневіра змусили населення країни протес­ тувати проти чинної влади. Люди вимагали припинення війни, по­ вернення країни до мирного життя, заміни одноосібної влади царя на владу представників народу — тобто проголошення республіки та рівноправ’я усіх громадян. Республіка (з латинської — «спільна справа») — держава, в якій вла­ да належить представникам народу, обраним на певний час. Що зображено на фотографи'? Що може об’єднувати таку велику кількість людей? Чого вони можуть вимагати? Софійська площа в Києві. Початок березня 1917р. Прочитайте вірш «На майдані коло церкви...» Поясніть, як у поезії пов’язані слова «революція» і «воля»? Який настрій ство­ рює автор? На майдані коло церкви революція гуде. — Хай чабан — усі гукнули, — за отамана буде! Прощавайте, ждіте волі, — гей, на коні, всі у путь! Закипіло, зашуміло — тільки прапори цвітуть... Павло Тичина, 1918 р.
  • 114. П Ю КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 115 2. ЯК РОЗГОРТАЛИСЯ ПОДІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Знайдіть у тексті імена історичних діячів та дати історичних подій, пов’язаних з перебігом Української революції. На початку 1917 року розпочалася революція в Росії. В Україні люди також прагнули революційних перетворень. Із цією метою в березні 1917 року в Києві було створено Українську Ц ент ральну Раду (УЦР) на чолі з Михайлом Грушевським. На початку революції населення сподівалося на вихід України з війни. Селяни мріяли отримати землю, яка донині була власністю панів. Робітники прагнули встановлення 8-годинного робочого дня, справедливої оплати праці та поліпшення умов життя. Насе­ лення воліло жити у країні зі справедливими законами, де кожен мав би право навчатись українською мовою, видавати україномов­ ні книжки та газети, самостійно вирішувати питання національ­ ного життя. Розв’язання цих проблем різні сили в Україні бачили по-різному. Українська Центральна Рада спо­ дівалася вирішити їх мирним ш ля­ хом. У своїх документах — універ­ салах, вона проголосила спочатку автономію України у складі Росії, а згодом і незалежність Української Народної Республіки (УНР). Які слова цього документа, на вашу думку, відображають суспільні прагнення українців? Чому ви так думаєте? З IV Універсала УЦР від 9 січня 1918 року ...Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, не від кого не залежною, вільною, суверенною державою укра­ їнського народу. Із різних причин Центральна Рада не змогла вирішити біль­ шість питань, що стояли перед нею. Невдача щодо цього спіткала і наступників УЦР: Українську державу на чолі з гетьманом П ав­ лом Скоропадським та Українську Народну Республіку з очіль- никами Володимиром В инниченком та Симоном Петлюрою. Революційні події охопили і землі України, що були частиною Австро-Угорщини. Там у листопаді 1918 року було проголошено Автономія (з грецької — «власний закон») —- самовря­ дування, право на самостій­ ний розвиток.
  • 115. 116 РОЗДІЛ 2 Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР) на чолі з Євгеном Петруше вичем. Визначною подією революції стало об’єднання двох Україн­ ських республік — УНР і ЗУНР. Акт Злуки було проголошено на Софійському майдані у Києві 22 січня 1919 року. Цю подію ми відзначаємо як День соборності України. Знайдіть у проекті герба та в документі свідчення, що підкрес­ люють ідею об’єднання українських земель. З якою метою вони об'єднувалися? З Акту Злуки ...Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Захід - но-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, яки­ ми жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Укра­ їнська Народна Республіка. Проект герба ЗУНР з девізом «ВОЛЯ. ЗЛАГОДА. ДОБРО» У 0 Більшовики (від слова «більше») — назва політичної партії на чолі з Володимиром Леніним (Ульяновим). Більшовики бачили майбутнє України по-іншому. Для них голов­ ним завданням було привернути на свій бік робітників і найбідніших селян. Саме за їх підтримки біль­ шовики прийшли до влади в Укра­ їні. Перший більшовицький радян­ ський уряд був створеннийу м. Харкові у грудні 1917 року. У 1919 році була утверджена Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). У 1922 році УСРР увійшла до складу новоствореної держави — Союзу Радянських Соціалістич­ них Республік (СРСР). Кілька років революції та постійної боротьби знесилили лю­ дей. Звичним явищем тоді у суспільстві стали пограбування, під­ пали будинків, насильство, постійні воєнні дії. Жодна армія не мала влади над усією територією. Мирне населення страждало від
  • 116. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 1 1 7 непевності та відсутності управління. Змучена країна прагнула припинення воєнних дій та переходу до мирного життя. Які події революції відображено на фотографіях? 2. Лідери Української революції під час мітингу на Софійській площі у м. Києві 3 .Газетна шпальта з текстом Четвертого універсалу УНР 4. Більшовицька міліція на вулицях революційного Києва Народе України! 1. Будинок Педагогіч­ ного музею в м. Києві, у якому засідала Центральна Рада (нині —Київський міський будинок вчителя)
  • 117. 118 РОЗДІЛ 2 3. ЯК ЗБЕРІГАЄТЬСЯ УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ У ПАМ’ЯТІ НАРОДУ Порівняно з дореволюційним часом Україна наприкінці 1920 року була вже іншою країною: змінилися влада, кордони та й саме суспільство. Незважаючи на те, що українцям не вдалося відстояти незалеж­ ну державу, революційна боротьба в Україні вплинула на наступні покоління українців. Порівняйте проекти Державного герба та Державної пе­ чатки, створені художником на прохання Центральної Ради у 1917-1918 роках, із сучасними символами України. Про що свідчить зб ігу державній символіці часів Української революції та періоду незалежності? Спогади про Українську революцію та прагнення самостійно­ сті зберігаються у пам’яті поколінь: у літературно-мистецьких творах, назвах вулиць і площ, у пам’ятниках і символах нашої держави.
  • 118. Чому в сучасних містах є пам’ятники, присвячені діячам револю­ ції в Україні 1917-1921 років? ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 119 1. Пам’ятник голові Центральної Ради Михайлу Грушевському в м. Львові. 1994 р. 2. Пам’ятник голові Генерального Секретаріату першого українського уряду ЦР Володимиру Винниченку в м. Кіровограді. 2010р. 3. Погруддя президента ЗУНР Євгена Петрушевича в м. Буськ, Львівська обл. 2008 р. 4. Пам’ятник членові перших радянських урядів в Україні Федору Артему (Сергееву) у м. Донецьку. 1967р. Перевірте себе 1. Що таке революція? 2. Чого прагнуло населення України під час революції? 3. Коли було проголошено незалежність УНР та Злука УНР і ЗУНР? -. Під якою назвою Україна увійшла до складу СРСР? 5. Які уряди здійснювали революційні перетворення в Україні у 1917-1920-х роках? 6. Якими виявилися для населення України 1917-1920-ті роки? У чому по­ лягали найбільші труднощі? Як сьогодні зберігається пам’ять про події революції? Уявіть себе мешканцями України у 1917-1920-х років. Про що ви могли б прочитати у газетах того часу? Придумайте кілька заголовків уявних статей про події в Україні за часів революції. Дізнайтеся, чи є у вашому населеному пункті пам’ятники або назви, пов’язані з Українською революцією.
  • 119. 120 РОЗДІЛ 2 і § 18. ЧОМУ ВІЙНА ЗАЛИШАЄТЬСЯ В ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1 і и 1. Які події називаємо Другою світовою та Великою Вітчизняною війнами. 2. Якою була доля солдат у війні. 3. Як війна змінила життя людей. 1. ЯКІ ПОДІЇ НАЗИВАЄМО ДРУГОЮ СВІТОВОЮ ТА ВЕЛИКОЮ ВІТЧИЗНЯНОЮ ВІЙНАМИ Знайдіть у тексті нову для вас інформацію про війни в історії людства. Війни, переможні битви та поразки супроводжували людство від самого початку його історії. Серед найбільш жахливих та кро­ вопролитних були дві світові війни XX століття. Друга світова війна тривала упродовж 1939-1945 років. Світовою її назвали тому, що вона вплинула на життя людей більшості країн світу. Кількість загиблих, поранених і тих, хто зник безвісти під час цієї війни, переважає усі жертви війн по­ передніх століть. Друга світова війна була розпочата нападом нацистської1 Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року. У 1939-1941 роках Німеччина та її союзники захопили територію більшості країн 1 Нацисти (від німецького скорочення — «наці») — члени партії в Ні­ меччині та їхні послідовники, які підтримували Гітлера і вважали, що німецький народ на відміну від інших належить до вищої раси. Що ви вже знаєте про події, які називаються Другою світовою та Великою Вітчизняною війнами?
  • 120. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 121 Європи, зокрема Франції, Норвегії, Голландії, Греції та Югосла­ вії. Війна на суші, на морі й у повітрі відбувалася не лише на єв­ ропейському чи радянському фронтах, а й зачепила країни і на­ роди Північної Африки та Азії. Ця 6-літня війна так чи інакше торкнулася 80 % населення 61 кра­ їни світу. З літа 1941 року основні воєнні дії велися на території СРСР. Задля боротьби з Німеччиною та її союзниками було створено антигіт-, f лерівську коаліцію, у якій провідну роль відіграли СРСР, США, Велика Британія та Франція. Об’єднаними зусиллями всіх країн вдалося здобути перемогу в цій війні. Війна змінила долю всього населення українських земель. З початком війни, у 1939-1940 роках, західноукраїнські землі, що перебували у складі Польщі та Румунії, були приєднані до СРСР. Для українців Галичини і Північної Буковини входження захід­ ноукраїнських земель до Української Радянської Соціалістичної Республіки мало і позитивні, і негативні наслідки. Нападом німецьких загарбників на СРСР 22 червня 1941 року розпочалася війна між СРСР і нацистською Німеччиною, що уві­ йшла в історію під назвою Велика Віт чизняна. Вітчизняною її стали називати тому, що солдати захищали свою Вітчизну: рід­ ну країну, місто чи селище, своїх родичів та друзів. Навіть пере­ буваючи на фронті, далеко від своєї домівки, солдати вірили, що тільки спільними зусиллями усієї країни можна захиститися від ворога. У Великій Вітчизняній та Другій світовій війнах воювали представники усіх народів Радянського Союзу, серед них багато українців. Ця війна, як частина Другої світової війни, справед­ ливо називається і Великою, оскільки тривала 1418 днів і ночей, була жорстокою та кровопролитною, відзначеною великим героїз­ мом і мужністю людей. Різні регіони України перебували під вла­ дою страшного ворога різні періоди часу, однак всім українцям ві­ йна завдала страждань і стала тяжким випробуванням. Завершення війни в Європі у травні 1945 року, коли Німеччина визнала свою поразку і припинила військові дії, відзначають як велике Свято Перемоги та скорботної пам’яті за загиблими. За картою на с. 122 визначте напрямки руху нацистської Німеч­ чини у перший період війни. За картою на с. 123 — звільнення України від фашистських загарбників. и и Коаліція (з латинської — «союз») — добровільне об’єд­ нання кількох людей, держав задля досягнення спільної мети.
  • 121. 122 РОЗДІЛ 2
  • 122. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 123
  • 123. 124 РОЗДІЛ 2 2. ЯКОЮ БУЛА ДОЛЯ СОЛДАТ У ВІЙНІ Читаючи текст, сформулюйте два-три речення, які описують долю солдат на війні. Дорослі чоловіки в державі, на яку напав ворог, призива­ ються на військову службу для захисту своєї країни. Мільйони чо­ ловіків з початком війни стали бійцями — солдатами. Серед них були артилеристи1, піхотинці2, танкісти, льотчики, зв’язківці. Ж інки також брали участь у воєнних діях, насамперед як ліка­ рі, медсестри, санітарки, які витягали з поля бою поранених. Не- рідкісні випадки, коли жінки воювали як розвідниці, льотчиці, зв’язківці, поштарки і т.д. На основі ілюстрацій поясніть, як ви розумієте вислів «Війна —це дуже тяжка робота». Перші місяці наступу нацистської Німеччини на радянські те­ риторії ознаменувалися величезними людськими втратами: неочі- куваний напад ворогу, розгубленість та невдалі рішення військо­ вого керівництва призвели до того, що тисячі офіцерів і солдат загинули або потрапили у полон. Німецькі загарбники не дотримувалися жодних міжнародних правил — радянські військовополонені у концентраційних табо­ рах зазнавали неймовірних знущань: їх морили голодом, непо­ сильною працею, розстрілювали за будь-яку спробу опору. 1 Артилерія — вид зброї, що складається з різного виду гармат; також рід військ, що користується такою зброєю. 2 Піхота (від слова — «пішки») — сухопутні війська, що здатні само­ стійно завойовувати територію супротивника й утримувати її.
  • 124. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ Незважаючи на важкі втрати, Радянська армія знаходила сили обороняти багато міст по кілька місяців. Солдати щосили намага­ лися затримати просування ворога. Однак наприкінці 1942 року вся територія України була захоплена німецько-фашистськими загарбниками. Визволення України розпочалося після відомої на весь світ Сталінградської битви (взимку 1942/1943 року) і тривало майже два роки — до 28 жовтня 1944-го. За героїчний подвиг своїх захисників такі міста, як Київ, Одеса, Севастополь і Керч удостоєно звання «Місто-герой». Слава визво­ лителів належить мільйонам солдат, і пам’ять про них ушанову­ ється щороку покладанням квітів до їхніх могил, серед яких бага­ то братських і безіменних. 3. ЯК ВІЙНА ЗМІНИЛА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ѵм Знайдіть слова чи словосполучення, що характеризують зміни в житті різних груп людей у воєнні роки. У роки Великої Вітчизняної війни вся територія Радянської України була захоплена, тобто окупована нацистською Німеччи­ ною. Нацисти вважали, що українці, росіяни, білоруси, євреї, ци­ гани та інші народи є менш вартісними, неповноцінними, тому не мають права на життя, хіба що як раби. Які почуття викликають у вас фотографії дітей часів війни? Що ці знімки додають до вашого «розуміння» війни?
  • 125. 126 РОЗДІЛ 2 Юнаків і дівчат забирали на примусові роботи до Німеччини, де їх називали «остарбайтерами», тобто робітниками зі Сходу. Се­ лян змушували виготовляти продовольство для німецької армії. Нацистська влада обмежила пересування людей з одного населе­ ного пункту в інший, запровадила картки на продукти харчуван­ ня. Мільйони людей гинули від навмисно спричиненого голоду. За найменший опір жителів міст і сіл масово розстрілювали. Села спалювали, нерідко разом із мешканцями. Окрема доля спіткала євреїв. Незалежно від віку та соціального становища, більшість з них були розстріляні або заморені в гетто1 чи концтаборах. Масове вбивство євреїв Європи у роки Другої світової війни отримало назву Голокост. Символом Голокосту в Україні є урочище Бабин Яр у Києві, де вороги розстріляли понад сто тисяч євреїв — дорослих і дітей. Окрім цього, Бабин Яр став спільною могилою і для військовополонених, і для українських громадських діячів та ін. Свої «бабині яри» були в кожній області України. Неймовірне бажання дати відсіч загарбникам привело частину лю­ дей у рух Опору. На більшій части­ ні окупованих територій України діяли радянські партизанські заго­ ни. Партизани підривали залізниці, мости, техніку ворога, перешкоджали вивезенню молоді на при­ мусові роботи. Наприкінці 1942 року на території Волині і Галичини утвори­ лися загони Української повстанської армії (УПА), яка також брала активну участь у русі Опору. Діяльність радянських парти­ зан та учасників УПА і досі оцінюють по-різному. Українці під час війни опинилися в різних життєвих обстави­ нах. Чимало з них разом із заводами виїхали на Схід і там тяжкою працею здобували перемогу. Пліч-о-пліч здобували перемогу над ворогом на фронті і в тилу представники різних народів, дорослі і діти, жінки і чоловіки. Поверніться до карти на с. 123. Визначте райони дій партизан­ ських загонів та Української повстанської армії. 1 Гетто — відокремлена частина міста, в яку під час війни примусово відселяли єврейське населення Європи, зокрема і в Україні. -—Ті— ------- ----------------н—и и Рух Опору — боротьба, супротив окупантам у роки війни.
  • 126. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ Десятки і сотні невідомих нам сьогодні людей допомагали одне одному, виявляли героїзм не лише на полі бою, а й у порятунку дорослих і дітей від розстрілів, голодної смерті та іншого жахіття війни. Ціна перемоги для всіх була надзвичайно високою. На основі наведених даних доведіть, що війна є найтяжким випробовуванням для країни. Втрати українців у Другій світовій війні • У війні загинув кожен п’ятий українець чи українка — всьо­ го близько 8 мільйонів людей. • Серед фронтовиків уціліло тільки 3 % від загальної кількості. • На роботу до Німеччини було примусово вивезено 2 мільйони осіб, які стали остарбайтерами (працівниками зі Сходу). • Зруйновано близько 700 міст і понад 28 тисяч сіл. Без житла залишилося близько 10 мільйонів громадян УРСР. • Знищено 16,5 тисяч промислових підприємств, 18 тисяч лі­ кувальних установ, 33 тисячі шкіл та інших навчальних закладів. Сьогодні всіх нас має об’єднати розуміння того, що війна є най- жахливішим явищем в історії людства. Ми повинні пам’ятати всіх, хто загинув або постраждав, усіх, хто здобував перемогу сво­ єю працею, та тих, хто зберіг людяність у нелюдських умовах. Перевірте себе 1. Які події ми називаємо Великою Вітчизняною війною? 2. Позначте на лінії часу тривалість Другої світової війни. З Які міста удостоєно звання «Місто-герой»? - Чому частина могил солдатів є безіменними чи братськими? 5 Якідва напрямки руху Опору існували в Україні під час війни? 5 Чому спогади про війну і досі зберігаються у пам ’яті багатьох українців? 1. Випишіть кілька ключових слів чи словосполучень, які можуть допомогти скласти розповідь про долю мирного населення під час війни. 2. Дізнайтеся у своїх рідних, хто з вашої сім ’ї брав участь у Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах. Як саме родичі пов’язані з війною? Чи є в сім ’ї військові відзнаки чи інші історичні джере­ ла того періоду?
  • 127. L . и § 19. КОЛИ І ЯК УТВОРИЛАСЯ . СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ,Ш J и 1. Що таке державна незалежність. 2. Як розпочалась історія незалежної України. 3. Як громадяни України шанують державну незалежність. 1 2 8 р о з д іл 2 Незалежна Україна, Суверенна та єдина — Рівноправна для народу, Що на Заході і Сході. Південь, Північ, Захід, Схід — Полум’я палке та лід, Поєднається навколо В українське славне коло, Братство, людяність, красу Заплете в одну косу, Матір рідна Україна, Благодатна та єдина... Раїса Грішина 1. ЩО ТАКЕ ДЕРЖАВНА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Л> Читаючи текст, поясніть, що таке незалежна держава. Бути вільним, незалежним — одна з основних потреб людини. Адже незалежність — це можливість ухвалювати самостійні рі­ шення без зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність держави для її народу так само важлива, як і сво­ бода й незалежність кожної людини зокрема. Ж ити у самостійній
  • 128. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 129 державі — означає бути господарями у своїй країні, своєї землі, багатств, своєї долі. Це можливість мати власні кордони і владу, що підтримує права людини, мову, освіту та культуру. Незалеж­ ність дає відчуття свободи, яке необхідне людині і народові для по­ будови власного майбутнього. Справжня незалежність — це право самих громадян визначати, як їм жити. Історія різних країн пов’язана із прагненням створити та зміц­ нити свою державу. Наприклад, більшість європейських країн у різні історичні періоди протягом тривалого часу виборювали влас­ ну державну незалежність. Однак державна незалежність не тільки дає, а й потребує зусиль усіх громадян для розквіту власної держави. Попри розмаїття країн, що існують у світі, всі незалежні держа­ ви мають спільні ознаки. Ознайомтеся з ознаками незалежної держави та поясніть, що ^ вони означають та в чому їхня важливість. Єдина державна влада на всій території країни НЕЗАЛЕЖНА ДЕРЖ АВА Територія та кордони Громадяни держави Грошова одиниця Столиця Державні символи: герб, гімн, прапор Збройні сили 2. ЯК РОЗПОЧАЛАСЬ ІСТОРІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ Як було проголошено незалежність України? Протягом багатьох століть українці мріяли про незалежну дер­ жаву. У середині 1980-х років XX століття розпочався новий етап боротьби українського народу за незалежність. 5 Історія України, 5кл.
  • 129. 130 РОЗДІЛ 2 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт1 про­ голошення незалежності України. Цей документ припинив існуван­ ня Української Радянської Соціа­ лістичної Республіки і проголосив створення незалежної держави — України. День прийняття цього Акту є національним святом. Прочитайте уривок з офіційного документа. Які ключові слова, пов’язані з українською державою, ви можете виділити? А К Т ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, — продовжуючи тисячолітню традицію державотворення на Україні, — виходячи з права на самовизначення, передбаченого Ста­ тутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, — здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістич­ ної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави — УКРАЇНИ. Те­ риторія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Кон­ ституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення. 24 серпня 1991 року ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇН И Щоб упевнитись у підтримці на- щ ^ т fh селения, Верховна Рада України - u закликала всіх громадян підтвер- Референдум — всенародне дити своє рішення голосуванням — опитування. 1 грудня 1991 року під час рефе­ рендуму за незалежність України 1 Акт (з латинської — «дія») —документ державного суспільного зна­ чення, який вводить в дію певні рішення. Референдум — всенародне опитування. ■яюЦшии Верховна Рада — найвищий орган законодавчої влади в Україні.
  • 130. ЛЮ КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 131 висловилося понад 90 % опитуваних. Того самого дня наш народ обрав главу держави — Президента України. Ним став Леонід Кравчук. Результати референдуму продемонстрували, що україн- гький народ прагне мати власну самостійну державу. Де відбувається присяга обраного Президента України? Який настрій, на вашу думку, відтворює це фото? Присяга першого Президента України Леоніда Кравчука у Верховній Раді Протягом кількох наступних місяців незалежність України була визнана не лише її найближчими сусідами, а й усім світовим співтовариством. Проголошення незалежності України відкрило зову сторінку в її історії. За п’ять років після здобуття незалежності 28 червня 1996 року Верховна Рада України утвердила Конституцію України. Конституція — Основний закон держави, що описує державний устрій, встановлює права та обов’язки громадян.
  • 131. 132 РОЗДІЛ 2 Прочитайте статтю 20 Конституції. Назвіть державні символи України. Опишіть за текстом Конституції: а) Державний герб; б) Державний прапор; в) Державний гімн. Конституція України (прийнята 28 червня 1996 р.) Стаття 20. Державними символами України є Державний прапор Укра­ їни, Державний герб України і Державний гімн України. Державний прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Головним елементом великого Державного герба України є Знак княжої держави Володимира Великого (малий Держав­ ний герб України). Державний гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом... Опис державних символів України та порядок їх використан­ ня встановлюються законом... Столицею України є місто Київ. 3. ЯК ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ ШАНУЮТЬ ДЕРЖАВНУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ На основі тексту і фотографій поясніть, хто такі громадяни Укра­ їни та їхнє ставлення до святкування незалежності нашої держави. Традиційно на території України мешкали різні народи, й сьогодні в нашій державі живуть понад 100 великих і малих (до 1000 представників) народів, яких поєднує одна батьківщина. Усі разом ми є громадянами нашої держави, любимо її та бажаємо їй процвітання. Прикладом єдності громадян є щорічне святку­ вання 24 серпня Дня незалежності України. Упродовж 20 років незалежності Україна переживала як світлі, так і похмурі дні. Сьогодні ми пишаємося досягненнями відомих співвітчизників: учених, винахідників, космонавтів, письменни­ ків і художників, спортсменів і співаків і т. д. Не менш вагомий внесок в історію нашої держави здійснюють пересічні громадяни, які своєю працею і натхненням наближають українську мрію про сильну, демократичну, незалежну економічно і багату духовно країну.
  • 132. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 1 3 3 Поміркуйте, чому подані фотографії є свідченням поваги людей до незалежності власної держави. Святкування Дня незалежності України в м. Одесі, с. Гусятин Тернопільської обл., м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. Розгляньте фотографії на цій та наступній сторінках. Які події з іс­ торії незалежної України прославили у світі нашу державу і народ?
  • 133. 134 РОЗДІЛ 2 1. Леонід Каденюк. Перший космонавт незалежної України, учасник космічного польоту у 1997 році. 2. Український літак «Мрія» у 2009 році визна­ но найбільшим у світі (Книга рекордів Гіннеса) 3. Яна Клочкова. Олімпійська чемпіонка з плавання — здобула 4 золоті та 1срібну медалі у Сіднеї (Австралія) у 2000 році. 4. Український і польський талісмани чемпіонату Європи з футболу (2012р.) 5. Анастасія Петрик. Переможниця міжна­ родного пісенного конкурсу «Євробачення (діти)» (2012р.) Перевірте себе 1. Яка держава є незалежною? / 2. Коли було проголошено державну незалежність України? 3. Який орган влади прийняв Акт проголошення державної незалежності України? 4. Які державні символи наш оїдержави? 5. Чому наявність власних грошей та збройних сил є ознакою незалежності держав? 6. Як досягнення громадян допомагають у розбудові власноїдержави? 1. Роздивіться грошові купюри у себе вдома. Знайдіть на них ознаки державної незалежності та історичної спадкоємності Української держави. 2. Придумайте та намалюйте поштову листівку для привітань зі Святом незалежності нашої держави. 3. Кого із наших сучасників — відомих людей України, ви знаєте? Чим вони прославили нашу державу?
  • 134. ПРО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ 135 § 20. Практичне заняття ПРО КОГО І ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ 1. Як дослідити історію рідного краю. 2. З якими історичними діячами та подіями пов’язана історія вашого краю. U 1. ЯК ДОСЛІДИТИ ІСТОРІЮ РІДНОГО КРАЮ Окрім історії континентів, країн і народів, існує окремий роз­ діл історичної науки, який називається краєзнавство, або історія рідного краю. Ця історія розпочинається за дверима вашої оселі і розповідає про людей, події та місця, пов’язані з невеликим гео­ графічним простором — вашим рідним краєм, та історією місцевої спільноти людей. Краєзнавство досліджує біографії окремих лю­ дей та історію сімей, історію пам’яток культури, історію певного місця — наприклад будинку чи вулиці. При цьому дослідники ви­ користовують усі історичні джерела: археологічні знахідки і речо- зі пам’ятки, письмові документи, усні перекази тощо. Знайдіть на карті, розміщеній на форзаці, ваш край. Як він по­ значений на карті (область, район, місто, село, селище)? Поруч з адміністративними існують історико-географічні назви: Полісся, Покуття, Слобожанщина, Поділля, Донбас тощо. До якого регіо­ ну належить ваш край? Об’єднайтеся у декілька груп та організуйте дослідження за такими напрямами: 1) Коли виникла та що означає сучасна назва вашого краю? З ’ясуйте, коли утворилася сучасна область, яка її територія. Обов’язково скористайтеся лі­ нією часу та картою для позначення місця, де ви живете. Як ви розумієте вислів «історія рідного краю»? Про кого і про що вона розповідає? Яке місце ви вважаєте своїм рідним краєм?
  • 135. РОЗДІЛ 2 2) Як ваш край називався у давнину? Чи збереглася ця назва? Якими були кордони та державна належність вашого краю у різні періоди історіїУкраїни? 3) Чи є герб у вашого краю? Що він означає та коли був створений? Дослідіть його, скориставшись ознаками, наведеними нижче. Ознайомтеся з інформацією про герби та геральдику. Які части­ ни герба є обов’язковими? Багаті знатні родини та міс­ та прагнули мати певні символи, які вирізняли б їх від інших. Так з’вилися герби. Існують герби дер­ жавні й земельні (територіальні), а також родинні і професійні. Герби розміщують на знаменах, печатках, монетах, використовують як знаки власності на архітектурних спорудах, на зброї, на посуді, у руко­ писах тощо. Історична наука, що вивчає герби, — геральдика, досліджує герби за кількома ознаками: • форма: трикутна, овальна, квадратна, прямокутна з видовже­ ним загостренням внизу тощо; • кольори: чорний, блакитний, червоний, пурпуровий, зелений; • літ і та фігури: вертикальні та діагональні перехрещення; • наявність елементів чи зображень рослин, тварин, птахів тощо. На гербах можна побачити девізи — висловлювання власників гербів про те, що для них має найважливіше значення. Напри­ клад, на гербі одного шотландського лицаря був напис «Виконати чи померти». У It Герб (з німецької та польсь­ кої— «спадок») — це емблема, яка у вигляді певних симво­ лів відображає події і традиції родини або території.
  • 136. Г ГО КОГО I ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ Герб гетьмана Павла Полуботка - Герб м. Ніжин Герб м. Ніжин .. еР г®тьмана Чернігівської обл. Чернігівської обл. Михаила Дорошенка ( У782- 1920) (з 1992 року) Представте результати своєї роботи у класі, на загальношкільно- му заході, батькам, громаді тощо. Це може бути невелика стаття в місцевій газеті, слайд-презентація, шкільна стіннівка тощо. 2. З ЯКИМИ ІСТОРИЧНИМИ ДІЯЧАМИ ТА ПОДІЯМИ ПОВ’ЯЗАНА ІСТОРІЯ ВАШОГО КРАЮ Здійсніть дослідження історії рідного краю, скориставшись зна­ ннями, які ви отримали під час вивчення розділу 2. Родинний герб тульчин­ ської лінії роду Потоцьких Герб гетьмана Кирила Розумовського Дослідження виконайте за такими етапами: 1) Підготовча робота, пошук інформації. 2) Організована екскурсія.
  • 137. 138 РОЗДІЛ 2 3) Оформлення результатів дослідження. 4) Презентація роботи. Разом обговоріть та оберіть тему спільного дослідження за таким прикладом: Оберіть певний період історії України та дізнайтеся, які події того часу пов’язані з вашим краєм. Наприклад, які битви тут відбувалися, які міста були закладені, які нові споруди з ’явилися. Визначте, діяльність яких людей пов’язана з історією вашого краю. Оскільки таких історичних діячів чимало, то можна організувати гру­ пу, що вивчатиме творчий шлях діячів культури (художників, компо­ зиторів, письменників, вчених); інша група досліджуватиме діяльність громадських чи релігійних історичних осіб вашого краю, полководців, визначних державних діячів та ін. Дослідіть, як історія краю представлена у будинках, храмах, меморі­ альних місцях, пам’ятниках, місцевих промислових і господарських об’єктах (заводи, фабрики, електростанції, дороги). Перевірте себе Разом із учителем та однокласниками вируште на екскурсію. Стисло за­ пишіть результати дослідження у зошит. Оберіть форму звіту за результата­ ми дослідження під час екскурсії: виставка малюнків, фотовиставка, класна газета, фільм тощо. Об’єднайтесь у групи відповідно до обраних тем чи на­ прямів дослідження і підготуйте звіт. На наступних уроках презентуйте ре­ зультати своєї роботи учням інших класів чи батькам. Також можна підготувати невелику статтю до місцевої газети, слайд- презентацію, шкільну стіннівку тощо. Завершіть речення: «Сьогодні я дізнався (дізналася)...» «На цьому уроці я навчився (навчилася)...» «Тепер я думаю, що...»
  • 138. 140 РОЗДІЛ з § 21. ч о м у ХРАМИ ТА ІКОНИ Є ПАМ’ЯТКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ о У 1. Що таке пам’ятки історії. 2. Як і навіщо створювали храми та ікони. 3. Чому Софійський собор є частиною світової культурної спадщини. 4. Чому Києво-Печерська лавра є видатною історичною пам’яткою України. Уявіть, що вам потрібно розповісти про історію України лише за допомогою фотографій чи картин. Які ви обрали б і чому? ПАМ'ЯТКИ України Кисед»-КирмлІв€Ька церква 1. ЩО ТАКЕ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ Читаючи текст, з ’ясуйте, що таке історичні пам’ятки та чому вони так називаються. Історія завжди навколо нас: у назвах міст, у музеях і на старо­ винних вулицях, у родинному фотоальбомі і на святі міста чи села. Не тільки вчені-історики, а й людство загалом намагається зберег­ ти історію, усі її пам’ятки. Пам’ятки історії — це споруди, предмети і твори мистецтва, які пов’язані з історичними подіями в житті окремих людей, народу, су­ спільства та держави. Нині в Україні налічують близько 130 тисяч історичних пам’яток, що охороняються державою, зокрема й ті, що мають за­ гальнолюдське значення. Збереження історичних пам’яток є на­ шим спільним обов’язком, аби наступні покоління також могли «доторкнутися» до минулого. Про що можна дізнатися з меморіальних дошок, фото яких розмі­ щено на наступній сторінці? Чому, на вашу думку, на таких дошках є словосполучення «Охороняється державою»?
  • 139. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 141 NічРЧИРЧ П А М ’ЯТ К Л Г І1 Е К Т М ’И Т ІСТОРІЇ Н Ѵ Ш Ш іЛЛЫ Ю ГО 311 ХЧРІНІЯ 11 УНІОН ЛЬП І ФІі'І ЧРМіШТЯ 4 !РІНН j h:?:" 7 К I I І В С Ь К Е Ш К> П Р Н Ь ї ч Р З І Б Р Х І І Н Я і • ШШ Ї -V Г 2. ЯК І НАВІЩО СТВОРЮВАЛИ ХРАМИ ТА ІКОНИ Читаючи текст, поясніть поняття «храм». З ’ясуйте особливості побудови християнських храмів. Серед пам’яток історії та культури важливе місце належить хра­ мам. Із давніх-давен для поклоніння богам та спільної молитви в усіх країнах будували спеціальні споруди. У різних релігіях вони називаються по-різному: православні християни називають свій храм церквою, християни-католики — костелом, частина протес­ тантів — кірхою, іудеї — синагогою, мусульмани — мечеттю. Спо­ руджують храми і доми молитви у різний спосіб. Найкращі архітек­ тори і майстри вважають за честь брати участь у будівництві храму. У Х -Х І століттях із поширенням християнства в Європі, і в Україні зокрема, почалося велике церковне будівництво. Собори та церкви стали справжньою окрасою міст, головними та найви­ щими спорудами будь-якого населеного пункту. З храмом було пов’язано усе життя наших предків — від народження до завер­ шення земного шляху. Собори ставали свідками багатьох важ­ ливих історичних подій. Тут освячували сходження на престол правителів, приймали чужоземних послів і підписували угоди. Храмові дзвони скликали людей на збори, свята, на боротьбу про­ ти загарбників.
  • 140. 142 РОЗДІЛ з Розгляньте зображення різних релігійних споруд найпоширені­ ших віровчень в Україні. Підтвердьте на прикладах вислів: «Спо­ руджують храми і доми молитви у різний спосіб». 1. Катерининський православний собор у м. Чернігові 2. Католицький костел Святого Миколая в м. Києві 3. Протестантська кірха в м. Луцьку Волинськоїобл. 4. Мусульманська мечеть у м. Євпаторії АР Крим 5. Синагога в м. Ужгороді Закарпатської обл.
  • 141. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 143 У християнській релігії важливе значення мали ікони, які розміщу­ валися у храмах і в оселях мешкан­ ців міст і сіл. Вони супроводжували людей під час походів, подорожей і свят. У літописах збереглися розповіді про створення ікон. Основою ікони була «жива душа» дерева — ретельно відібранної дошки для ма­ лювання. Аби створити потрібні для ікони кольори, художники збирали різнокольорові камінці, глину, черепашник, усілякі рос­ лини та ягоди. Усе відібране розтирали до стану борошна, замішу­ вали на свіжих яєчних жовтках і додавали у суміш мед. Готове зо­ браження покривали спеціальним олійним лаком. Напевно тому старовинні ікони так довго зберігають свою красу і силу. Що спільного і що відмінного в зображеннях ікон? Ікона (з грецької— «образ») — мальоване або різьблене зо­ браження Ісуса Христа, Бо­ городиці, святих та янголів, які притаманні християнській релігії. Ікона Оранти Ярославської. XIII ст. Ікона Ісуса Христа Вседержителя. XIVст. Ікона Покрова Пресвятої Богородиці з Богданом Хмельницьким. XVII ст. Першим і найславетнішим з відомих нам давньоруських іконо­ писців був Аліпій, монах Києво-Печерської лаври. Джерела роз­ повідають: «Коли в Аліпія з’являлися гроші, він ділив їх на три частини: на одну купував необхідне для написання ікон; другу — віддавав біднякам, а третю — монастирю».
  • 142. 144 РОЗДІЛ з 3. ч о м у СОФІЙСЬКИЙ СОБОР Є ЧАСТИНОЮ СВІТОВОЇ к у л ь т у р н о ї СПАДЩИНИ На основі тексту та ілюстрацій визначте, за допомогою яких за­ собів давні митці підкреслили велич Софійського собору. Софійський собор — одна із найголовніших християнських свя­ тинь. Вважається, що князь Ярослав Мудрий заклав його у першій половині XI ст. Присвячуючи собор Софії — Премудрості Божій, Ярослав започаткував тут майстерню для переписування та пере­ кладу книг і зібрав першу на Русі бібліотеку, в якій налічувалося понад 900 томів рукописних книг. У соборі працювала також шко­ ла для хлопчиків і дівчаток. Софійський собор — це й пам’ять про перемогу руських військ над кочівниками-печенігами. Тому й храм такий величний. Його увінчують 13 куполів (бань), що символізують земне життя Ісуса Христа та його дванадцяти апостолів. Опишіть Софійський собор. Як він змінився з часом? Реконструкція (макет) первісного вигляду Софійського собору Центральне місце у Софійському соборі займає мозаїчне зображення Богоматері Оранти (грецькою озна­ чає «молюся»). Майже тисячоліття це зображення Богородиці залиша­ ється неушкодженим. Тому в народі її називають «Непорушна стіна». Сучасний вигляд Софії Київської Мозаїка — зображення чи ві­ зерунок, виконані з кольоро­ вого скла, каменю та інших матеріалів.
  • 143. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 145 Як майстри XI століття зобразили Божу Матір — захисницю? Майстерність художників, які створювали мозаїки, дивовиж­ на. Митці використовували для мозаїки майже 100 відтінків різ­ нокольорового скла та камінців. їх втискували у сиру штукатурку під різним кутом, і коли на скельця падало світло, зображення «оживало». В усіх давніх приміщеннях собо- " " Tj'1■ -11тттттшшш ру збереглися фрески. Вони розпові- фреска (з італійської — «сві- дають нам не лише біблійну, а й зви- жий») — розпис спеціальною чайну, земну історію. Ц е чи не єдині фарбою на вологому тиньку живописні свідчення життя людини (штукатурці). Давньої Русі, що дійшли до наших днів. Головний вівтар1 Софійського собору Зображення Богоматері у вигляді Оранти (мозаїка). XI ст. Вівтар — головна внутрішня частина християнської церкви; місце, де зберігаються священні предмети.
  • 144. 146 РОЗДІЛ з Опишіть, що зображено на фресках Софіївського собору XI століття. 1. Родина князя Ярослава Мудрого (центральний вівтар). 2. Музики й акробати (південна вежа) 3. Полювання на ведмедя (північна вежа) 4. ЧОМУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА Є ВИДАТНОЮ ІСТОРИЧНОЮ ПАМ’ЯТКОЮ УКРАЇНИ Ш Складіть план розповіді про Києво-Печерську лавру. Розкажіть про неї за планом, вживаючи історичні поняття. Києво-Печерська лавра1 — один з перших на Русі монастирів. Назва «Печерський» виникла від печер на пагорбах Дніпра, де жили перші ченці. Літописи свідчать, що Києво-Печерська лавра заснована в XI столітті монахом Антонієм, до якого згодом долу­ чився його учень Феодосій. Михайло Грушевський про Києво-Печерську лавру У старих печерах, викопаних у глині, що залишилися ще з кам’яної доби, стали оселятися люди, що шукали тут спокою і самітності для чистого християнського життя. Потім оселивсь Антоній. Коло нього стали збиратися люди, що бажали бути ченцями, і поставили собі церкву між тими печерами. Так по­ став Печерський монастир. З «Історії України-Руси» Кількість послідовників перших монахів постійно зростала, з’являлися нові печери, що з’єднувалися підземними лабіринтами. У печерах були вулиці та церкви, келії монахів, спільна трапезна2. Згодом на поверхні були побудовані Успенська та інші церкви, 1 Jlaepa — з грецької «багатолюдний монастир». 2 Трапезна (з грецької — «стіл, страва») — приміщення у монастирях для спільного споживання їжі та інших суспільних потреб.
  • 145. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ Опишіть Києво-Печерську лавру та поясніть, чим вона дивувала людей у минулому та продовжує вражати сьогодні. Діяльність лаврських монахів була досить різнобічною. З XII століття Києво-Печерська лавра стала центром іконопису, а з XVII століття — друкарства. Час найбільшого піднесення Лаврської друкарні пов’язаний з Петром М огилою. У роки його діяльності книги видавали не тільки слов’янською, а й польською мовами та латиною. Тому дру­ карня стала відомою в багатьох європейських країнах. У першій половині XVII століття Петро Могила відкрив Лаврську школу, яку згодом об’єднав із Братською, — таким чином виник перший вищий навчальний заклад на українських землях. Монахи Києво-Печерської лаври не лише молилися та дбали про книги й ікони, а також господарювали, адже монастиреві в різні 1. Києво-Печерська лавра (панорама). 2. Успенський собор (до реконструкції). 1980-тірр. 3. Успенський собор (сучасний вигляд)
  • 146. часи належали міста і містечка, села і хутори, паперові фабрики, цеглові, скляні, кінні заводи. Монахи утримували лікарні і школи. Під час війн монастир за­ початковував благодійні фонди і притулок для дітей загиблих. Сьогодні Софійський собор та Києво-Печерську лавру внесено до переліку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО1. 148 р о зд іл з Перевірте себе 1. Що називають історичними пам’ятками? 2. Як називаються храми у різних релігіях? 3. Що означають поняття ікона, фреска, мозаїка? 4. Коли були споруджені Софійський собор та Києво-Печерська лавра? 5. Як ви розумієте вислів: «із храмом було пов’язано усе життя наших предків»? 6. Чому в різних народів виникло прислів ’я: «Усідороги ведуть до храму» ? 7. Як ви думаєте, чому Софійський собор і Києво-Печерську лавру вважа­ ють видатними пам ’ятками історії не лише України, а й усього світу? 1 Дізнайтеся, які храми є у вашому місті чи селі або у найближчих населених пунктах. Кому чи чому вони присвячені та коли були збудовані? 2. Здійсність уявну екскурсію Софійським собором та Києво-Пе­ черською лаврою, скориставшись офіційними сайтами цих пам’яток http://nzsk.org.ua/ukr/general/intro.htm l та lavra.ua. Напишіть листа уявному однолітку за кордоном із запрошен­ ням відвідати ці історичні пам’ятки та поясніть, чому це варто зробити. Історична мозаїка У VI столітті у столиці Візантійської імперії — Константинопо­ лі, звели величний собор Святої Софії — Премудрості Божої. Ар­ хітектори мали вирішити складне завдання: і ззовні, і зсередини храм мав дивувати відвідувачів своєю величчю. Майстри спору­ дили храм, що вражає своїми розмірами, міццю та легкістю вод­ ночас. Особливістю церкви, яку назвали «матір’ю усіх церков» є незвичний купол та внутрішнє оздоблення. Щоб надати споруді легкості та додаткового світла, архітектори «прорізали» купол 40 видовженими вікнами. Коли сонячне світло проникало крізь 1 Ю Н Е С К О — Всесвітня організація освіти, на уки та кул ьтури при Ор­ га н іза ц ії Об’єднаних Н ац ій (ООН).
  • 147. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 149 них, здавалося, що небесні сили сходять до людей і допомагають їм. Храм був декорований різнокольоровим мармуром і мозаїкою, золотим церковним начинням і коштовним камінням. Майже тисячу років поспіль собор Святої Софії був найбільшою християнською спорудою та відігравав велику роль у поширенні православ’я. Візантійська імперія мала значний вплив на куль­ туру Київської Русі. Запозичивши християнство з Візантії, київ­ ські князі Володимир Великий та Ярослав Мудрий взяли за архі­ тектурний приклад і головний храм східного християнства. Тому головний собор Києва також присвячено Премудрості Божій. Коли у XV столітті Константинополь захопили турецькі вій­ ська, Собор святої Софії перетворили на мечеть Айя-Софія. У 30-х роках XX століття тут відкрили музей. 2. Внутрішній вигляд храму 1. Мечеть Айя-Софія у м. Стамбулі (Туреччина) — колишній Собор святої Софії в м. Константинополі (Візантія)
  • 148. 150 РОЗДІЛ з § 22. ЩО ДАВНІ КНИГИ ТА МІНІАТЮРИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ а з ” г и ' І У 1. Чому давні книги є історичними джерелами. 2. Чому Остромирове Євангеліє є видатною пам’яткою України. 3. Як Іван Федоров започаткував книгодрукування в Україні. У багатьох країнах світу встановлені пам’ятники книгам (загалом) чи окремій книзі. Як ви думаєте, що уособлюють ці пам’ятники? і. ч о м у ДАВНІ КНИГИ Є ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ Пригадайте, який матеріал для письма використовували в дав­ нину. Як книга розповідає про час свого створення? Відтоді, як людина винайшла письмо, книга стала найкращим способом передання накопичених знань. Таке звичне для нас сло­ во «книга» має давнє походження й означає «те, що пов’язане, скріплене разом». Така назва походить відколи книги існували у вигляді сувоїв папірусу чи пергаменту, іноді завдовжки декілька метрів. Книга завжди поєднує думки, ідеї, погляди її автора з май­ стерністю художника, друкаря, які створюють її зовнішній ви­ гляд. Тому через зміст книги і через спосіб її виготовлення можна вивчати минуле життя людства у певні історичні періоди. Упродовж століть книги переписували від руки, зазвичай у мо­ настирях і храмах. Тривала ця копітка праця місяцями, і навіть роками. Книги переплітали в міцні оправи з металевими замками, оздоблювали золотом і сріблом, коштовним камінням і перлами. Тому ціна таких книг була дуже високою: одну книгу можна було обміняти на табун коней або стадо корів. Київська Русь залишила нам у спадок багато рукописних пам’яток, які є частиною світової культурної спадщини. Насампе­ ред, це тексти Євангелій.
  • 149. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО м и н у л и 151 Київські князі всіляко підтримували створення книг. Так, за наказом сина Ярослава Мудрого — Святослава — в XI століт­ ті було упорядковано «Ізборник», у якому містилися релігійні тексти, настанови для князів і портрет сім’ї самого Святослава. «Ізборник» є важливим історичним джерелом, адже з нього ми можемо дізнатися, якими були уявлення русичів про правителя, природу і світ. На думку давніх мудреців, князь мав підтримувати школи та церкви, творити благочинні справи, здійснювати спра­ ведливий суд над своїми підданими. Щодо портрету, то він пока­ зує нам, яким був Святослав, його дружина та сини. Окремим видом рукописних книг були літописи, на кшталт «Повісті минулих літ», «Київського літопису». Що вказує на те, що книги є історичними пам’ятками та витвора­ ми мистецтва? Никоновський літопис. XVI ст. Справжньою окрасою книг стали мініатюри — невеликі за об­ сягом художні твори в рукописах, книгах, на полотні тощо. Мі­ ніатюри відображають біблійні сюжети або сцени з життя людей. Завдяки мініатюрам можна побачити архітектурні споруди, одяг та зброю, речі домашнього вжитку народів, які їх створили. Пересопницьке Євангеліє (сучасне видання) Коштовна оправа стародавньої книги. XVIII ст.
  • 150. 152 РОЗДІЛ з Які події зображено? Що можна дізнатися про життя мешканців Київської Русі з книжкових мініатюр XV—XVI століть? - | K t f i l l ' A H H t • И м Д і І т і Л М Л Ѵ І Л т і Ь Д і І І Ш Ц І і Л Н Ы ІЛ Ц /ІД Л 41ЧНt(ipДПІЦ Д 0f Хь- 1 п% ук»пя Г/Д|»Л гкі мы'»' ilf'te >ЦиІІпікД|ММЫ мммьы'пва^мтн ели 1. Будівельні та сільськогосподарські роботи (Радзивіллівський літопис) 2. Весілля сина князя Володимира Мономаха (Лицевий літописний звід) 2. ЧОМУ ОСТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ Є ВИДАТНОЮ ПАМ’ЯТКОЮ УКРАЇНИ Ознайомтеся з текстом та ілюстраціями. Розкажіть, чому Остро- мирове Євангеліє вважають дивовижним поєднанням слова та образотворчого мистецтва. Серед великої кількості середньовічних рукописних книг справжнім шедевром культури Київської Русі є Остромйрове Євангеліє. Євангеліє було створено в 1056-1057 роках на замовлення нов­ городського посадника1Остромйра. Онук билинного Добрині був вправним правителем і хоробрим воїном. Він запросив монаха Григорія, прекрасного художника і талановитого майстра, аби той переписав та проілюстрував Євангеліє. Остромйрове Євангеліє — доволі велика книга, що має 294 пер­ гаментні аркуші, яскраво ілюстровані орнаментом. Текст написа­ но надзвичайно красивим почерком у дві колонки. Букви не були пов’язані між собою, а слова не відділялися одне від одного. Кож­ ну літеру виписано з особливою ретельністю. Окремі рядки на­ писані розчиненим золотом. Зрозуміло, що замовити таку книгу могла тільки заможна людина. 1 П осадник — н а м існик кн я зя в землях, що входили до складу К и ївської Р усі у Х - Х І І століттях.
  • 151. Євангеліє містить дивовижні мініатюри, що зображують єван­ гелістів Іоанна, Луку та Марка. Святі показані за роботою, поруч з ними — писемне приладдя, книги, сувої, адже вони поширювали Слово Боже серед людей. Недарма саме в Остромировому Євангелії вперше зустрічається слово «книга». Кожен розділ тексту починається з ініціала — яскраво оздо- бленної великої літери. Учені полічили, що велика літера «В» зу­ стрічається у тексті 135 раз — і жодної однакової! Знайдіть у зображеннях підтвердження тексту про євангелістів та їхню роботу. Зверніть увагу на оформлення та кольори, які вико­ ристав художник, складові орнаменту. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 153 Зображення апостола Луки й ініціали в Осгромировому Євангелії Ж иття книг непередбачуване. Чимало прекрасних творів люд­ ства не дійшло до нас, деякі — частково, уривками. На щастя, Ост- ромирове Євангеліє, якому вже майже 1000 років, чудово зберегло­ ся. За красою й оригінальністю орнаментів і мініатюр Остромирове Євангеліє входить до збірки найкращих творів світового мистецтва. 3. ЯК ІВАН ФЕДОРОВ ЗАПОЧАТКУВАВ КНИГОДРУКУВАННЯ В УКРАЇНІ Складіть план розповіді про життя і діяльність Івана Федорова і перекажіть текст за планом. У середині XV століття в Німеччині було започатковано кни- годрук. Друкарський винахід зробив видання книжок швидким,
  • 152. 154 РОЗДІЛ з дешевим і масовим, що прискорило розвиток освіти, науки і культури. У XVI столітті в Україні зростає потреба у книжках: учителям і школярам необхідні були підручники, купцям — відомості про інші держави та географічні карти, а церквам — релігійні книги. Необхідність власного книгодруку розуміли багато освічених лю­ дей, і серед них — Іван Федоров. Іван Фёдоров був обдарованим винахідни­ ком і талановитим майстром. Аби створити друкарський верстат, він опанував різні ре­ месла: був теслею, ливарником і палітурни­ ком. Іван Федоров розробив форми для літер, сам набирав і виправляв текст. Окрім цього, він ще й перекладав і тлумачив стародавні тексти. Першу друкарню Іван Федоров відкрив у Москві (Росія) в 1553 році, там же видав свою першу книгу — «Апостол». Кілька разів доля випробувала його, змушуючи полишити цю справу. Проте Федоров не здавався. Друкар­ ство він продовжив спочатку в Литві, а потім в Україні. У народі його прозвали Друкарем. На кошти міщан Львова Іван Федоров відкрив друкарню. Там у 1574 році він видав «Апостол», а згодом «Буквар» — перший дру­ кований підручник на українських землях. Назвіть елементи оздоблення книги Івана Федорова «Апостол». Пам’ятник І. Федорову у м. Львові ж а п н ІSймЬиф, Yl П. им m» « т н іін • " • « в м г а й я :' f w W «В . ' м т т м ш и м і . игВ тгмя&тт, И<1 Сторінки «Апостола»
  • 153. :СТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ р о з п о в ід а ю т ь п р о м и н у л е 155 Про славні справи Івана Федорова дізнався князь Костянтин Острозький, який підтримував освіту. Князь запросив майстра до Острогу, де Іван Федоров видав «Азбуку», словник і книги для чи­ тання. Там з’явився і перший український друкований календар. Проте найбільший успіх Друкаря у цей час пов’язаний з виданням Острозької Біблії — найвідомішої першодрукованої слов’янської книги. Перевірте себе 1. Де створювалися перші книги? 2 Що таке книжкова мініатюра? 3. Розташуйте на лінії часу в хронологічній послідовності: вихід друком «Апостола» у Львові, Острозької Біблії, Остромирового Євангелія. - Коли і де працював Іван Федоров? Які відомі книги він надрукував? 5. У якому значенні сьогодні вживають слово «ініціал»? 6 Переписувачі книг казали: «Рука, що тримала перо, зітліла, проте напи­ сане живе вічно». Як ви розумієте ці слова? Доберіть якомога більше значень до слова «книга», складіть і запишіть з ними 4 -5 речень. З ’ясуйте, скільки книжок у вашій шкільній бібліотеці. Устано­ віть, з яких тем книжок більше, як вони розміщені на полицях, які з них призначені для вашого віку. Історична мозаїка Першу сторінку пергаментних книжок, яка безпосередньо торкалася верхньої дерев’яної дошки палітурки, завжди залиша­ ли чистою. Звідси вислів — «починати з чистого аркуша». Великі літери-ініціали часто оформлялися червоним кольором, звідси вислів — «починати з червоного рядка», тобто з абзацу. І сувої, і пергаментні книги були різних розмірів. Збереглися свідчення римських істориків про сувій з текстом відомої поеми «Іліада», який міг поміститися в горіховій шкаралупі. Сучасний український інженер Микола Сядристий — творець унікальних книжок-мініатюр. Саме він створив одну з найменших книжок у світі — «Кобзар», який заввишки 0,6 мм і має 12 сто­ рінок з віршами і малюнками Т.Г. Шевченка. Книга зшита паву­ тинкою, обкладинка — з пелюсток безсмертника. «Кобзар» можна легко просунути у вушко голки! Дивитися на таку книжку можна тільки через мікроскоп.
  • 154. 156 РОЗДІЛ з 1. Що таке замки і палаци. 2. Яке значення Генуезької та Кам’янець-Подільської фортець в історії України. 3. Чим уславилися Бахчисарайський та Маріїнський палаци. Чи доводилося вам відвідувати замки або палаци? Які саме? Чим вони відрізняються від звичного нам житла? 1. ЩО ТАКЕ ЗАМКИ І ПАЛАЦИ SW З ’ясуйте, чим відрізняються замки від палаців. кожної історичної епохи розповідає їїПро особливість архітектура. Споруди відтворюють потреби, традиції і смаки людей певного іс­ торичного періоду, тому вони є важ­ ливими свідками й оповідачами ми­ нулого. Серед таких споруд значну роль відіграють замки і палаци. Які ж вони були та чим відрізнялися від звичайного житла? У неспокійну давнину, в період постійних воєн, європейці нада­ вали перевагу добре укріпленим спорудам — замкам. Кілька сто­ літь поспіль вони захищали населення від нападників. ,и> У Архітектура (з грецької — «будівничий») — це наука та мистецтво проектувань і спорудження будівель. Замок — укріплена будівля, яка поєднує житлові та оборонні споруди. Зазвичай така будівля мала зовнішні мури, навколо яких були викопані рови, що наповнювали водою. У стіні обов’язково робили вузькі отвори для дул гармат чи рушниць — бійниці. Задля непри­ ступності стіни будували із зубцями. Вхід до замків захищали під­ йомні мости, які опускалися й піднімалися за допомогою ланцю­ гів або канатів. Кожен із замків передусім був фортецею.
  • 155. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 157 Фортеця (з латинської — «сильний, міцний») — укріплені зовнішніми валами споруди, що мають військово-оборонне значення. Усередині замку знаходилися житло власника, оселі робітни­ ків, які працювали тут, а також млин, конюшні, майстерні реміс­ ників, колодці і навіть басейни з водою. Найважливішою частиною будівлі була головна башта, де під час облоги ховалися мешканці замку. Звідти, підземними ходами, можна було дістатись у безпечне місце, наприклад у сусідній ліс. Хоча сьогодні в Україні збереглося не так багато давніх зам- ків-фортець, вони є справжньою культурною візитівкою нашої держави. Які елементи архітектури споруд дають змогу зробити висновок, що перед нами фортеці? Білгород-Дністровська фортеця, Одеська обл. Важливими спорудами в містах, які також розповідають нам про минуле, є палаци.
  • 156. 158 РОЗДІЛ з Опишіть палац. Визначте архітектурні ознаки, які роблять споруду величною. Лівадійський палац в м. Ялті (АР Крим) Італійський дворик Лівадійського палацу 2. ЯКЕ ЗНАЧЕННЯ ГЕНУЕЗЬКОЇ ТА КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІАЬСЬКОЇ ФОРТЕЦЬ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Розкажіть, коли і навіщо були збудовані Генуезька та Кам’янець- Подільська фортеці. У III столітті на східному узбережжі Криму розпочалося будів­ ництво міста Судак, назва якого означає «чистий», або «святий». Засноване на перехресті торговельних шляхів, воно перетворило­ ся на великий порт, який пов’язував Європу з Азією. Сюди споряджали каравани з Індії та Китаю, тут приставали кораблі з Західної Європи та Північної Африки, укладали торго­ вельні угоди. З Італії купці везли сукно, з Греції — олію, з Азії — коштовне каміння, з Африки — слонову кістку. За оборонними мурами міста торгували вірмени, греки, італійці, слов’яни і тата­ ри. Тогочасні городяни були вправними ремісниками. Заможне місто потребувало посиленої охорони, тому його опо­ рою і захисницею стала фортеця. Найбільші оборонні споруди були зведені генуезцями1, які володарювали в Судаку упродовж XIV-XV століть. Тому і фортецю назвали Генуезькою. Вона вва­ жалася неприступною завдяки вдалому розташуванню та лініям оборони, що давало змогу витримувати тривалі облоги. 1 Вихідці з італійського міста Генуя.
  • 157. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 159 Розгляньте ілюстрацію. Опишіть Генуезьку фортецю, звертаючи увагу на місце її розташування, кількість башт, міцність стін тощо. Оцініть оборонні якості фортеці. Генуезька фортеця в м. Судак, АР Крим Сьогодні Генуезька фортеця — одна з найцікавіших пам’яток архітектури Криму. Не менш відомою є Кам’янець-Подільська фортеця — одна з найнеприступніших споруд України. Поблизу старого міста Кам’янець річка Смотрич утворює високі скелясті береги. Між ними і височіє Кам’янецька фортеця. З містом вона з’єднується зузенькою смугою скелі, на якій вимурувано так званий «Турець­ кий міст», схожий на стіну. V s f l Розгляньте ілюстрацію. Опишіть Кам’янець-Подільську форте- цю, звертаючи увагу на місце її розташування, кількість башт, з ґ и і міцність стін тощо. Оцініть оборонні якості фортеці. Кам’янець-Подільська фортеця, Хмельницька обл.
  • 158. 160 РОЗДІЛ з Фортеця має давню історію, адже археологічні дані свідчать, що на цьому місці ще за часів Київської Русі розташовувалося укріплення із земляним валом і дерев’яною стіною. Сучасного ви­ гляду фортеця почала набувати у XIV-XV століттях, її 11 башт було побудувано на пожертвування шляхтичів і купців, а також церкви. Після спорудження башт фортецю ще кілька разів добу­ довували, аби вона відповідала потребам захисту міста від ворогів, адже зброя постійно вдосконалювалась. На початку XIX століття фортеця втратила своє військове при­ значення і була в’язницею — спочатку для військових, а пізніше для цивільних. Сьогодні Кам’янець-Подільська фортеця — не лише шедевр оборонної архітектури, вона нагадує нам про великих майстрів і хоробрих воїнів, які її прославили. 3. ЧИМ УСЛАВИЛИСЯ БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ТА МАРІЇНСЬКИЙ ПАЛАЦИ На основі тексту визначте, чому Бахчисарайський та Маріїнський палаци вважають видатними архітектурними пам’ятниками України. У першій половині XV століття на півдні сучасної України ви­ никла нова держава — Кримське ханство. Місце для столиці зна­ йшли в долині між горами, добре захищеній від ворогів, і назвали її Бахчисарай, що в перекладі з татарської означає «палац в саду». Тут і збудували палац для правителів держави, що називають Хан­ ським. Ось як описували його свідки. Евлія Челебі про Бахчисарай Бахчисарай — це швидким кроком воїна 8 тисяч кроків. Ве­ ликий палац налічує 4500 приміщень, він вкритий черепицею, з кам’яними стінами, з трубами високими, мов кипариси, [...] схожий на фортецю. Чудовий палац цей — мов рай... З чоти­ рьох його боків — райські сади. З «Книги подорожей» У садах було чимало фонтанів, найвідомішим з яких є Фонтан сліз, побудований на честь передчасно померлої дружини хана Ке­ рима Гірея. Ушанувати людину у фонтані означало більше, ніж
  • 159. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 161 поставити їй пам’ятник, оскільки вода у цій місцевості була вели­ кою цінністю. На внутрішньому подвір’ї палацу “"““і ".—і і■««пш■і-■«« »■■■ відбувалися паради та інші урочисті події. Поряд — велика мечеть — му­ сульманський храм, над яким підні­ маються мінарети. Сьогодні Бахчисарайський па­ лац — національна святиня крим­ ськотатарського та українського народів, пам’ятка культури сві­ тового значення. Розгляньте ілюстрації і знайдіть особливості мусульманської архітектури, про які ви дізналися. М інарет — башта, спорудже­ на при мечеті, з якої служи­ тель скликає мусульман на молитву. Бахчисарайський палац: зовнішній вигляд і внутрішні покої Справжньою перлиною палацової архітектури України став і Маріїнський палац у м. Києві. Його доля пов’язана з двома росій­ ськими імператрицями. У середині XVIII століття імператриця Єлизавета Петрівна відвідала Київ і обрала місце для майбутнього палацу. Майже за 100 років за наказом імператриці Марії Олек­ сандрівни, чиє ім ’я закріпилося у назві споруди, навколо палацу був закладений парк. Палацовий комплекс має чітке планування, пишний фасад, ажурні, ліплені наличники вікон. Усе це надає споруді святково­ го й урочистого вигляду. Палац вишуканий не лише ззовні, він 5 ктооія Укоаїни. 5кл.
  • 160. 162 РОЗДІЛ з вражає своєю красою всередині. Настінний живопис і картини відомих майстрів, вишукані меблі, паркетна підлога, старовинні та сучасні люстри оздоблюють його всередині. Нині у Маріїнському палаці відбуваються урочисті події: дер­ жавні нагородження, прийоми, вручення грамот послами інозем­ них держав. Роздивіться фотографії М арійського палацу. Що у зовнішньому вигляді та в інтер’єрі (внутрішньому приміщенні) будівлі свідчить, що це — палац?
  • 161. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 163 Перевірте себе 1. Які споруди називаємо палацами? 2. Знайдіть на карті місцерозташування пам’яток, про які йшлося на уроці. 3. Як ви розумієте слова підручника «Кожен із замків передусім був форте­ цею»? 4. Чим уславилися Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці? 5. Столицею якої держави було м. Бахчисарай? Кому належав палац? 6. Підтвердить фактами, що замки і палаци — важливі свідки історії. 7. Сьогодні є палаци спорту, палаци мистецтв, культури, юнацтва. Помір­ куйте, чому для назв таких споруд використовують слово «палац». 1 Складіть невелику розповідь (4-5 речень) від імені захисника Кам ’янець-Подільської або Генуезької фортеці. 2. Уявіть, що у вас є можливість відвідати лише одне з місць, про яке написано у параграфі. Оберіть місце для екскурсії та пояс­ ніть свій вибір. Історична мозаїка У Європі є територія, назва якої перекладається як «земля зам­ ків». Це — Кастилія. Сьогодні вона входить до складу Іспанії, але в давнину — це була самостійна держава. Кастилія відома своїми замками на весь світ. Скільки їх було — невідомо, сьогодні збереглося приблизно 400, і це найбільша кіль­ кість, ніж будь-яких інших споруд давнини. Свої замки господарі укріпляли, прикрашали, давали їм гучні назви: «Великий кора­ бель Кастилії», «Замок пошани», «Скеля сокола» тощо. Нині у багатьох старовинних замках Кастилії розміщені музеї, школи та інші культурні заклади. Я Замок Мансанарес в Іспанії
  • 162. 164 РОЗДІЛ з и § 24. ЯКІ ІСТОРІЇ МОЖУТЬ РОЗПОВІСТИ в у л и ц і ТА ПЛОЩІ 1. Як з ’явилися вулиці та площі. 2. Як Хрещатик став головною вулицею столиці України. 3. Чому площа Ринок у Львові належить до світової культурної спадщини. 1. ЯК З’ЯВИЛИСЯ ВУЛИЦІ ТА ПЛОЩІ На основі тексту поясніть відмінність між вулицями і площами. Перші поселення людей не мали чіткого плану. Однак з появою та розвитком міст виникла потреба їх упорядкування. Одні міста будували у вигляді кола з рівними рядами будинків від центру до околиць, інші — у вигляді кварталів, тобто невеликих квадратних ділянок. Місто розділялося на частини вулицями. Вулиця (з російської — «лице, обличчя») — простір у населенному пункті, обмежений з обох боків будинками і призначений для ходіння та проїзду транспорту. Перші вулиці зазвичай виникали в містах як дороги, що з’єднували міські в’їзні брами з ринковою, соборною або іншою головною площею міста. Здебільшого вони тягнулися уздовж стін міста і призначалися для швидкого переміщення мешканців, або зброї під час оборони міста від ворогів. Поступово вулиці стали одним із найважливіших елементів кожного населеного пункту й отримали свої назви. Будинки почали розрізняти за номерами, тому з’явилась можливість знайти в місті людину за адресою її проживання. Історія розповідає нам, якими були вулиці в різні часи у містах різних країн. У чому відмінність між і площею? Які вулиці і площі вам відомі?
  • 163. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 165 Центральні вулиці міст Давньої Греції і Давнього Риму при­ крашали статуями богів та героїв. Вулиці багатьох давньоруських міст мали дерев’яні настили — мостові. Тривалий час європейські вулиці були вузькими і «сутінковими», адже балкони та верхні поверхи будинків значно виступали над нижніми, не даючи про­ мінню сонця яскраво освітлювати вулиці. Замість номерів на ґан­ ку будинку над дверима розміщували емблему його власника. Із розвитком містобудування з’являлися різні види вулиць, які є і нині: провулки, алеї, набережні, проспекти та бульвари1. Спираючись на ілюстрації та пояснення підручника, назвіть осо­ бливості вулиць різних часів. 1. Вулиця Кафедральна у м. Луцьку — одна з перших вулиць XIII ст. 2. Вулиця в м. Івано-Франківськ, (поштова листівка, початокXX ст.) 3. Сучасна вулиця в м. Дніпропетровську Stawsiawrtw. Katedra grecfc<Htai Stanislau. Grfech -kalh Ktrdie 1 Бульвар — вулиця, що має посередині широку алею, обсаджену деревами; набережна — вулиця уздовж річки чи великої водойми; провулок — невеличка вулиця, що з’єднує дві більші; проспект — довга, пряма і широка вулиця.
  • 164. 166 РОЗДІЛ з Пригадайте, яку роль виконували площі в фотографій знайдіть спільне у вигляді площ, назви? містах. На основі Що означають їхні Театральна площа у м. Чернівці Площа Конституціїу м. Харкові Площа — відкрите незабудоване місце у населеному пункті, оточене будівлями або зеленими насадженнями. Площі відігравали значну роль у житті людей. Тут зводили храми, тому більшість вулиць перших міст і сіл вели саме сюди. На площах обирали і прославляли правителів, оголошували війну і мир, приймали паради. Тут люди торгували, святкували і вирі­ шували різні питання. Забудова міст, поява нових видів транспорту сприяли розши­ ренню вулиць і збільшенню площ. Сьогодні міста прикрашають і старовинні вулиці, і нові проспекти. А на площах, як і раніше, люди збираються, щоб поспілкуватись, відзначити важливі події, висловити і відстояти свою думку. 2. ЯК ХРЕЩАТИК СТАВ ГОЛОВНОЮ ВУЛИЦЕЮ СТОЛИЦІ УКРАЇНИ Ознайомтеся з текстом та ілюстраціями. Поставте по одному запитанню жителям Хрещатика XIX століття, початку XX століття і початку XXI століття. В усіх містах є центральні вулиці. У невеличкому місті Корос- тишев Житомирської області — імені М. Грушевського, у Доне­ цьку — це вулиця Артема, у російському Санкт-Петербурзі — Нев- ський проспект. Головною вулицею столиці України є Хрещатик.
  • 165. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 167 Історики, які вивчають минуле Києва, і досі не мають єдиної думки, чому вулиця отримала саме таку назву. Дехто вважає, що вона з’явилася від Хрещатої долини, яка багато років тому була на її місці. Цю долину перетинали яри, що пізніше стали вулицями. Інші стверджують, що це був шлях, яким у X столітті кияни ви­ рушили на хрещення. Власне історія Хрещатика починається з XIX століття. Зручне розташування сприяло розвитку вулиці. Хрещатик почали актив­ но забудовувати магазинами, конторами, банками і житловими спорудами. Одна з київських газет писала: «Довга, забрукована каменем вулиця з площами по кінцях і посередині, з нещодавно спорудженими у два й три поверхи кам’яницями називається Хре­ щатик». Три площі збереглися і сьогодні — це Європейська і Бес­ сарабська та майдан Незалежності. А в пам’ять про хрещення Русі на початку Хрещатика було за­ кладено парк — Володимирську гірку. Наприкінці XIX століття тут була прокладена перша в Східній Європі лінія електричного трамвая, що з’єднувала центр міста з Подолом. І перший в Україні хмарочос — 12-поверховий готель — також з’явився на Хрещатику. На початку XX століття він був найбільшим у Російській імперії. Кияни недарма пишалися своїм Хрещатиком. Про яке значення вулиці Хрещатик у м. Києві свідчить його вигляд та поява будівель, зображених на фото початку XX століт­ тя на цій та наступній сторінках? Загальний вигляд Хрещатика Будинок Купецького зібрання
  • 166. 168 РОЗДІЛ з Будівля поштової контори Бессарабський критий ринок Мінливою була доля Хрещатика. У 1934 році, коли столиця ра­ дянської України переїхала з Харкова до Києва, Хрещатик стає центральною вулицею радянської України. Найтрагічніші сторінки в історії Хрещатика — це Велика Віт­ чизняна війна. Лише сім довоєнних будинків нагадують нам сьо­ годні про Хрещатик XIX — початку XX століття. Відбудовували Хрещатик, як і Київ, усією країною. Нині вулиця Хрещатик — це діловий і культурний центр столи­ ці незалежної України. 3. ЧОМУ ПЛОЩА РИНОК У ЛЬВОВІ н а л е ж и т ь д о с в іт о в о ї к ул ь т ур н ої СПАДЩИНИ Поміркуйте, чому площу Ринок називають «серцем Львова». Старовинні площі — важливі носії історичної пам’яті про полі­ тичне, господарське, культурне життя людей. Такою є площа Ри­ нок у Львові, якій понад 600 років. Заснована за наказом польського короля, площа отримала на­ зву Рінґ (з німецької означає «кільце, замкнений простір»), яке пізніше перетворилося на «Ринок». Аби зробити її однією з най­ кращих у Європі, над нею працювали українські, вірменські, єв­ рейські, італійські, німецькі, польські майстри, які мешкали тоді у Львові. Площа Ринок не схожа на інші. Від неї беруть початок аж сім вулиць, хоча, зазвичай, від подібних площ починалися лише три-чотири. Оточують площу «кам’яниці» — кам’яні будин­ ки, жоден з яких не повторювався. Вони належали купцям,
  • 167. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 169 ремісникам, лікарям та іншим міщанам і мали лише три вікна по фасаду і три (чотири) поверхи заввишки, аби жодному не надава­ ти перевагу. Кожне вікно могло бути використане під крамницю, майстерню або для реклами. Виняток робили лише для шляхти і духовенства, які не займалися ремеслом і торгівлею. Справжньою окрасою площі Ринок стали чотири фонтани з персонажами давньогрецької міфології. На основі тексту поясніть, які споруди площі Ринок ви бачите на фотографіях. На площі Ринок завжди вирувало життя. Сюди приїжджали торгувати англійські, французькі, турецькі і голландські куп­ ці. Тут відбувалися різноманітні урочистості, вистави і процесії. На площі підписували мирні угоди і зустрічали переможців. А бо­ йові прапори переможених ворогів, за традицією, кидали у ринко­ ву багнюку. Усі питання міського самоврядування вирішували в ратуші1, що розташована на площі. Сюди ж часто приходили ремісники, купці, містяни, незадоволені своїм життям, високими податка­ ми та несправедливістю влади. Саме на площі Ринок 1 листопада 1918 року над ратушею було піднято синьо-жовтий прапор Захід­ ноукраїнської Народної Республіки. Відтоді вивішування на вежі ратуші державного прапору стало традиційним. Сьогодні площа Ринок — визначна історична та культурна пам’ятка, яку занесено до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. : Ратуша — орган міського самоуправління.
  • 168. 170 РОЗДІЛ з Перевірте себе 1. Чим відрізняються вулиці від площ? 2. Яку назву має головна вулиця Києва та головна площа Львова? 3. Чому площа Ринок відігравала важливу роль у житті Львова? 4. Від площі Ринок у Львові беруть початок вулиці: Руська, Сербська, Га­ лицька, Краківська, Шевська, Друкарська, та Кафедральна площа. Як ви думаєте, чому вони так названі? 5. Опишіть вулицю, на якій знаходиться ваша школа, звертаючи увагу на розташування і призначення будинків, зелені насадження, особливість проїзної частини (трамвайні колії, підземний перехід тощо), наявність міського транспорту, лінії з в ’язку. 6. Порівняйте старовинну і сучасну вулиці. 7. Висловіть своє ставлення до необхідності зберігати пам ’ятки на вулицях і площах міст. Історична мозаїка 1 Опишіть вулицю, де ви живете, звертаючи увагу на розташу­ вання і призначення будинків, зелені насадження, особливості проїжджої частини (трамвайні колії, підземний перехід тощо), наявність міського транспорту, ліній зв’язку. 2. Поясніть назву вулиці або площі, яка вам найбільше подо­ бається. Найстаріша вулиця знаходиться в Єгипті. їй понад 4 тисячі років. Найбільша площа у світі — Тяньаньмень, у столиці Китаю м. Пекині. Площу Тяньаньмень названо на честь одноймен­ ної брами, що в перекладі означає «брама небесного спокою». Найбільшою площею в Україні і другою за величиною в Євро­ пі є площа Свободи в м. Харкові. Найдовша вулиця світу — Янг-стрит. Це головна магістраль канадського міста Торонто. Янг-стрит завдовжки майже 2 000 км, що перевищує відстань від західного до східного кордону України. У місті Нью-Йорк у США є вулиця завдовжки у 25 км — Бродвей (з голландської «широкий шлях»). А багато інших вулиць і проспектів (авеню) мають назви порядкових номе­ рів. Наприклад, 86-стрит, на якій знаходиться станція метро 3 такою самою назвою. А головною вважається 5-авеню, від якої нумерація будинків розходиться в обидві сторони.
  • 169. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 171 § 25. чому ПАРКИ І САДИ Є КУЛЬТУРНИМ НАДБАННЯМ УКРАЇНИ . 1. Як створювалися парки і сади. 2. Чому «Софіївку» в Умані називають шедевром паркового будівництва. 3. Хто уславив заповідник «Качанівка» на Чернігівщині. 1. ЯК СТВОРЮВАЛИСЯ ПАРКИ І САДИ Що таке парк? На основі тексту перелічіть правила створення парків і садів. Перші парки виникли разом із першими містами. Цікаво, що у багатьох європейських мовах, зокрема англійській, поль­ ській, українській, французькій, чеській, слово «парк» звучить однаково. : Парк — територія з природною чи спеціально посадженою рослин- I ністю, алеями, водоймами, скульптурами та різними спорудами; при- I значена для прогулянок та відпочинку. Парки країн Давнього Сходу, описи яких є у давніх джерелах, розташовувалися поблизу храмів і будинків знаті для відпочинку та розваг. Кожен з таких парків закладали відповідно до детально­ го плану, в якому вказувалося, де садити рослини і як — у ґрунт чи у спеціальні вази тощо. Зазвичай у парк завозили рідкісні рос­ лини, екзотичних птахів і тварин. Також планували, як викорис­ тати природні та штучні пагорби й тераси1. Обов’язковою спору­ дою у давньому парку був басейн. : Тераса — природний або штучно створений горизонтальний чи злег­ ка нахилений уступ на схилі, який використовується для сільсько­ господарських, паркових робіт. Обговоріть, які асоціації (художні образи) у вас пов’язані зі словами «парк» і «сад».
  • 170. 172 РОЗДІЛ з У парках Давньої Греції відбувались і спортивні змагання, і бе­ сіди науковців. Найстаріший міський парк України — парк імені Івана Франка — знаходиться у м. Львові. Він був закладений на місці старовинного саду ще в XVI столітті. Гордість парку — най­ старіша каштанова алея в Україні, що була висаджена на початку XX століття. Закладені давніми творцями правила створення пар­ ків використовуються й дотепер. Окрім парків, люди навчилися створювати сади. їх висаджу­ вали на території монастирів, біля замків та палаців правителів. Нам добре відома й українська традиція — обов’язково мати садок біля хати. В історії архітектури поняття парк і сад близькі за значенням, тому такі пам’ятки часто називають садово-парковими. Окрім архітектурних садово-паркових пам’яток, люди нама­ гаються зберігати і пам’ятки, створені самою природою: гори, водоспади, вулкани тощо. Такі місця називають «природними парками». В Україні, як і в інших державах, існують Національ­ ні природні парки, що охороняються державою від згубного впли­ ву людської діяльності та забруднення. їхня кількість постійно зростає.
  • 171. 2. чому «СОФІЇВКУ» В УМАНІ НАЗИВАЮТЬ ШЕДЕВРОМ ПАРКОВОГО БУДІВНИЦТВА Спираючись на текст та ілюстрації, назвіть елементи паркового будівництва, використані творцями «Софіївки». Парк «Софіївка» — одна з найвидатніших пам’яток культури України, яка розташована в козацькому краї — місті Умань, що на Черкащині. Заснування парку пов’язане з історією кохання. Польський шляхтич Станіслав Потоцький створив цей парк і назвав його на честь коханої дружини Софії, яка була за походженням грекинею. Парк було закладено наприкінці X V I I I століття. Упродовж кількох 0 , - с- Інженер (з латинської — років тривали невпинні роботи: ко- . ' . г .. «здатність, винахідливість»)— пали ставки, прокладали алеї, пере- спеціалісТ) який на основі носили кам яні брили, зводили архі- математичних знань та вина- тектурні споруди. У результаті парк хідництва вирішує технічі про­ став дивовижним поєднанням садо- блеми. во-паркового мистецтва та інженер­ ної думки, яку реалізував німецький винахідник Людвиг Мётцель. Це втілилось у пишній рослинності, численних терасах, фонта­ нах, водоспадах і підземних річках, створених людиною. Штуч­ ні гроти1 залишалися неушкодженими навіть під час землетру­ сів. В усі часи гостей парку дивувала підземна річка, водами якої можна пройти на човні. Одне з водоймищ парку завдяки своїм роз­ мірам і неймовірним берегам, що буяють рослинністю, отримало назву «Море, що зачаровує». Творці парку зробили все, аби він нагадував Грецію — бать­ ківщину Софії Потоцької. Тому в парку можна побачити неймо­ вірну кількість скульптур давньогрецьких богів і поетів. Храми, гроти, альтанки і фонтани також носять імена давньогрецьких богів і муз. «Софіївка» уславилася і своєю рослинністю, оскільки упро­ довж всієї історії парку тут було висаджено і культивовано понад 2000 видів дерев і кущів з різних країн. m J Знайдіть у тексті рядки, які можуть стати підписом до кожного a фото на наступній сторінці. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 1 7 3 /З : Грот — неглибока печера з широким входом.
  • 172. 174 РОЗДІЛ з 3. ХТО УСЛАВИВ ЗАПОВІДНИК «КАЧАНІВКА» НА ЧЕРНІГІВЩИНІ Висловіть свою точку зору: що більше уславило Качанівку — палац і парк чи справи її господарів? Наприкінці XVIII століття у селі Качанівка, що на Чернігівщи­ ні, було збудовано палац для графа Петра Румянцева. Поруч з ним невдовзі розбили великий парк із мармуровими скульптурами, альтанками, підвісними місточками, затишними алеями та со­ нячними галявинами. Опишіть парк, використовуючи такі слова: фасад, алеї, скульп­ тури, пейзаж тощо. Палац «Качанівка»
  • 173. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 175 Відколи на початку XIX століття власниками Качанівки стала родина поміщиків Тарновських, садиба перетворилася на улюбле­ не місце відпочинку багатьох видатних митців України та Росії. Відвідував Качанівку і Тарас Шевченко. Він листувався з гос­ подарем маєтку, а якось переслав йому свою картину «Катерина». Усі Тарновські, власники Качанівки, були непересічними осо­ бистостями, проте найбільше уславився Василь Тарновський (молодший). Високоосвічена і напрочуд різнобічна людина, він захищав права селян і цікавився історією українського законодавства. Благодійник і патріот, Василь Тарновський (молодший) захоп­ лювався козацькою добою і став завзятим колекціонером україн­ ських старожитностей. Він зібрав унікальні козацькі предмети: шаблю Богдана Хмельницького, особисті речі і портрети гетьма­ нів і старшин. Самого господаря Качанівки друзі жартома назива­ ли «гетьманом». Його колекція стала основою Музею українських старожитностей у Чернігові, який розпочав діяльність 1907 року. І хоча тоді ще не було держави під назвою Україна, проте вже існував її музей. Тарновський-молодший зібрав понад 700 малюнків та рукописів Тараса Шевченка. Він упорядковував могилу Кобзаря, був авто­ ром ескізу хреста на Чернечій горі в м. Каневі, що на Чернігівщи­ ні. Окрім того, пожертвував чимало на спорудження пам’ятника Богдану Хмельницькому в м. Києві, Івану Котляревському
  • 174. 176 РОЗДІЛ з в м. Полтаві. Продовжуючи справу батька, Василь Тарновський (молодший) утримував Качанівську школу, де і сам викладав. Найталановитіші учні завдяки підтримці господарів Качанівки мали змогу вчитися й далі — в гімназії та університеті. А на зимо­ ві свята, за традицією, для сільських дітей влаштовували різдвя­ ну Ялинку з колядками. Наприкінці життя Василь Тарновський (молодший), на жаль, змушений був продати Качанівку. Пристрастю господаря був качанівський парк, який він пере­ творив на один з найкращих у Європі. Сьогодні «Качанівка» — Національний історико-культурний заповідник. Він є одним з найбільших пейзажних садів в Україні та Європі. Перевірте себе 1. Що таке парк? 2. Де з ’явилися перші парки і сади? 3. Чим «Софіївка» нагадує Давню Грецію? 4. Чому друзі називали Василя Тарновського (молодшого) «гетьманом»? 5. Як ставилися до сільських дітей у Качанівці? 6. Щ о нового ви дізналися про сади і парки із матеріалів параграфа? 7. Поясніть, чому Національний парк «Софіївка» вважають перлиною паркового мистецтва України. 8. Поміркуйте, за які справи Василя Тарновського (молодшого) називали патріотом, а за які — меценатом. 1. Поняття парк стало складовою багатьох слів, наприклад, зоопарк, гідропарк. Запишіть кілька слів, частиною яких є слово «парк», та поясніть їхнє значення. 2. Спираючись на ілюстрації, опишіть один день із життя гостя Качанівки. ® ® Уцій садибі в 30-80-х роках XIX ст. перебували: М.В.Гоголь,Н.І.ГлІнка, Л.МЛКеичужніков, Т.Г.Шевченко.Марко•Вовчок І.Ю.Релін,К.Є.Маковеькнй, В.Є.Маковськнй,И.Н.Ге, М.О.Врубель.М.С.ЩепкІн m Меморіальна дошка Альтанка Михайла Глінки
  • 175. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 177 Василь Тарновський (молодший) 3. Дізнайтеся у шкільній бібліотеці про парки і сади вашого рід­ ного краю або іншого населеного пункту. Складіть невелике оповідання (4-5 речень) про один із них. Історична мозаїка Найвідомішим у світі є парк Версальського палацу в перед­ місті Парижу, столиці Франції. Як і палац, Версальський парк — унікальний. Архітектор Андре Ленотр своїм витвором мав на меті підкреслити велич і грандіозну славу французького короля Людовіка XIV. Людей у цьому парку збиралося безліч. Протягом усього дня тут звучала музика, а ввечері її змінювали театральні танцювальні вистави. Придворні короля влаштовували тут зу­ стрічі, обговорювали новини, укладали різноманітні угоди. Справжня гордість парку — його квіткові клумби. Композиції з квітів постійно оновлювалися. Існувало правило — король не мав бачити жодної зів’ялої квітки, тому в садівника завжди були на­ поготові до двох мільйонів горщиків з квітами. У парку влаштовано 1400 фонтанів. Аби вони могли працювати, інженери осушували болота, змінювали русло річок, викачували воду з річки Сена, на якій стоїгь місто Париж. Але, незважаючи на всі зусилля, води бракувало, тому фонтани вмикали лише тоді, коли парком гуляв король та його свита. О. Волосков. Зала «ліхтарик» у маєтку Тарновських
  • 176. 178 РОЗДІЛ з Із кінця XVII століття Версальський палац і парк — взірець будівництва заміських палаців для усіх європейських королів. І хоча Версальський парк неодноразово копіювали, цілком його повторити не вдалося нікому. З 1979 року Версальський палац і парк занесені до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Куточок Версальського парку із геометричною обрізкою дерев Оранжерея та цитрусові дерева в горщиках у парку Версальського палацу Один із найбільших фонтанів Версальського парку
  • 177. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 179 Готуємося до практичного заняття 1. Пройдіться вулицями свого міста чи села, запишіть назви однієї-двох пам’яток, які вам відомі. З допомогою бібліотекаря чи інших дорослих збе­ ріть інформацію про ці пам’ятки, яку можна буде представити на уроці. За можливості зробіть фотографії чи замальовки. 2. Підготуйте карту рідного краю, міста чи села (на вибір). 3. Якщо у вас є доступ до Інтернету, з ’ясуйте перелік культурних пам’яток національного значення вашого краю. Для цього відвідайте інтернет-сторін- ку Міністерства культури України http://mincuit.kmu.gov.ua/.У меню, що роз­ міщене ліворуч, оберіть «Державний реєстр нерухомих пам’яток Укра­ їни». З переліку виберіть свою область (регіон). У файлі для перегляду, що відкриється, розміщена таблиця з інформацією про історико-культурні і ар­ хеологічні пам’ятки національного значення України. ПЕРЕЛІК пам’яток кѵльтѵрноі епалшини національного значення Полтавської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України № п.п. Найменування пам’ятки Датування Місцезнаходження Вид пам’ятки Охоронний номер № та дата рішення взяття під охорону м. Полтава 1. Городище та поселення багатошарові IX століття до нашої ери - ІѴстолітгя, IX—XIII століття, ХІѴ-ХѴІІ століття. Червона площа, урочище Іванова Гора пам’ятка археології 160001-Н Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 2. Садиба письменника І. Котляревського Друга половина XVII століття Соборний майдан, 3 пам’ятка історії 160002-Н Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 Миргородський район 31. Пам’ятник письменнику М.В. Гоголю 1911 рік с. Великі Сорочинці пам’ятка монументального мистецтва 160029-Н Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 З Переліку пам’яток культурної спадщини національного значення Полтавської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України 4. Подібну інформацію про нерухомі пам’ятки України місцевого значен­ ня можна також знайти в Державному реєстрі на інтернет-сторінці http:// mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/pubiish/article/294599. 5. Оберіть для себе пам’ятку чи невелику групу пам’яток із переліку Д ер­ жавного реєстру. Зберіть інформацію про обрану пам’ятку та підготуйтеся для її використання на уроці. Цю роботу можна за домовленістю виконати з однокласниками у малих групах. 6. За можливості організуйте екскурсію до обраної вами пам’ятки з батьками чи іншими дорослими та зробіть фотографії чи замальовки.
  • 178. РОЗДІЛ з § 26. Практичне заняття. ЯКІ ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ ВАШОГО РІДНОГО КРАЮ . РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ и 1. Які історичні пам’ятки вас оточують, 2. Що історичні пам’ятки вашого краю (міста, села) розповідають про минуле. .-.••ПІНШ;,>ЙУЙХЙЦ Як ви розумієте вислів: «Історія —це жива пам ’ять навколо нас»? 1. ЯКІ ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ ВАС о т о ч у ю т ь Пригадайте, що таке краєзнавство. Як саме історичні пам’ятки відображають історію навколо нас? Працюючи в малих групах, складіть перелік історичних пам’яток, які є у вашому населеному пункті. Якщо ви живете у великому місті, обмежтеся ву­ лицею чи районом. За можливості пригадайте, що ви знаєте про ці пам’ятки. Види пам’яток Назва (приклади) історико- культурних пам’яток вашого краю (міста, села, селища) 1. Пам’ятки архітектури та містобудуван­ ня — житлові та інші споруди, мости, ву­ лиці та площі тощо. 2. Пам’ятники історичним особам та пам’ятні місця, пов’язані з їхнім життям і діяльністю. 3. Пам’ятні місця, пов’язані з певними іс­ торичними подіями: місця битв, підписан­ ня угод, початок будівництва тощо.
  • 179. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 1 8 1 4. Експонати музею, у тому числі пам’ятки народної культури та предмети побуту. 5. Пам’ятка художньої культури та місця, пов’язані з її створенням (картини, філь­ ми, музичні твори тощо). Якщо у вас виникли сумніви щодо деяких фактів, зверніться по допомогу до вчителя. Представте інформацію про пам’ятки, обрані вами під час під­ готовки до практичного заняття. Намагайтеся відповісти на запи­ тання, наведені нижче. Як дослідити історичну пам’ятку 1. Що це за пам’ятка? До якої групи вона належить? 2. Де вона розташована? Як вона виглядає? 3. Коли було створено пам’ятку? (вкажіть століття або точнудату, якщо І її можна встановити) 4. Яким подіям у минулому чи історичним діячам присвячена дана пам’ятка? Що вона засвідчує? 5. Хто створив дану пам’ятку? (ім ’я архітектора, художника, скульпто­ ра, інженера тощо) 6. Якщо ви описуєте архітектурну споруду або витвір мистецтва, при­ гадайте, які особливості характерні для архітектурних споруд або художніх творів, обраних вами. Пам’ятайте, що встановити особ­ ливість — означає знайти те, чим ця пам’ятка відрізняється від подібних до неї. г. Чи відображає ця пам’ятка історію та культуру одного народу чи усіх народів, що жили поруч? 2. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ ВАШОГО КРАЮ (МІСТА, СЕЛА) РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ Працюючи в групах, пригадайте, що таке легенда карти та які види спеціальних позначок використовують для історичних карт. Підготуйте (намалюйте та згодом виріжте) позначки для кар­ ти: храми, палаци або замки, фортеці, місця воєнних дій, битв; місця, пов’язані з подіями в культурі, спорті, науці; місця, пов’язані з життям та діяльністю відомих історичних осіб тощо.
  • 180. 182 РОЗДІЛ з Визначте, які саме позначки потрібно використати для всіх пам’яток, котрі ви дослідили. Прикріпіть позначки на карту вашого краю, план міста чи села. Представте однокласникам виготовлену вашою групою карту. Перевірте себе Обговоріть: Що нового ви дізналися про історичні пам’ятки України? Що нового ви дізналися про історію вашого краю? Чому потрібно зберігати історично-культурні пам’ятки? Хто має бути в цьому зацікавлений? Підготуйте повідомлення у шкільну стіннівку або місцеве видання про ваші дослідження з історії рідного краю. Готуємося до практичного заняття Ви вже чимало дізналися з історії рідного краю, вашого міста чи села. І щоб здійснити уявну подорож історичними місцями України, вам необхідно підготуватися. 1. Перегляньте зміст вашого підручника. Пригадайте, про кого з історичних осіб і про які події та історичні пам’ятки ви вчили протягом року. 2. Визначте, що саме було для вас найбільш цікавим та захоплюючим. 3. Об’єднайтеся у пари чи кілька малих груп. Домовтеся про те, що саме ви обираєте для вашої уявної подорожі: Періоди історії: княжі часи, козацьку епоху, XIX чи XX століття. Теми: пов’язані із державним життям українського народу, військові теми та боротьбу із зовнішніми ворогами, історію господарства та дому, розвиток культури, освіти, мистецтва тощо; історія, пов’язана з визначними історичними діячами тощо. Пам’ятники та пам ’ятні місця. Місця, що пов ’язані з історією такультурою різних народів, що населяли Україну.
  • 181. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 183 і І § 27. Практичне заняття УЯВНА ПОДОРОЖ ІСТОРИЧНИМИ МІСЦЯМИ УКРАЇНИ , іГ 1 1. Як подорожі допомагають вивчати історію. 1 і ■ПИШИ 2. Як здійснити уявну подорож Україною. 1. ЯК ПОДОРОЖІ ДОПОМАГАЮТЬ ВИВЧАТИ ІСТОРІЮ Подорожі — це надзвичайно цікавий та захоплюючий спосіб знайомства зі світом, що навколо. Далекі краї зазвичай приваблю­ ють таємницями природи, незнайомими містами та різноманітни­ ми музеями, скарбницями історичних пам’яток. Мандри надають чудову можливість отримати досвід спілкування з іншими людь­ ми, дізнатися про культуру та традиції інших народів. Проте не завжди існує реальна можливість подорожувати. Окрім того, навіть цілого життя не достатньо, щоб побувати в кож ­ ному куточку нашої планети. Та завдяки сучасним технологіям ми маємо можливість бачити світ разом із ведучими телепередач або самостійно подорожувати уявними маршрутами за допомогою Інтернету. З ’ясуйте відмінність між реальною та уявною подорожжю. Обговоріть, що потрібно знати, аби подорож стала цікавою. Ознайомтеся з порадами для мандрівників та визначте, які з них можуть знадобитися під час реальної подорожі, а які — уявної (віртуальної). Як ви розумієте українське прислів’я «Хто у світі не бував, то і дива не видав» та англійське «Подорож у тисячу миль починається з одного кроку»?
  • 182. 184 1) Визначте, яке місце ви хочете побачити. Знайдіть його на карті. 2) Оберіть маршрут: з ’ясуйте, що ви зможете побачити дорогою, повз які на­ селені пункти будете проїжджати, де можна зупинитися для перепочинку. 3) Використовуйте спеціальні путівники з порадами для мандрівників. З них ви можете дізнатися, що саме у цій місцевості запропонують туристам для ознайомлення. 4) Намагайтеся дізнатися якомога більше про місце, де ви опинилися. Не варто нехтувати розмовами з місцевими жителями, адже саме вони най­ більше знають легенд та цікавих історій про цей край. 5) Оберіть собі цікавих попутників, які поділяють ваші інтереси (наприклад, любителів замків та фортець, або садів і парків, музеїв зброї чи меблів, прихильників старовинних палаців чи пам'ятників тощо). Разом ви зможе­ те дізнатися набагато більше. 6) Занотовуйте в записник усе нове, що дізналися під час подорожі, а також свої враження від побаченого. Фотографуйте те, що вас привабило, або купуйте листівки із зображеннями найцікавіших місць чи пам’яток. 7) Розповідайте друзям про те, що побачили та про що дізналися під час подорожей. 2. як з д ій с н и т и уявн у ПОДОРОЖ УКРАЇНОЮ Наша країна — велика за розмірами та має безліч місць, пов’язаних з нашою спільною історією. Продовжують з’являтись і нові музеї, і пам’ятки. Всеукраїнська газета «День» навіть запо­ чаткувала рубрику з назвою «Україна інкогніта», тобто «Україна незнана, незвідана». Існує чимало й інших подібних ресурсів. 1) Об’єднайтеся у заздалегідь визначені для уявної подорожі пари чи малі групи. 2) Оберіть разом маршрут вашої мандрівки, користуючись кар­ тою «Пам’ятки України» на с. 185. 3) Визначте, яку саме історичну пам’ятку ви хочете відвідати. Зберіть про неї інформацію з доступних джерел. За можливості підготуйте зображення цієї пам’ятки. 4) Знайдіть на карті, що міститься на форзаці підручника, вашу область (ре­ гіон) та населений пункт. Простежте на карті України, якими областями (регіонами) вам доведеться подорожувати.
  • 183. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ ______ ________185
  • 184. 186 РОЗДІЛ з Розкажіть однокласникам про те, що ви дізналися. Для кращого представлення результатів вашої уявної подорожі укладіть сто­ рінку для майбутнього туристичного довідника «Україна історич­ на» або проведіть уявну екскурсію для ваших однокласників, до­ тримуючись таких правил. 1) Намагайтеся зробити опис пам’ятки зрозумілим, якщо застосовуєте нові імена, слова, географічні назви тощо. Пояснюйте їх. 2) Для більш захопливого і детального опису використовуйте слова і слово­ сполучення: «зверніть увагу...», «варто побачити і почути ...», «вас заціка­ вить той факт, що ...», «ліворуч», «праворуч», «в центрі». 3) Показуйте на ілюстрації, фотографії, на карті місця, про які розповідаєте. Для прикладу скористайтеся сторінками путівника. Перевірте себе Обговоріть у загальному колі: • Що нового ви дізналися про історичні пам’ятки України? • Що для вас стало найбільш несподіваним та захоплюючим? Як ви тепер ставитеся до праці екскурсоводів та укладачів туристичних путівників? • Що ви розповісте про це заняття вдома? Фрагмент сторінки путівника «Прогулянка Києвом» УЗДОВЖХРЕЩАТИКА Двісті років існування Хрещатику - недовгий строк як для давнього Києва, але ця вулиця завдовжки якихось 1300м у будь-яку поруроку залишається популярним місцем, своєрідним Бродвеєм у Києві, його Єлисейськими полями, його Невським проспектом. Хрещатик оспівують поети і барди, зображають художники і кінематографісти, він відтворений на листівках і поштових марках. Тінисті каштани в пору цвітіння змагаються красою з ру­ котворними ансамблями післявоєнних будівель. Незважаючи на велику кількість офісів і р магазинів, багатьох приводить сюди не діловий інтерес, а бажання відпочити, посидіти в одному з незліченних кафе, подихати особливим, справді столичним повітрям, яке останнім часом стало чистішим через те, що по вихідних днях ця вулиця є суто пішохідною. У великі свята не обходиться без масових гу­ лянь на Хрещатику. Щоправда, його популярність має зво­ ротний бік: нахабні й честолюбні архітектори сучас­ ного Києва готові на все, аби «відзначитися» тут, і гірко думати, чим це відгукнеться для улюбленого народом вигляду вулиці.
  • 185. 1. Що є предметом вивчення історії та чому історичні знання важливі для людей. 2. Якою є роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого та пам’яті про нього. 1. ЩО Є ПРЕДМЕТОМ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ТА ЧОМУ ІСТОРИЧНІ ЗНАННЯ ВАЖЛИВІ ДЛЯ ЛЮДЕЙ Ви завершили вивчення першого у вашому житті підручника історії. На його сторінках ви зустрілися з багатьма невідомими раніше словами та їх поясненнями. Пригадаймо разом, що таке історія та про що ця наука розповідає. 2) Оберіть з переліку 3 -5 понять та пригадайте їхнє значення. Озвучте обрані визначення одне одному в парах та доповніть свої знання. Історичні джерела, календар, історичні діячі, музей, легенда карти, археологія, реставрація, біографія, революція, народ, фор­ теця, історична топоніміка, архів, фреска, фольклор, екскурсо­ води, мемуари, храм, історичні події, республіка, експонати, лі­ тописи, хронологія, історичні пам’ятки, мозаїка, архітектура, краєзнавство. Як ви розумієте вислів українського поета Максима Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього, хто не шанує видатних людей, той сам не годен пошани»? 1) Завершіть речення, що пояснює значення слова «історія». Історія — наука, що вивчає ...
  • 186. 188 РОЗДІЛ з 3) Пригадайте види історичних джерел, з якими ви зустрілися на сторінках підручника. Уявіть себе істориком-дослідником та оберіть найцікавішу для вас групу історичних джерел. Поясніть свій вибір у 2 -3 реченнях. 4) Пригадайте 2 -3 події, які ви вивчали протягом навчального року. Вкажіть їх назву та дату. 5) Назвіть імена історичних діячів, які ви найбільше запам’ятали. Вкажіть події, з якими пов’язана діяльність цих історичних осіб. 6) Роздивіться аркуш марки «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци», які видала українська державна пошта у 2012 р. Які із зображених історико- культурних пам’яток ви розпізнали? Пригадайте назви тих пам’яток, які ви досліджувати під час практичних за­ нять. Зображення яких пам’яток ви запропонували б для наступної серії ма­ рок, присвячених культурно-історичній спадщині України? Поясніть свій вибір. 7) Оберіть одне з тверджень, яке ви поділяєте, про значення історичних знань у житті суспільства. Укладіть своє міркування у 3 -5 речень. Обміняй­ теся своїми роздумами з однокласниками. Обговоріть у загальному колі.
  • 187. ЩО ІСТОРИЧНІ ПАМ’ЯТКИ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО МИНУЛЕ 189 Історія — це цікаві оповіді про минуле, які можна читати як казки. Знання про минуле нашої країни потрібні нам, аби любити ї ї . Історичні знання допомагають зрозуміти, чим наша країна відрізняється від інших. Історія діє гідні наслідування приклади. Історичні знання допомагають краще зрозуміти навколишній світ. Знання про минуле допомагають зберегти його у пам’яті бага­ тьох людей. 8) Історики стверджують: «Предметом історії є людина. Скажімо точніше — люди», а також «історія — це світ подій та явищ». Як ви розумієте ці вислови сьогодні — після вивчення курсу «історія України (Вступ до історії')»? Обмі­ няйтеся своїми міркуваннями з однокласниками. 2. ЯКОЮ Є РОЛЬ ГРОМАДЯН, ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ, МУЗЕЇВ ТА АРХІВІВ У ЗБЕРЕЖЕННІ МИНУЛОГО ТА ПАМ’ЯТІ ПРО НЬОГО Пригадайте, що означає поняття «культурна спадщина». Про що говорить стаття 66 Конституції України? Як ви розумієте вислів «кожен зобов’язаний»? Стаття 66 Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культур­ ній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки З Конституції України Об’єднайтеся у малі групи та оберіть собі одну з ролей: «музейні працівники», «співробітники архівів», «учені-історики», «поціно- вувачі історії», «пересічні громадяни». Організуйте обговорення значущості кожної групи у збереженні минулого, починаючи свою розповідь словами «Без нас неможливо зберег­ ти пам’ять про минуле, тому що саме ми....» Перевірте себе «Сьогодні я пригадав /пригадала...» «Найцікавішимдля мене сьогодні було...» «Я розповім своїм друзям, що вивчати історію потрібно, тому що...»
  • 188. РОЗДІЛ 1. Звідки і як історики дізнаються про минуле § 1. Що таке історія.....................................................................................6 § 2. Як пов’язані історія і ч а с ................................................................12 § 3. Як пов’язані історія і простір.........................................................19 § 4. Що таке речові історичні дж ерела............................................... 26 § 5. Практичне заняття. Про що можна дізнатись із сімейного фотоальбому................................................................34 § 6. Чому писемні джерела важливі для вивчення історії......... 40 § 7. Чому мова є джерелом знань про м и н у л е................................. 47 § 8. Що можна дізнатися про минуле з географічних назв . . . . 54 § 9. Практичне заняття. Які назви навколо вас зберігають пам’ять про м и н у л е.................................................... 61 РОЗДІЛ 2. Про кого і про що розповідає історія §10. Про кого розповідає істо р ія ......................................................64 §11. Що називають історичними подіями та яв и щ ам и ............71 §12. Як жили давні мешканці У країни..........................................76 §13. Чим уславилися князі Київської Р у с і...................................84 §14. Як українське козацтво прославилось у битвах і походах........................................................................... 92 §15. Якими були місто і село в Україні у XVII-XVIII століттях............................................................ 100 § 16. Як відкриття Харківського університету сприяло розвитку української культури............................108 §17. Які події називають Українською революцією................ 113
  • 189. 120 128 135 140 150 156 164 171 § 18. Чому війна залишається в пам’яті українського народу........................................................ 19. Коли і як утворилася сучасна Українська держава і20. Практичне заняття. Про кого і про що розповідає історія рідного краю ........................................................ )ЗДІЛ 3. Що історичні пам’ятки розповідають про минуле 21. Чому храми та ікони є пам’ятками історії України . . . . 22. Що давні книги та мініатюри розповідають про минуле.................................................................................... 23. Яку роль в історії відігравали замки і п ал ац и ................ 24. Які історії можуть розповісти вулиці та площ і................ 25. Чому парки і сади є культурним надбанням України .. 26. Практичне заняття. Які історичні пам’ятки вашого рідного краю розповідають про минуле.............................. Щ27. Практичне заняття. Уявна подорож історичними місцями У країни........................................................................ § 28. Роль громадян, історичної науки, музеїв та архівів у збереженні минулого У країни.......................
  • 190. Відомості про стан підручника № Прізвище та ім'я учня Навчальний рік Стан підручника Оцінка на початку року в кінці року 1 2 3 4 5 Навчальне видання ПОМЕТУН Олена Іванівна КОСТЮ К Ірина Альбертівна МАЛІЄНКО Юлія Борисівна ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (Вступ до історії) Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою Рекомендовано Міністерством освіти і науки, м олоді та спорту України ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО Редактор О. В. Ларіна Художній редактор M. Ю. Крюченко Технічний редактор Л. І. Алєніна Коректор С. В. Войтенко Формат 70x100 '/16-Ум.друк. арк. 15,552 + 0,33 форзац. Обл.-вид. арк. 14,8 + 0,55 форзац. Наклад 202 600 прим. Зам. №13-05-2106. Т О В « В И Д А В Н И Ч И Й Д ІМ «О С В ІТ А » Свідоцтво «Про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції» Серія ДК№ 4483 від 12.02.2013 р. Адреса видавництва: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25 www.osvita-dim.com.ua Віддруковано ТОВ «ПЕТ» Св. ДК № 4526 від 18.04.2013 р. 61024, м. Харків, вул. Ольмінського, 17
  • 191. 0іАСЛОВАЧЧИНА Волинська область Житомир ХмельницькийТернопіль Вінниця ОУжгород 3а«аРо Івано-Франківськ Космач Чернівці %ОЩНа П О Л Ь Щ А Брацлав " Z . ш Державний кордон України ©КИЇВ Столиця України о Межі та центри Автономної Республіки Крим і областей України Примітка. Області, однойменні зі своїми центрами, на карті не підписано ПОЛЬЩА Держави, з якими межує Україна ВОЛИНЬ Назви історико-географічних та етнографічних регіонів України Музеї народної архітектури і побуту о.Зміїн
  • 192. Історко-географічні регіони України / / , у у 11 щ И Я А % - т o i l "оеяеое Ж _ і я оЛуганськ tl ^ЯЮРК -і к і А , о і А З О В С Ь К Е М О Р Е Р О С І Я ’•ї“, 0/і°КіНа VCO'^а Республіка О Сімферополь Севастополь
  • 193. foca, 'jjcjerU , s л ' Перебування скіфів на території України XII XI X IX VIII VII VI V IV III II 1 1 1 II 1 III 1 IV V До нашої ери (до Різдва Христового) II тис. до н. е. І ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО н . е .
  • 194. Здобуття незалежності України 24 серпня 1991 р. Хрещення Русі 988 р, і Діяльність українського козацтва VI VII VIII IX X XI XII XIII XIV XV XVI XVII XVIII XIX XX XXI Наша ера (від Різдва Христового) тисячоліття II тисячоліття НІ тис
Recommended More from User
  • 5 iu p_u_2013

    mighhv

    73,875 views

  • История Украины. 5 класс. Власов

    della_street

    19,949 views

  • 4 gdz am_kar_m

    mighhv

    104,880 views

  • 5 gdz nm_g

    mighhv

    4,390 views

  • 7 gdz iukz_s

    mighhv

    8,896 views

  • История Украины 5 класс

    21kisa

    2,371 views

  • 7 gdz isvkz_s

    mighhv

    7,015 views

  • 5 iu v_r_2013

    mighhv

    59,924 views

  • 5 iu v_2013

    mighhv

    76,826 views

  • 5 ul k_u_2013

    mighhv

    100,308 views

  • 5 gdz m_m_2013

    mighhv

    532,868 views

  • Английский язык. 5 класс. Карпюк. Учебник 2013

    della_street

    39,619 views

  • вступ до історії україни 5 власов

    Юлиан Голубкин

    3,573 views

  • вступ до історії україни 5 власов

    Олег Тельных

    541 views

  • 5 p k_2013

    mighhv

    85,026 views

  • 5 gdz um_g_2013

    mighhv

    149,009 views

  • 5 gdz iu_p

    mighhv

    23,834 views

  • 5 m t_2013_u

    mighhv

    248,954 views

  • 5 a k_u_2013

    mighhv

    187,073 views

  • Підручник 5 класу (Власов В. С.)

    yanaanya

    1,234 views

  • Украинский язык. 5 класс. Заболотный. Учебник 2013…

    della_street

    63,697 views

  • 5 i m_2013

    mighhv

    88,252 views

  • Istoriya ukrainu-5-klas-vlasov

    kreidaros

    112 views

  • Основы здоровья. 5 класс. Бойченко. Учебник 2013…

    della_street

    7,448 views

  • иран и средняя азия

    Галя Свентуховская

    105 views

  • 5 iu v_2002_u

    Юлиан Голубкин

    1,659 views

  • Nevada fiscal history 1863 1873

    mikemahl

    533 views

  • Punya tita

    pkpclass

    87 views

  • Cassandra @JEEConf March 21, 2011 (Kiev, Ukraine)

    Pavel Yaskevich

    3,000 views

  • Mikhail Mamuta_Innovative Practices for Industrialized Nations

    Microcredit Summit Campaign

    141 views

  • Social Media. Introduction to the Syllabus

    The New School

    7,365 views

  • Зима 2012-2013 - Снегоуборка в Казахстане - ИПР

    Almas Sadykov

    309 views

  • Leisenberg "Facebook im Unternehmen - Marktforschung"

    Manfred Leisenberg

    442 views

  • Johanna klein - CAD

    aaltoglobalimpact

    188 views

  • 28 kts-ge-07

    robinking277

    1,083 views

  • Процесно-орієнтована бібліотека: трансформаційна стратегія…

    Бібліотека ім. М. І. Костомарова ЦБС Шевченківського району м. Києва

    555 views

  • 5 m m_ua_2005

    mighhv

    2,373 views

  • Nem demo 2014_ustnaia_chast

    della_street

    122 views

  • Аналіз інвестиційної привабливості підприємства з використанням програмного про……

    Enterprise Strategy Department of Kyiv National Economic University

    337 views

  • Smart Grid vs Активно-адаптивная сеть

    Дмитрий Холкин

    704 views

  • 3 class nem_yaz_bydko_belarus

    della_street

    40 views

  • Испанский язык 2 класс Редко учебник

    della_street

    76 views

  • Istoriya 5kl maikov

    della_street

    39 views

  • matem_3kl_bogdanovich_2sem

    della_street

    721 views

  • Экономика 10 кл Липсиц

    della_street

    380 views

  • математика 6 кл Чесноков

    della_street

    91 views

  • 4 ukr mova_horo6kovska

    della_street

    6,382 views

  • география. 5кл. атлас. летягин а.а 2013 -32с

    della_street

    93 views

  • география. 5кл. конт. карты летягин а.а 2013 -16с

    della_street

    139 views

  • 2 ry2 z

    della_street

    77 views

  • 4 ya ukraina_

    della_street

    52 views

  • 8 f k

    della_street

    164 views

  • 3 prirodoznavstvo volodarska_grushinska

    della_street

    3,380 views

  • Fizra 3kl vaskov poyr_plani

    della_street

    662 views

  • Trudi 3kl veremiuchik_ poyr_plani

    della_street

    918 views

  • 8 ul m_2008_u

    della_street

    208 views

  • Matematika 1 moro

    della_street

    107 views

  • Matematika v nachshkole_1-4_tihomirova_rus

    della_street

    66 views

  • English 1 vereshchagina_rus

    della_street

    73 views

  • Suputnyk_1kl

    della_street

    87 views

  • Ukr lit 7_zimbaluk

    della_street

    74 views

  • Geography 10 yatsenko

    della_street

    140 views

  • !!!информатика 6 кл лещук

    della_street

    667 views

  • Osnovi zdoroviya 4_bibik_rus

    della_street

    784 views

  • Diktanty 1 4-sheveleva_rus

    della_street

    89 views

  • Rus yaz 10-11_pashkovskaya

    della_street

    48 views

  • Informatika 10 11-zaretskaya

    della_street

    87 views

  • Fizika 7 11_krot

    della_street

    69 views

  • Rab tetr diptan_ya_i_ykraina_otveti

    della_street

    669 views

  • Praktikum geo 6kl

    della_street

    316 views

  • !Matem merzlyak6+++

    della_street

    3,355 views

  • Ahg yaz 3_kl_nesvit

    della_street

    1,547 views

  • Rus yaz 4_ch.2_silnova

    della_street

    354 views

  • Chtenie 4 ch.2_gudzik

    della_street

    229 views

  • Chtenie 4 ch.1_gudzik

    della_street

    144 views

  • Chtenie 4 ch.2_gudzik

    della_street

    46 views

  • Chitanka 4 ch1_naumenko

    della_street

    234 views

  • Chtenie 4 ch.1_gudzik

    della_street

    43 views

  • математика 6 кл бабенко 1 семестр поуроч.планы…

    della_street

    1,546 views

  • Я у світі 3 кл Бібік поур.планы

    della_street

    4,461 views

LinkedIn Corporation © 2015

Источник: http://www.slideshare.net/della_street/5-2013-2634...

Раздел: Миопия
ПОХОЖИЕ ПУБЛИКАЦИИ
КОММЕНТАРИИ НА САЙТЕ
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Введите код:
Хранический ячмень на глазу фото